1. переміщує криву пропозиції блага по вертикалі ліворуч на величину податку;

2. змушує виробників блага зменшити його пропозицію;

3. призводить до підвищення рівноважної ціни;

4. Всі відповіді вірні.

48. Вкажіть, який із наведених нижче пунктів є зайвим у переліку нецінових факторів ринкової пропозиції:

1. смаки та уподобання споживачів;

2. ціни факторів виробництва;

3. кількість продавців на ринку;

4. продуктивність виробничої технології.

49. Зміщення кривої попиту на благо праворуч може бути наслідком:

1. зниження ставки прибуткового податку;

2. дефіцитних чи інфляційних очікувань;

3. зміни споживчих уподобань;

4. Всі відповіді вірні.

50. Лінійна функція попиту від ціни має такий вид:

1. Qs = c + dP;

2. Qd = a + bP;

3. Qs = c – dP;

4. Qd = a – bP.

51. Функція попиту на благо задана рівнянням: Qd = 125 – 2P. Функція пропозиції блага: Qs = 25 + 0,5P. Визначте параметри ринкової рівноваги (ціну та обсяг):

1. Pe = 40 гр. од., Qe = 45 шт.;

2. Pe = 42 гр. од., Qe = 40 шт.;

3. Pe = 44 гр. од., Qe = 35 шт.;

4. Pe = 46 гр. од., Qe = 30 шт.

52. У мікроекономічному аналізі під виробництвом розуміється наступне:

1. процес ухвалення підприємницького рішення;

2. процес трансформації факторів виробництва у блага;

3. процес управління машинами й механізмами;

4. процес одержання прибутку.

53. Виробнича функція – це:

1. оптимальне поєднання факторів виробництва;

2. технологічна залежність між обсягом випуску та затратами факторів;

3. залежність обсягу випуску від цін на фактори виробництва;

4. здатність фірми здійснювати прибуткове виробництво.

54. Технологічно ефективним є такий спосіб виробництва, що:

1. дозволяє максимізувати економічний прибуток;

2. відповідає найнижчому рівню витрат виробництва;

3. передбачає застосування найпередовішої виробничої технології;

4. максимізує обсяг випуску при заданих затратах факторів виробництва.

55. Економічно ефективним є спосіб виробництва, що:

1. дозволяє максимізувати бухгалтерський прибуток;

2. відповідає найнижчому рівню витрат виробництва;

3. передбачає застосування найпередовішої виробничої технології;

4. максимізує обсяг випуску при заданих затратах факторів виробництва.

56. Застосовуване для аналізу виробництва поняття ″короткотерміновий період″ означає наступне:

1. нетривалий період часу (не більше тижня);

2. технологію з коротким виробничим циклом;

3. період часу, впродовж якого фірма планує повністю використати фактор виробництва;

4. період часу, коли фірма впливає на виробництво, змінюючи затрати лише одного з факторів.

57. Застосовуване для аналізу виробництва поняття ″довготерміновий період″ означає наступне:

1. період часу, коли фірма впливає на виробництво, змінюючи затрати всіх факторів;

2. виробництво, в якому будь-який фактор не можна змінити протягом місяця;

3. технологію з тривалим виробничим циклом;

4. період часу тривалістю не менше року.

58. Виробнича функція Кобба-Дугласа, записана в алгебраїчній формі, має такий вид:

а) ;

б) ;

в) ;

г)

59. Виробнича функція Леонтьєва, записана в алгебраїчній формі, має такий вид:

а) ;

б) ;

в) ;

г)

60. Лінійна виробнича функція, записана в алгебраїчній формі, має такий вид:

а) ;

б) ;

в) ;

г)

61. Ізокванта виробничої функції Кобба-Дугласа має форму:

1. вертикальної лінії;

2. лінії опуклої до початку координат;

3. ламаної лінії у вигляді прямого кута;

4. прямої лінії, що торкається вісей затрат праці та затрат капіталу.

62. Ізокванта виробничої функції Леонтьєва має форму:

1. вертикальної лінії;

2. ламаної лінії у вигляді прямого кута;

3. лінії опуклої до початку координат;

4. прямої лінії, що торкається вісей затрат праці та затрат капіталу.

63. Гранична норма технологічного заміщення фактора K фактором L означає:

1. від якої кількості одиниць фактора K готовий відмовитися виробник в обмін на додаткову одиницю фактора L, за умови збереження рівня виробництва;

2. скільки одиниць фактора L придбає виробник, якщо його дохід зросте на 1 грошову одиницю, а кількість фактора K залишиться незмінною;

3. наскільки зросте гранична продуктивність фактора L, якщо застосування фактора K зменшиться на 1 одиницю;

4. скільки одиниць фактора L придбає виробник, якщо ціна фактора K зросте на 1 грошову одиницю.

64. Гранична норма технологічного заміщення для виробничої функції Леонтьєва може набувати такого значення:

1. = 0;

2. = – 1;

3. = const;

4. всі відповіді правильні.

65. Гранична норма технологічного заміщення для виробничої функції Кобба-Дугласа може набувати такого значення:

1. = 0;

2. = – 1;

3. = const;

4. всі відповіді правильні.

66. Визначте віддачу на масштаб виробничої функції :

1. зростаюча віддача;

2. спадна віддача;

3. постійна (стала) віддача;

4. визначити віддачу на масштаб неможливо.

67. Результати обстеження фірми показали, що в періоді t обсяг її випуску зріс на 18 %. Як зростали затрати ресурсів у цім періоді, якщо для фірми є характерною зростаюча віддача на масштаб:

1. на 18 %;

2. більше, ніж на 18 %;

3. менше, ніж на 18 %;

4. залишились незмінними.

68. Економічна теорія виходить із припущення, що в довготерміновому періоді:

1. кількість усіх факторів виробництва є фіксованою;

2. кількість принаймні одного з факторів можливо змінювати;

3. кількість усіх факторів виробництва можливо змінювати;

4. кількість факторів виробництва не впливає на обсяг випуску.

69. Яка з вказаних комбінацій значень загального продукту (TP) ілюструє закон спадної граничної продуктивності змінного фактора виробництва:

1. 10, 8, 6, 4;

2. 10, 15, 20, 25;

3. 10, 15, 17, 18;

4. 10, 11, 12, 13.

70. Визначте віддачу на масштаб виробничої функції :

1. зростаюча віддача;

2. спадна віддача;

3. постійна (стала) віддача;

4. визначити віддачу на масштаб неможливо.

71. Результати обстеження фірми показали, що в періоді t обсяг її випуску зріс на 25 %. Як зростали затрати ресурсів у цім періоді, якщо для фірми є характерною спадна віддача на масштаб:

1. на 25 %;

2. більше, ніж на 25 %;

3. менше, ніж на 25 %;

4. залишились незмінними.

72. Витрати виробництва – це :

1. ціна послуг факторів виробництва;

2. сума коштів, яку сплачують за використання економічних ресурсів;

3. вартість факторів виробництва та послуг виробничого характеру;

4. всі відповіді правильні.

73. Постійні витрати виробництва – це:

1. витрати на заробітну плату менеджерам;

2. додаткові витрати фірми;

3. витрати довготермінового періоду;

4. всі відповіді правильні.

74. Змінні витрати виробництва – це:

1. середні витрати на виробництво одиниці продукту;

2. витрати на заміщення (амортизацію) основного капіталу;

3. витрати на сировину й матеріали;

4. правильна відповідь відсутня.

75. Граничні витрати короткотермінового періоду – це:

1. приріст загальних витрат, зумовлений приростом змінних витрат;

2. приріст загальних витрат, зумовлений приростом постійних витрат;

3. приріст загальних витрат, зумовлений приростом витрат на капітал;

4. приріст загальних витрат, зумовлений зростаючим ефектом масштабу.

76. Граничні витрати довготермінового періоду – це:

1. приріст загальних витрат, зумовлений приростом постійних витрат;

2. приріст загальних витрат, зумовлений приростом середніх витрат;

3. приріст загальних витрат, зумовлений приростом усіх витрат;

4. приріст загальних витрат, зумовлений підвищенням цін на фактори.

77. Ізокоста – це:

1. бюджетна лінія виробника;

2. множина виробничих технологій однакової вартості;

3. комбінації факторів, які не виходять за межі визначеного рівня витрат;

4. всі відповіді правильні.

78. Оптимум виробника – це:

1. економічно ефективна технологія виробництва;

2. розв’язок задачі на мінімізацію вартості виробництва;

3. комбінація факторів, що оптимізує функцію витрат фірми;

4. всі відповіді правильні.

79. Крива граничних витрат перетинає криву середніх змінних витрат виробництва у точці, де:

1. функція середніх загальних витрат сягає максимуму;

2. функція середніх загальних витрат сягає мінімуму;

3. функція середніх змінних витрат сягає максимуму;

4. функція середніх змінних витрат сягає мінімуму.

80. Траєкторія розвитку виробництва – це:

1. лінія довготермінової динаміки попиту на фактори виробництва;

2. множина технологічних точок, для яких MRTS = const;

3. ізокліналь;

4. всі відповіді правильні.

81. Постійні витрати виробництва можна обчислити за формулою:

1. TC – VC;

2. TC / Q;

3. ΔTC / ΔQ;

4. TC – MC.

82. Змінні витрати виробництва можна обчислити за такою формулою:

1. TC – FC;

2. TC / Q;

3. ΔVC / ΔQ;

4. TC + MC.

83. Крива граничних витрат перетинає криву середніх загальних витрат виробництва у точці, де:

1. функція середніх загальних витрат сягає максимуму;

2. функція середніх загальних витрат сягає мінімуму;

3. функція середніх змінних витрат сягає максимуму;

4. функція середніх постійних витрат сягає мінімуму.

84. Крива попиту на продукт конкурентної фірми у короткотерміновому періоді представляє собою:

1. вертикальну лінію, що ілюструє абсолютну нееластичність за ціною;

2. лінію з додатним нахилом, що збігається з кривою MC фірми;

3. лінію з від’ємним нахилом, що збігається з кривою AFC фірми;

4. горизонтальну лінію, що збігається з кривою MR фірми.

85. Крива пропозиції конкурентної фірми у короткотерміновому періоді представляє собою:

1. гілку кривої AVC, розташовану правіше кривої MC фірми;

2. гілку кривої MC фірми, розташовану вище кривої AVC;

3. гілку кривої MC фірми, розташовану вище кривої ATC;

4. криву MC фірми.

86. Якщо конкурентна фірма зменшить пропозицію свого продукту, то це:

1. призведе до зниження ринкової ціни продукту;

2. призведе до підвищення ринкової ціни продукту;

3. дозволить фірмі підтримувати вищу ціну на свій продукт;

4. не матиме ніякого впливу на ринок.

87. Дохід фірми – це:

1. виручка з продажу блага на ринку;

2. сума коштів, отриманих від реалізації товару;

3. виторг фірми від реалізації продукту в кількості Q за ціною P;

4. всі відповіді правильні.

88. Граничний дохід фірми обчислюють за формулою:

1. ΔTC / ΔQ;

2. ΔTP / ΔQ;

3. ΔTU / ΔQ;

4. ΔTR / ΔQ.

89. Загальний прибуток фірми P_r обчислюють за формулою:

1. TC – VC;

2. TC – FC;

3. TC – TR;

4. TR – TC.

90. У стані короткотермінової рівноваги конкурентна фірма має змогу отримувати:

1. економічний прибуток;

2. бухгалтерський прибуток;

3. нульовий економічний прибуток;

4. нормальний прибуток.

91. Універсальне правило оптимізації прибутку за обсягом випуску має такий вид:

1. MR = MC;

2. MR = MP;

3. MR = MU;

4. правильна відповідь відсутня.

92. Крива пропозиції конкурентної фірми у довготерміновому періоді представляє собою:

1. гілку кривої ATC, розташовану правіше кривої LMC фірми;

2. гілку кривої LMC фірми, розташовану вище кривої ATC;

3. гілку кривої LMC фірми, розташовану вище кривої AVC;

4. криву LMC фірми.

93. Крива попиту на продукт фірми-монополіста представляє собою:

1. вертикальну лінію, що ілюструє абсолютну нееластичність за ціною;

2. лінію з додатним нахилом, що збігається з кривою MC фірми;

3. лінію з від’ємним нахилом, що збігається з кривою AR фірми;

4. горизонтальну лінію, що збігається з кривою MR фірми.

94. У стані короткотермінової рівноваги фірма-монополіст має змогу отримувати:

1. економічний прибуток;

2. бухгалтерський прибуток;

3. нульовий економічний прибуток;

4. нормальний прибуток.

95. У стані довготермінової рівноваги конкурентна фірма має змогу отримувати:

1. максимальний економічний прибуток;

2. мінімальний економічний прибуток;

3. середній прибуток;

4. нормальний прибуток.

1. правильна відповідь відсутня.

96. Універсальне правило оптимізації обсягу випуску для монополії має такий вид:

1. MR = MC > P;

2. MC = MR = P;

3. MR = MU = P;

4. MC = MR < P.

97. У стані довготермінової рівноваги фірма-монополіст має змогу отримувати:

1. економічний прибуток;

2. мінімальний економічний прибуток;

3. середній прибуток;

4. нормальний прибуток.

98. Яка з указаних нижче моделей не належить до теорії олігопольного ціноутворення:

1. модель ламаної кривої попиту;

2. модель Курно;

3. модель Бертрана;

4. модель картелю.

99. Індекс Лернера обчислюють за формулою:

1. I_L = (P_m – MC) / P_m;

2. I_L = (P_m – MR) / P_m;

3. I_L = (P_m – MU) / P_m;

4. I_L = (P_m – MP) / P_m.

100. Індекс Герфіндаля-Гіршмана обчислюють за формулою:

1. I_HH = S₁² ∙ S₂² ∙ S₃² ∙ ∙∙∙ ∙ S_n²;

2. I_HH = S₁ + S₂ + S₃ + ∙∙∙ + S_n;

3. I_HH = S₁² – S₂² – S₃² – ∙∙∙ – S_n²;

4. I_HH = S₁² + S₂² + S₃² + ∙∙∙ + S_n².