Лекція 3

Тема 1.3 Машини і знаряддя для поверхневого обробітку ґрунту. Зчіпки.

План:

1. Боронування і агротехнічні вимоги.

2. Культивація та агротехнічні вимоги Культиватори для суцільного обробітку, ґрунторозпушувачі.

3. Фрезерування і особливості його використання. Коткування.

4. Комбіновані агрегати

Література:

7. Войтюк д.Г., Дубровін в.С., Іщенко т.Д. Та ін. Сільськогосподарські та меліоративні машини. - к.: Вища освіта, 2004. - 542 с.

8. Головчук а.Ф., Марченко в.І., Орлов в.Ф. Машини сільськогосподарські. - к.: Грамота, 2005. - 575 с.

1.Боронування і агротехнічні вимоги. Боронуванням розпушують орний шар на глибину від 2-3 до 6-7 см, залежно від маси борін. При цьому верхня частина ґрунту переміщується і частково вирівнюється, а сходи бур'янів знищуються. Використовують зубові, сітчасті, голчасті і пружинні борони. Робочими органами звичайної зубової борони є нерухомий короткий сталевий зуб, який заглиблюється в ґрунт і розпушує його. Дія зуба визначається глибиною, на яку він проникає в ґрунт, а також щільністю ґрунту. Кожний зуб розпушує таку площу, яка в розрізі є рівнобедреним трикутником. Зуби мають бути розставлені так, щоб трикутники лише сходилися, щоб між ними не залишалося вільного місця і щоб вони один одного не перекривали. На рамах зуби кріпляться так, щоб кожний з них робив свій слід і між ними була однакова відстань.

Якість боронування залежить від маси борін, форми зубів, кута їх проникнення в ґрунт, вологості ґрунту, довжини тяг і швидкості руху борони. Залежно від тиску на один зуб, борони поділяють на важкі, середні й легкі. Важкі борони (тиск на один зуб — 1,5-2 кгс) більше й глибше (на 5-8 см) розпушують ґрунт. Середні борони (тиск на один зуб — 1-1,5 кгс) розпушують ґрунт на глибину 4-6 см. Для останнього вирівнювання ґрунту перед сівбою і після сівби, а також для знищення кірки на посівах використовують легкі посівні борони (тиск на один зуб — 0,5-1 кгс). Ці борони розпушують ґрунт на глибину 2-3 см. Тиск на зуби борін можна збільшувати додатковим вантажем. За формою зуби можуть бути круглими, прямокутними, плоскими, ножеподібними та ін. У важких борін зуби прямокутні, а в легких — круглі. Плоскі ножеподібні зуби легко заглиблюються в ґрунт і менше його розпилюють, але недостатньо розпушують і майже не перемішують.

Ґрунт слід боронувати в стиглому стані, коли його вологість становить 40-60% повної вологомісткості. За більшої вологості можна боронувати тільки піщані ґрунти. Якщо боронувати сухий ґрунт, особливо важкий за механічним складом, то грудки його не подрібнюватимуться, а лише переміщуватимуться по поверхні поля. Якщо такий пересохлий ґрунт боронувати в кілька слідів, на поверхні будуть нагромаджуватися більші частинки, а на певній глибині — дрібніші частинки, що може стати причиною утворення небажаної глибокої (внутрішньоґрунтової) кірки.

Якість боронування залежить від швидкості руху агрегатів. При швидкому русі грудки розбиваються краще, але глибина обробітку при цьому менша, ніж під час повільного руху. При надмірно великій швидкості рух борін (особливо легких) буде нерівномірним, що негативно позначатиметься на якості боронування. Відомо, що при підвищенні швидкості боронування до 6-7 км/год, краще подрібнюються брили, але при наступному збільшенні швидкості зростає коливання борін за глибиною ходу та шириною захвату.

Розрізняють три способи боронування: загінне, фігурне і поперечно-діагональне.

При загінному боронуванні борони щоразу виходять за край поля. Коли боронують у два сліди, то перший раз площу потрібно обробляти вздовж, а другий — впоперек оранки. Загінки при цьому способі боронування повинні мати форму видовжених прямокутників.

Під час фігурного боронування загінки за формою нагадують квадрат. Поле боронують по колу, без холостих проходів. При боронуванні у два сліди вдруге його проводять по діагоналі до першого обробітку. Фігурний спосіб можна використовувати на площах, чистих від бур'янів.

Недоліком цих двох способів (загінного й фігурного) є те, що при боронуванні у два сліди один слід збігається з напрямком оранки, внаслідок чого ґрунт нерівномірно розпушується і гірше вирівнюється. Крім того, при загінному боронуванні мають місце і холості проходи.

Кращим у цьому відношенні є поперечно-діагональне боронування. При такому способі напрямок руху боронувальних зубів не збігається з напрямком оранки, що поліпшує якість розпушування ґрунту і забезпечує краще вирівнювання поля. Борони використовують досить широко: для весняного розпушування і вирівнювання зябу, для підготовки ґрунту перед сівбою і вирівнювання після сівби, після коткування гладенькими котками, для знищення кірки і сходів бур'янів після сівби (до і після появи сходів культурних рослин), для боронування озимих і трав навесні, під час обробітку чистих і зайнятих парів тощо.

Для знищення кірки на посівах борони слід замінити ротаційними мотиками. Зуби мотики заглиблюються в ґрунт, знищуючи кірку без значного розпилення ґрунту. Але треба зазначити, що ротаційна мотика погано знищує сходи бур'янів.

Сітчасті борони використовують на окультурених ґрунтах для післяпосівного і післясходового боронування цукрових буряків, кукурудзи, картоплі та культур інших видів. Кожний зуб такої борони може рухатися незалежно від інших, тому вона краще копіює поверхню ґрунту. Сітчастими боронами знищують сходи бур'янів і розпушують ґрунт, не пошкоджуючи сходів культурних рослин.

Пружинні борони використовують для обробітку запирієних і кам'янистих ґрунтів і ділянок після вирубування лісу. Робочим органом цього типу борін є зігнута пружиною сталева пластинка. За своєю конструкцією пружинні борони нагадують пружинні культиватори, від яких вони відрізняються лише тим, що не мають коліс. Ці борони мають такі самі недоліки, як і пружинні культиватори, тому їх використовують тільки в разі необхідності.

Зубові борони. Робочий орган зубових борін — це зуб, що працює як двогранний клин: переднім ребром розрізає ґрунт, а боковими гранями розсовує, мне і переміщує його частки, руйнує великі грудки. Зуби закріплюють на жорсткій або на шарнірній рамі, що складається з окремих, шарнірно з'єднаних між собою ланок. Шарнірну раму мають сітчасті борони. Такі борони добре пристосовані до мікрорельєфу поля і забезпечують рівномірне заглиблення всіх зубів.

За конструкцією зуби бувають прямі, лапчасті і зігнуті з пружинним стояком, за формою перерізу — з квадратним, круглим, овальним і прямокутним перерізом. Кінець зуба з квадратним перерізом має косий зріз. Зуби, розміщені косим зрізом у протилежний до напрямку руху бік, заглиблюються глибше, ніж установлені косим зрізом по ходу руху. Зубовими боронами обробляють ґрунт на глибину 3-10 см. Борона складається з прямокутних і коритоподібних поперечного перерізу планок, на перетині яких закріплені зуби.

Агрегатують борони за допомогою зчіпок С-18У, СГ-21 тощо з тракторами тягового класу 0,6-3 або приєднують їх до плугів, культиваторів і сівалок. Кожна плашка борони має гачки 4, до яких приєднують повідки або ланцюги.

Дискові борони. Дискові борони бувають польові, садові (легкі) і болотні (важкі). Легкі польові борони призначені для обробітку зябу, розпушування ґрунту після оранки, знищення бур'янів; садові — для обробітку ґрунту в міжряддях саду з метою знищення бур'янів, загортання добрив, а також для основного обробітку ґрунту з періодичною оранкою. Глибина обробітку легкими боронами — до 10 см, важкими — до 20 см.

Робочим органом легкої дискової борони є сталевий загострений сферичний диск діаметром 450 або 510 мм. Важкі дискові борони мають вирізні диски, які добре заглиблюються в ґрунт і подрібнюють рослинні рештки.

Кілька дисків, змонтованих на квадратній осі, утворюють батарею. Диски на осі розміщують на деякій відстані один від одного, а між ними ставлять розпірні втулки. Вісь установлюють у підшипниках, що забезпечує обертання батареї під час руху.

Різальна кромка диска відрізує невелику скибу ґрунту і піднімає її на внутрішню сферичну поверхню. Потім ґрунт падає і переміщується диском убік. Завдяки цьому ґрунт розпушується, частково перевертається і перемішується. Чим більший кут атаки (кут між площиною, що проходить через різальне лезо диска, і напрямком руху агрегату), тим більша глибина обробітку. Кут атаки дисків змінюють у межах 10-20°. Глибина розпушування ґрунту польовими боронами — 10 см, садовими — 6-15, болотними — до 25 см.

Шлейф-борони і вирівнювачі. Шлейфування ґрунту проводять рано навесні. При цьому ґрунт добре розрівнюється, що зменшує випаровування вологи з його поверхні, створюються сприятливі умови для проростання насіння. Підвищення вологості та рівномірніше, порівняно з боронуванням, загортання насіння створюють сприятливі умови для проростання насіння бур'янів у верхньому шарі ґрунту, сходи яких знищують наступним його обробітком ґрунту. На вирівняному після шлейфування полі підвищується якість сівби, полегшується догляд за посівами, збирання врожаю. Шлейфування ґрунту має велике значення при індустріальній технології вирощування просапних культур, зокрема на кукурудзяних полях. Для цього використовують спеціальні вирівнювачі ВП-8.

Дуже важливим є вирівнювання ґрунту і на зрошувальних полях — від цього залежить рівномірність розподілу поливної води на площі.