- •Тема 5: Реабілітація дітей та молоді з функціональними обмеженнями в діяльності спеціалізованих формувань і закладах соціального спрямування
- •1. Сучасні аспекти соціальної роботи із дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями
- •2. Завдання та функції спеціалізованих служб, діяльність яких спрямована на соціальну реабілітацію дітей та молоді з особливими потребами
- •3. Організація роботи волонтерів з дітьми та молоддю, які мають функціональні обмеження
- •4. Нормативно-правове регулювання діяльності спеціалізованих закладів соціального спрямування щодо роботи з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список використаних джерел та літератури
3. Організація роботи волонтерів з дітьми та молоддю, які мають функціональні обмеження
Поряд із професійними соціальними працівниками спеціалізованих служб у роботі із дітьми та молоддю з особливими потребами активно беруть участь добровільні помічники - волонтери.
До волонтерської діяльності залучаються волонтери із числа підлітків, студентів, волонтерів-фахівців (психологи, педагоги, соціальні педагоги, юристи), а також вагомий внесок становлять батьки дітей-інвалідів, які організовуються в групи з метою допомоги та підтримки один одного.
В організації волонтерської роботи з дітьми та молоддю із функціональними обмеженнями особливе місце посідає індивідуальна робота волонтера з інвалідом, спрямована на соціально-психологічну підтримку дітей та молоді з особливими потребами. Основне завдання діяльності волонтерів у цій сфері - створення широкої мережі соціально-педагогічного патронажу дітей та молоді, що мають труднощі пересування. Патронаж передбачає відвідування молодих інвалідів за місцем проживання з метою спілкування молоді із зовнішнім світом, навчання навичкам самообслуговування, педагогічної просвіти батьків та з метою обміну літературою та пресою.
З метою інтеграції у суспільство дітей з особливими потребами, які страждають від соціальної ізоляції та потребують спілкування з однолітками, до роботи залучаються підлітки із загальноосвітніх навчальних закладів. Для даної категорії волонтерів це однозначно значуща соціальна діяльність, що не може не викликати у волонтерів почуття задоволення і власної цінності. Це робота, яку неважко організувати, оскільки для її реалізації необхідні лише дані про дитину і особливими потребами і мінімальні навички спілкування з нею. Більше того, позитивне ставлення до волонтерів з боку інвалідів і їхніх батьків практично забезпечується самим способом життя інвалідів, коли, на жаль, будь-якого зв’язку із зовнішнім світом у них немає.
Поряд із індивідуальною роботою волонтери залучають дітей та молодь з функціональними обмеженнями до групової роботи у плані організації діяльності гуртків і клубів за інтересами, які проводять культурно-масову, розважальну і соціальну роботу.
Зміст соціально-педагогічної роботи волонтерів з дітьми з функціональними обмеженнями, як правило, включає такі напрями:
- вивчення соціально-психологічного стану клієнта;
- соціально-педагогічне дослідження особливостей соціалізації дитини;
- консультування з різних проблем;
- діагностика та розвиток задатків і здібностей;
- створення сприятливих психологічних умов для розвитку задатків, здібностей, професійно важливих якостей особистості;
- формування особистісних якостей дітей спеціальними засобами психологічного тренінгу;
- організація культурно-дозвіллєвої діяльності дітей та молоді через проектування та впровадження різноманітних програм і форм роботи соціальних служб;
- адаптація дітей та молоді з особливими потребами до суспільства;
- забезпечення психологічного супроводу та підтримки сім’ї інваліда.
Також важливим напрямом діяльності волонтерів стосовно дітей та підлітків з функціональними обмеженнями є доброчинна діяльність, суть якої полягає в матеріальній допомозі сім’ї з дитиною-інвалідом. Для такого роду роботи створюються громадські організації, які об’єднують батьків дітей-інвалідів, а підлітки-волонтери допомагають як асистенти.
Сьогодні волонтери та волонтерські організації відчувають досить рівне та доброзичливе ставлення до себе: як правило, той факт, що даний соціальний працівник працює на громадських засадах, викликає повагу, особливо тих, кого ми відносимо до кризових соціальних категорій, інвалідів у тому числі.
