6.Чергування приголосних звуків

Чергування приголосних, як і чергування голосних, пов’язане із розвитком української мови.

[г],[к],[х] перед голосним [е] переходять в [ж],[ч],[ш]. Наприклад: нога – ніженька, рука – рученька, вухо – вушенько.

[г],[к],[х] перед голосним [і] переходять в [з'],[ц'],[с']. Наприклад: нога – нозі, рука – руці, вухо – у вусі. Це чергування стосується не лише питомо українських слів, а й запозичених або тих, що виникли пізніше.

Інколи ці чергування об’єднують у ряди:

[г] - [ж] - [з]: друг – друже – друзі.

[к] - [ч] - [ц]: ріка – річечка – у ріці.

[х] - [ш] - [с]: цокотуха – цокотушин – цокотусі.

Відповідно при творенні прикметників за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- в коренях слів теж відбуваються чергування приголосних звуків, ускладнені уподібненням, які отримали назву «Зміна в групах приголосних»:

[г], [ж], [з] + -ськ-, -ств-= -зьк-, -зтв;

Наприклад: Прага – празький.

[к], [ч], [ц] + -ськ-, -ств-= -цьк-, -цтв;

Наприклад: козак – козацький.

[х] - [ш] - [с] + -ськ-, -ств-= -ськ-, -ств;

Наприклад: чех – чеський.

Звернути увагу. Це правило стосується лише українських за походженням слів. В іншомовних словах пишуться всі літери, хоча у вимові ( а отже і в фонетичному записі) зміна приголосних відбувається. Наприклад: Бангкок – бангкокський, Ла-Манш – ла-маншський.

Це стосується і деяких самоназв народів: казахський, тюркський, баскський.

7.Заява. Види заяв

Якщо автобіографія, резюме, характеристика, рекомендаційний лист слугують меті попереднього ознайомлення з особою, рівнем її професіоналізму, досвідом роботи, то заява, особовий листок з обліку кадрів, трудова книжка є підставою для зарахування особи на певну посаду. На основі цих документів керівником складається наказ щодо особового складу, який і засвідчує трудові й правові відносини між конкретною особою та організацією, фірмою, підприємством і т.д.

Заява – це документ, який містить прохання або пропозицію приватних чи юридичних осіб і адресується організації чи посадовій особі з метою реалізації своїх прав та інтересів.

Розрізняють заяви:

1) від організацій і установ;

2) особисті заяви.

Заяви від організацій і установ називаються службовими. Вони пишуться на бланках і підлягають спеціальному обліку в діловодстві.

Заяви, адресовані підприємствам, установам чи посадовим особам від громадян називаються особовими. Вони бувають таких підвидів:

· заява про встановлення режиму праці;

· заява про звільнення;

· заява про переведення на іншу роботу;

· заява про надання відпустки за свій рахунок;

· заява про надання чергової профспілкової відпустки;

· заява про надання відгулу;

· заява про зміну прізвища;

· заява про надання частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною тощо.

Заяви бувають простими, якщо їх текст стосується одного питання й не супроводжується додатком, і складними, якщо заява включає декілька питань або додаток, який становить собою перелік документів, що засвідчують чи підтверджують викладені в заяві факти.

Розрізняють внутрішні і зовнішні заяви. Відповідно до меж їхнього функціонування, у межах організації чи поза нею.

Текст заяви пишеться довільно й стосується різноманітних сфер виробничої, правової й побутової діяльності людини.

Заява пишеться від руки в одному примірнику.

Реквізити заяви:

· адресат; · адресант; · назва документа; · текст; · додаток; · підпис; · дата.