365 (366) Днів - 10 святкових днів

Відповідно до п. 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються:

1. Основна заробітна плата.

2. Доплати і надбавки.

3. Виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії.

Документування обліку зобов’язань з оплати праці. Для контролю за використанням трудових ресурсів ведеться поточний облік чисельності персоналу витрат робочого часу та витрат на оплату праці. Ці показники є об‏’єктами оперативного обліку та статистичного узагальнення, в той же час вони органічно пов‏‏’язані з обліком заробітної плати і тому обробляються та контролюються бухгалтерією.

Оперативний облік чисельності персоналу ведеться у відділі кадрів та допомагає контролювати склад та рух чисельності робітників по підприємству та його структурних підрозділах, оскільки для цього використовується єдина документація по прийому, звільненню та переміщенню робітників та уніфіковані регістри обліку особистого складу.

Типові форми по заробітній платі затверджені наказом Державного комітету статистики «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489:

1. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу (типова форма № П-1);

2. Особиста картка працівника (типова форма № П-2);

3. Наказ (розпорядження) про надання відпустки (типова форма № П-3);

4. Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) (типова форма № П-4);

5. Табель обліку використання робочого часу (типова форма № П-5);

6. Розрахунково - платіжна відомість працівника (типова форма № П-6);

7. Розрахунково - платіжна відомість (зведена) (типова форма № П-7).

Для обліку прийнятих на роботу працівників застосовується «Наказ (розпорядження) про прийом на роботу» (форма № П-1), який заповнюється у відділі кадрів. Завізований начальником відділу кадрів або особою, відповідальною за прийняття на роботу, проект наказу (розпорядження) в необхідних випадках є направленням на переговори і пропуском в цех (відділ) для ознайомлення з умовами роботи.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.

Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається працівникам у відповідності з чинними законодавчими актами і положеннями, колективними договорами, контрактами та графіками відпусток застосовується Наказ (розпорядження) про надання відпустки (форма № П-3), який заповнюється у двох примірниках. Один залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. Наказ підписується начальником (майстром) цеху (відділу, дільниці) та керівником підприємства (організації).

На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відділ кадрів робить відмітки в особовій картці (форма № П-2) працівника, а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що належить за відпустку. При наданні відпустки без оплати поруч із зазначенням кількості днів відпустки зазначається «без оплати».

При звільненні працівників, за винятком тих, які звільняються вищестоящим органом, оформляється працівником відділу кадрів у двох примірниках на всіх працівників «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)» (форма № П-4). Один екземпляр залишається у відділі кадрів, а другий передається в бухгалтерію. Наказ підписується начальником (майстром) цеху (відділу, дільниці) та керівником підприємства (організації).

На підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок із працівником.

Типові форми первинного обліку використання робочого часу, які застосовують суб’єкти малого підприємництва:

• «Табель обліку використання робочого часу»;

• «Список осіб, які працювали в надурочний час»;

• «Листок обліку простоїв» та ін.

З метою розмежування обліку витрат на оплату праці за нормами і обліку відхилень від норм можливе застосування наступних документів:

- листа на доплату - у разі здійснення передбачених на підприємстві доплат;

- наряду на відрядну роботу з відмітним знаком (наприклад, з червоною смугою по діагоналі бланка наряду) - при здійсненні додаткових операцій, не передбачених встановленим технологічним процесом. У такому разі в наряді вказуються причини доплат і додаткових робіт.

Типові форми з обліку розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі представлені:

Розрахунково - платіжною відомістю працівника (типова форма № П-6);

Розрахунково - платіжною відомістю (зведена) (типова форма № П-7).

Основою для нарахування основної заробітної плати працюючим з почасовою оплатою праці і віднесення її на витрати підприємства є Табель обліку використання робочого часу.

Для працівників-відрядників нарахування основної заробітної плати здійснюється на підставі документів з обліку виробітку. Для оплати праці працівників по середньому заробітку також використовуються дані табелів.

Для розрахунку та видачі заробітної плати і пенсії всім категоріям працюючих застосовується «Розрахунково-платіжна відомість» (форма № П-6), яка містить графу «Підпис в отриманні» та складається в одному екземплярі.

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка.

Нарахування заробітної плати проводиться на основі даних первинних документів з обліку виробітку, фактично відпрацьованого часу, доплатних листків та інших документів. Одночасно проводиться розрахунок всіх утримань із заробітної плати і визначається сума, що належить до видачі.

Форма «Особовий рахунок» застосовується для запису за кожний місяць протягом року всіх видів нарахувань та утримань із заробітної плати працівника на підставі первинних документів по обліку виробітку та виконаних робіт, відпрацьованого часу і документів на різні види оплат. Особові рахунки зберігаються протягом 75 років з дати їх заповнення. Особовий рахунок застосовується при обробці облікових даних за допомогою засобів обчислювальної техніки і вміщує тільки умовно-постійні реквізити про працівника.

Для щоденного обліку обсягу робіт, виконаних бригадою або окремими робітниками, використовується «Накопичувальна картка виробітки і заробітної плати», яка складається майстром (обліковцем) в одному примірнику на підставі документів про здачу виробленої продукції або про виконання робіт. Відомість передається в бухгалтерію підприємства для нарахування заробітної плати.

За роботу в першій половині місяця працюючим, як правило, видається аванс, а кінцевий результат розрахунку заробітної плати виконується при виплаті заробітної плати за другу половину місяця. Розрахунок заробітної плати робочих з відрядною оплатою праці за весь розрахунковий період виконується на підставі первинних документів за обліком виробітку заробітної плати, доплат за надурочні години роботи, нарахування премій, листків непрацездатності, авансові звіти та ін., а також шляхом підрахунку різного роду утримань та визначення суми, яка належить до видачі.

Розрахунок заробітної плати робітників з почасовою оплатою праці виконується на підставі обліку фактично відпрацьованого часу, доплат за надурочні часи роботи, нарахування премій, а також шляхом підрахунку іншого роду утримань та визначення суми, яка належить до видачі.

Оплата праці працівників підприємства здійснюється у першочерговому порядку після уплати обов’язкових зборів та платежів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці.

Для узагальнення інформація про стан розрахунків з оплати праці суб’єкти малого підприємництва застосовують:

- рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» відповідно до Плану рахунків активів, капіталу, зобов’язань та господарський операцій підприємств та організацій. Рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий. Рахунок 66 має субрахунки:

- 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

- 662 «Розрахунки з депонентами»;

- 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

За кредитом рахунку 661 відображаються нараховані суми як списочному, так і несписочному складу штату підприємства: за відпрацьований час та виконану роботу: за чергові та додаткові відпустки у сумі, які приходиться на дні відпустки звітного місяця; за роботу у святкові ті вихідні дні; за сумісництво професій; за виконання державних обов’язків; допомога за тимчасовою непрацездатністю і т.д. у кореспонденції з різними рахунками в залежності від видів виробництв (основне, допоміжне), виконуваних робіт, характеру цих робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова). За дебетом - виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.

Залишок по кредиту рахунку 661 відображає суму нарахованої, але невиплаченої до кінця місяця працівникам заробітної плати.

• рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» відповідно до спрощеного Плану рахунків.

Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях. Нараховані суми відображаються, крім того, в особових рахунках установленої форми.

Із сум нарахованої заробітної плати працівників підприємств, осіб, що працюють на підприємстві за трудовим договором, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюють обов’язкові і добровільні утримання.

До обов’язкових утримань відносять:

• єдиний соціальний внесок;

• податок з доходів фізичних осіб.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлюється у відсотках:

• для роботодавців - від суми фактичних витрат на оплату праці та інших виплат працівникам, які підлягають обкладенню податком з громадян;

• для фізичних осіб - від суми оподатковуваного доходу (прибутку).

Єдиний внесок для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, крім осіб, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, встановлюється у відсотках до визначеної Законом бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Для платників встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7% винагороди за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 % визначеної бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Суб'єкт господарської діяльності, який провадить господарську діяльність у декількох видах економічної діяльності, під час визначення розміру єдиного внеску відноситься до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності.

Єдиний внесок для працівників, які працюють на підприємства, у фізичних осіб – підприємців або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору встановлений у розмірі 3,6 % бази нарахування єдиного внеску.

Сума єдиного внеску = нарахована заробітна плата працівника * 3,6%

Єдиний внесок для платників, які хворіли та мають відповідні документи, встановлено у розмірі 2% суми допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Сума єдиного внеску = нараховані лікарняні працівника * 2%

Для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС, єдиний внесок встановлюється у розмірі 2,85% бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, а саме: фізичних осіб – підприємців,осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю встановлено у розмірі 34,7% бази нарахування єдиного внеску.

Особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі бажання юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців брати участь на добровільних засадах за видами страхування, встановлено додаткові відсоткові ставки, а саме:

- у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,6 % визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

- у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,21 % визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

- у разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 % визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

Приклад 1. Сума нарахованої заробітної плати бухгалтера за березень 2014 року склала 1500 грн. Крім того, у березні були нараховані лікарняні за 4 дні у розмірі 300 грн.

Здійснити нарахування та утримання єдиного соціального внеску за березень, якщо підприємство належить до 5 класу ризику та відповідно йому встановлена ставка 36,8%.

1. Нарахування єдиного соціального внеску на заробітну плату за ставкою 36,8%: 1500 грн. * 36,8% / 100% = 552 грн.

2. Нарахування єдиного соціального внеску на лікарняні за ставкою 33,2%: 300 грн. * 33,2% / 100% = 99,6 грн.

3. Нарахування єдиного соціального внеску із заробітної плати за ставкою 3,6%: 1500 грн. * 3,6% / 100% = 54 грн.

4. Нарахування єдиного соціального внеску із лікарняних за ставкою 2%: 300 грн. * 2% / 100% = 6 грн.

5. Загальна сума утримань 54 + 6 = 60 грн.

Облік обов’язкових зборів на соціальні заходи здійснюється на:

- рахунку 65 «Розрахунки по страхуванню» відповідно до Плану рахунків активів, капіталу, зобов’язань та господарський операцій підприємств та організацій. Рахунок має субрахунки:

- 651 «За розрахунками із загальнообов'язкового державного соціального страхування»;

- 652 «За соціальним страхуванням»;

- 654 «За індивідуальним страхуванням»;

- 655 «За страхуванням майна».

На субрахунку 651 «За розрахунками із загальнообов'язкового державного соціального страхування» ведеться облік розрахунків за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

На субрахунку 652 «За соціальним страхуванням» ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов'язкове соціальне страхування.

По кредиту відображається нарахування зборів, по дебету – перерахування їх одержувачу і нарахування допомоги за рахунок коштів соціального страхування. Утримання із заробітної плати в бухгалтерському обліку відображаються у дебеті рахунку 661 «Розрахунки за виплатами працівникам» та кредиті рахунку 65 «Розрахунки по страхуванню» по субрахунках;

• рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» відповідно до спрощеного Плану рахунків.

Податок на доходи фізичних осіб – це щомісячна сума утримань із сукупного оподатковуваного доходу за основним місцем роботи за ставкою 15% або 17%, якщо сукупний дохід не перевищує десятикратного розміру мінімальної заробітної плати.