Хвороби очей. Хвороби кон’юнктиви

Як зазначалося, у кон'юнктиві закладено багато лімфатичних фолікулів, через які всмоктуються розчинені лікарські і токсичні речовини. Кон'юнктива утворює кон'юнктивальний мішок, покриваючи білкову оболонку та рогівку і формуючи перший епітеліальний шар останньої. Внаслідок цього досить часто патологічний процес легко переходить з рогівки на кон'юнктиву і навпаки.

Кон'юнктивіти

(Conjunctivitis)

Розвиваються здебільшого внаслідок механічного пошкодження кон'юнктиви сторонніми тілами, хронічного подразнення віями при завороті повік; як симптом деяких інфекційних хвороб (чума собак, лептоспіроз), а також отруєнь.

Залежно від характеру, інтенсивності запалення і місця його локалізації, бувають катаральні, фібринозні, гнійні і специфічні, поверхневі та глибокі; окремо вирізняються фолікулярні і гландулярні кон'юнктивіти (особливо у собак).

Спочатку розвивається катаральний кон 'юнктивіт, внаслідок чого інфільтруються епітеліальний шар і базальна мембрана. При цьому відмічають виділення з внутрішнього кута ока слизового ексудату, набряк кон'юнктиви тощо. Через постійну присутність у кон'юнктивальному мішку умовно патогенної мікрофлори швидко розвивається гнійне запалення кон'юнктиви, яке проявляється місцево виділенням гнійного ексудату, болючістю, підвищенням місцевої температури, сильним набряком кон'юнктиви (часом вона виходить за межі очної щілини і защемлюється повіками); місцями - некрозом конюнктиви, а інколи й рогівки, внаслідок чого повіки зростаються з очним яблуком спочатку за рахунок фібрину, а пізніше - сполучної тканини.

При глибоких і сильних пошкодженнях розвивається фібринозний кон'юнктивіт; в одних випадках ексудат осідає на поверхні у вигляді плівок, в інших - просочує кон'юнктиву та прилеглі тканини, викликаючи їх некроз. При цьому повіки і кон'юнктива потовщуються, а після видалення кірок на поверхні кон'юнктиви відкриваються виразки.

За несвоєчасного лікування розвивається глибокий гнійний кон'юнктивіт (флегмонозний), який проявляється значним набряком кон'юнктиви та її защемленням в очній щілині, сильною гіперемією, висиханням та утворенням у подальшому абсцесу, що розривається найчастіше в кон'юнктивальний мішок.

У собак культурних порід досить часто зустрічається фолікулярний кон'юнктивіт, що характеризується розростанням лімфатичних фолікулів на очній поверхні третьої повіки внаслідок дії різних подразливих факторів, особливо в умовах гіповітамінозів. Хвороба починається з катарального кон'юнктивіту, згодом фолікули інфільтруються лейкоцитами, збільшуються, зливаються з поруч розміщеними і нагадують грануляційну тканину. Спочатку у тварин спостерігається світлобоязнь, сльозотеча, виділення слизово-гнійного ексудату. Вони розчісують ділянку ока лапами чи сторонніми предметами. Третя повіка набрякла, а фолікули на внутрішній поверхні червоні, збільшені, нагадують плоди малини. Як ускладнення розвиваються блефарит, заворот повіки, кератити кон'юнктивіт. Останній розвивається, насамперед, через природне відвисання нижньої повіки у деяких порід собак (московська сторожова, дог, сенбернар), оскільки у них порушується захисна функція повіки у цій ділянці. Внаслідок цього розвивається хронічний катаральний кон'юнктивіт з подальшим склерозуванням тканин.

Вторинний кон'юнктивіт виникає також внаслідок вивороту нижньої повіки, край якої відвисає назовні. Через дію подразливих факторів у кон'юнктиві розвивається хронічне запалення з наступним склерозом сполучнотканинної її основи. Все це призводить до деформації повік.

У собак зустрічається і гландулярний кон'юнктивіт, що характеризується здебільшого проліферацією поверхневої слізної залози третьої повіки і проявляється збільшенням мигальної перетинки, випинанням її з кон'юнктивального мішка, що має вигляд рожево-червоних новоутворень у ділянці внутрішнього кута ока.

Лікування. При катаральних кон'юнктивітах після усунення причини використовують в'яжучі препарати - краплі сульфату цинку, 0,5%-ного нітрату срібла, протарголу чи коларголу 2%-ного, до яких додають для знеболювання 1%-ний розчин дикаїну. Користуються також ретробульбарною новокаїновою блокадою - введення у ретробульбарний простір через верхню і нижню повіки на межі ока і кісткової орбіти в напрямі основи протилежного вуха на глибину 5-8см ЗО-35мл 0,5%-ного розчину новокаїну. Прицьому блокується циліарний нервовий вузол, внаслідок чого послаблюються подразнення кори головного мозку, поліпшується живлення пошкоджених тканин; до того ж після розщеплення новокаїну утворюється параамінобензойна кислота, що діє антигістамінно, припиняючи подальший розвиток запального процесу. Більш ефективним вважається використання димексид-новокаїно- новокаїнової блокади.

Димексид, а разом з ним і розчинений у ньому новокаїн легко проникає через кон'юнктиву в глибину тканин і діє протизапально. Новокаїн же зменшує больову реакцію, а також, діючи патогенетично, покращує кровообіг у зоні запалення.

При хронічному катаральному кон'юнктивіті до цього розчину бажано додавати лідазу (64 од на 15 мл крапель). Можна також промивати кон'юнктивальний мішок 1-3%-ним розчином нітрату срібла з наступним змиванням його 1%-ним розчином натрію хлориду для нейтралізації залишків препарату, що не зв'язався з тканинами; 2-4%-ним розчином протарголу та іншими в'яжучими і антимікробними препаратами. Пропонуються також кортикостероїдні та антибіотикові мазі, тканинна терапія тощо.

При хронічних кон'юнктивітах застосовують також ультразвукову терапію, особливо - ультразвуковий фонофорез аскорбінової кислоти, 1%-ний розчин (потужність 0,2-0,4 вт/кг, тривалістю 5 хв, 7-10 сеансів). При такому лікуванні спостерігається загострення процесу та розсмоктування ексудату, а також підвищення імунологічної реактивності кон'юнктиви.

При фібринозних кон'юнктивітах - ретробульбарна новокаїнова блокада один раз у три доби в поєднанні з тепловими процедурами (зігрівання грілкою, компрес з використанням 3%-ної борної кислоти тощо); видалення фібринозних плівок і, змазування маслом або неподразливими мазями. При зростанні повік з очним яблуком - розсікання спайок, припікання їхніх країв нітратом срібла.

У разі поверхневого гнійного кон'юнктивіту після промивання кон'юнктивального мішка дезінфекційними розчинами використовують лініменти з антибіотиками і знеболювальними засобами (2-3 рази на добу), протаргол, коларгол, вказану раніше новокаїнову блокаду, а також димексид-новокаїнові краплі, до яких додають гентаміцин, канаміцин або інші антибіотики. При флегмонозних кон'юнктивітах такі розчини бажано вводити ретробульбарно в дозі до 10 мл. Використовують також лініменти антибіотиків. Виявлені абсцеси розрізають через кон'юнктивальнии мішок паралельно круговому м'язу повік і лікують як при гранулюючій рані.

Лікування при фолікулярному кон'юнктивіті зводиться до припікання видозмінених фолікулів ляпісним олівцем через кожні 5-7 днів з наступним змиванням його залишків 1%-ним розчином натрію хлориду, а при його неефективності - видалення гіперплазованих фолікулів після субкон'юнктивального введення 0,5%-ного новокаїну. У післяопераційний період використовують мазі антибіотиків.

При гландулярному кон'юнктивіті проводять резекцію збільшеної ділянки залози після інфільтраційної анестезії, не зачіпаючи хряща, з подальшим використанням емульсій антибіотиків.