11. Початок українського книгодрукування. Діяльність і. Федорова

У зв'язку з розвитком культури зростав попит на книги. В монастирях, зокрема в Києво-Печерській лаврі, переписувалися книги і збиралися рукописи. Попит зумовив поширення друкарства. Першою російською точно датованою друкованою книгою став «Апостол», виготовлений Іваном Федоровим Петром Мстиславцем у Москві (1564).

12.Вплив загальноєвропейських тенденцій в архітектурі та містобудуванні на українське зодчество. Романський та готичний архітектурні стилі та їх особливості в архітектурі Україні.

Період: друга половина XVI -- перша половина XVII ст. період подальшого розвитку усталених традицій й одночасно утвердження нових напрямів розвитку. Традиційна течія найяскравіше виступає в українському будівництві, здебільшого дерев'яному.

Натомість у будівництві західного зразка на перший план висувається процес заміни стилів

Діяльність в останній третині XVI ст. - значна група будівель італійського походження,

Розвиток костьольної архітектури зокрема з Польщі.

Зростання ролі елементів західноєвропейського походження у розвитку архітектури та містобудування на українських землях

Укріплюються фортеці, будуються висотні дзвіниці

Збільшується кількість майстрів.

Будуються палацеві комплекси та резиденції

Романський вплив міг прийти в Україну з Польщі, Угорщини й Чехії. Він найбільше втілений у спорудах Чернігова і Галича, у якому збереглася церква св. Пантелеймона (1194), де романські форми значно переважають візантійські. Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками

Готика в Україні. Серед культових споруд переважали католицькі костели. Вирішальну роль у формуванні нового стилю відіграв Львівський кафедральний костел. Його заклали на початку 60-х років XIV століття, а завершили в основному в 80-х роках наступного. У подальших століттях костел зазнав численних перебудов, втратив одну з двох веж і отримав цілком новий вигляд, однак планувальна структура залишилась первісною.

13.Особливості розвитку живопису та монументального мистецтва. Музична культура.

В період Київської Русі почалося будівництво кам'яних соборів, що нерідко прикрашали розписами, фресками, візерунками.

Візантійські майстри приїздили у Київську Русь і здійснювали тут будівництво. Культові муровані споруди будувалися за системою давньоруської мішаної кладки. Інтер'єр культових споруд прикрашали мармуровими колонами, капітелями, мозаїками та фресками. Древньоруські майстри удосконалили візантійський тип кладки. Стіни соборів викладалися з рядів каменю, які чергуються, і плінфи (плоска цегла, близька до квадратної форми). Будівельники застосовували метод так званої «утопленої плінфи», коли ряди цегли через один були заглиблені в стіну, а проміжки, які утворилися, заповнювалися цем'янкою (розчин вапна, піску і товченої цегли). У результаті стіни були смугастими. Сірий граніт і червоний кварцит у поєднанні з оранжево-рожевим кольором плінфи та рожевим відтінком цем'янки надавали фасаду ошатного вигляду. Кладка виконувалася на високому художньому рівні і була однією з головних прикрас будівлі. Пізніше київську кладку запозичила і Візантія.

У житті людей Київської Русі значне місце займали музика, пісні і танці. Пісня супроводила різні обряди, календарні свята. Знамениті фрески вежі Софійського собору у Києві дають зображення музикантів і танцюристів. За цими зображеннями, а також з билин, літописів ми знаємо про музичні інструменти Русі — ріг, труби, бубон, гуслі, гудок. З прийняттям християнства одноголосий спів став частиною богослужіння, православний канон не допускав інструментальної музики. Спів вівся за спеціальними рукописами-книгами. Склалося дві системи нотних записів — самобутня і візантійська.