- •Мета, завдання та структура курсу “Основи охорони праці”.
- •3.Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном.
- •4.Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •5. Державний нагляд і громадський контроль з оп
- •7.Системи управління охороною праці на підприємстві: основні принципи їх функціонування.
- •8.Удосконалення системи охорони праці на підприємстві за допомогою методів професійного добору працівників та економічних рішень.
- •9.Що визначає, регулює і встановлює Закон України “Про охорону праці”, та його специфічна особливість?
- •10.Навчання з питань охорони праці.
- •Стимулювання охорони праці.
- •12. Як законодавство охороняє працю жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •13. Види інструктажів з питань охорони праці. Вступний інструктаж.
- •14. Розкрийте зміст понять: “охорона праці”, “виробниче середовище”, “умови праці”, “виробнича санітарія” та “гігієна праці”. Яке їх значення в умовах предметної діяльності.
- •15. Гігієнічна класифікація праці.
- •16. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •Профілактика травматизму та професійних захворювань.
- •18. Види та розмір одноразової допомоги працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
- •19. Поняття про мікроклімат та його вплив на організм людини.
- •20. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •21. Повітря робочої зони. Основні методи профілактики щодо забруднення повітря робочої зони пилом.
- •22. Природна та штучна вентиляція виробничих приміщень.
- •23. Вимоги санітарних норм до виробничого освітлення
- •24. Природне освітлення та його фізіолого-гігієнічне значення для людини
- •29.Вібрація як позитивний та негативний чинник виробничого процесу.
- •36.Поняття про “електробезпеку” та “електротравматизм”.
- •37.Дія електричного струму на організм людини. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •39.Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Небезпека крокової напруги.
- •40.Системи засобів безпечної експлуатації електроустановок.
- •41.Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •42.Безпека підіймально-транспортного обладнання.
- •43.Безпека праці при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •44.Показники вибухо пожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •45.Пожежовибухонебезпечність об’єкта.
- •46.Системи попередження пожеж та протипожежного захисту.
- •47.Засоби та заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкта
- •48.Дії персоналу при виникненні пожежі.
16. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт формоюН-1 (за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Профілактика травматизму та професійних захворювань.
Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму та професійної захворюваності діляться:
Технічні заходи − технічні засоби, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці, та пов'язані з впровадженням нового обладнання, пристроїв і приладів безпеки і безпечною експлуатацією засобів виробництва.
Нормативно-методичні заходи: розробка посібників і рекомендацій; розробка нормативно-правової бази з охорони праці на підприємстві; забезпечення необхідною нормативно-правовою документацією функціональних служб, розробка розділів охорони праці в посадових інструкціях, інструкціях за професіями.
Організаційні заходи: контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд; контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці; нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки; організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів робітників підприємства; контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог охорони праці;
Санітарно-гігієнічні заходи: контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників; забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;
Соціально-економічні заходи: надання пільг і компенсацій працівникам, які працюють зі шкідливими і небезпечними умовами праці; соціальне страхування
Лікувально-профілактичні заходи: надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві; контроль за здоров'ям працюючих протягом їхньої трудової діяльності; лікувально-профілактичне харчування працівників, які працюють на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
Наукові заходи: прогнозування соціально-економічних наслідків нещасних випадків і аварій; моделювання аварійних ситуацій і розробка заходів щодо їх відвернення