31. Сутність ідеї освіти та її витоки.

Філософська традиція у визначенні сутності освіти репрезентована багатьма аспектами основних уявлень про природу людини, її сутність, сенс життя та перспективи існування. До питань освіти зверталися філософи різних історичних епох, і багато представників сучасних філософських систем вважають, що питання про те, якою має бути освіта, не може залишатися поза увагою філософів. Адже з виникненням людини на Землі постала життєво важлива для людства проблема: як навчити потомство виживати у жорстокому світі? Як пояснити те, що відбувається навколо? Що таке людина і як вона повинна жити аби вижити? На сучасному етапі розвитку людства, поставлені первісними людьми запитання такі ж актуальні.

Осмислення ідеї освіти розпочалося мислителями стародавнього світу, починаючи з архаїчних культур Індії, Китаю, Єгипту та Вавилону. Як правило древні мудреці поєднували свою діяльність у якості любителів мудрості та її онесення до своїх учнів. Таке поєднання сприяло теоретичному осягненню ідеї освіти, що розпочалося в різноманітних філософіях – даршанах стародавньої Індії, китайській та давньогрецькій філософіях.

Давньоіндійські мудреці великого значення надавали пізнанню як способу осягнення світу та освоєнню засобів отримання знання, оскільки вважалося, що незнання породжує страждання . Кожен мудрець мав своє бачення світу та засобів його пізнання. Одні мудреці намагалися збагнути існуючий світ, інші – неіснуючий, що міг відкритися, як вважали вони, лише філософу.

Серед давніх китайських філософів освіти варто виділити Лао-цзи [9]та Конфуція.Лао-цзи критикував і заперечував сучасний йому інститут освіти. Істинна освіта для мислителя – це розвиток людини, яка слідує своєму природному шляху - дао.

Інший відомий із стародавніх китайських філософів Конфуцій, друге ім'я якого – Учитель, сформував бажаний морально етичний ідеал людини - "шляхетного мужа". В переважній більшості публікацій присвячених морально-етичним засадам конфуціанства "шляхетний муж" ототожнюється з панівною верствою, але системний розгляд філософської спадщини Конфуція дає підстави для сумнівів щодо такого упередженого сприйняття. Звісно, що погляди Конфуція були пов’язані з реаліями соціальної ієрархії стародавнього Китаю, але у той же час, на переконання Конфуція, люди за своєю природою близькі один до одного, а у вихованні не можна робити різниці між ними.

Найбільш яскравими прикладами давньогрецької філософії освіти є погляди семи мудреців, представників піфагорійської школи, софістів, Сократа, Платона та Аристотеля. Філософське осягнення ідеї освіти давньогрецькими мислителями, значна частина з яких були учителями мудрості – софістами, стало основою для розвитку освіти на європейському просторі.

Додаток

Поняття Освіта має декілька значень: - система знань, умінь і навичок (освіта фахівця, професійна освіта); - соціальний інститут (система освіти, навчальні заклади, організаційні структури тощо); - процес отримання знань умінь і навичок (формування особистості); підготовки фахівців, що визначається метою навчання; збереження і розширеного відтворення соціального досвіду і форм суспільної життєдіяльності (освіта товариства). Ґрунтуючись на філософських позиціях Б.С. Гершунского про змістовному понятті освіти, можна виділити, щонайменше, чотири аспекти його змістовної трактування: як цінність, як система, як процес, як результат. Деякі дослідники розглядають освіту як свого роду "соціально-генетичний механізм" безперервної передачі наступним поколінням накопиченої людської культури допомогою виховання, навчання і розвитку всіх громадян в інтересах особистості, суспільства, держави. Очевидно, що людина, крім знань, умінь і навичок володіє певною духовною культурою, яка також засвоюється в процесі освіти. У наведеному В самому початку понятті освіта визначається через навчання, як результат процесу навчання, а навчання визначено «як основний шлях отримання освіти» (Радянський енциклопедичний словник, 1987). Престиж освіти, що досягається в результаті набуття професії, знань, навчання майстерності в якийсь сфері діяльності, виникає в той історичний період, коли для суспільства стали значущими саме професійні знання, лише тоді термін «освіта» фактично означати процес та умови їх придбання.