2.11.9. Законодавчий процес в Афінах (стадії). Роль та значення колегії помофілаків.

Першим історичним законодавцем Афін був тиран Драконт.

Закони Драконта (близько 621 року до н.е.) були присвячені головним чином новій організації суду, покаранням за різні порушення священного і суспільного укладу; прагнули стримати поширення майнової нерівності . Закони ці скасували будь-які привілеї, в тому числі родової знаті, у сфері кримінального покарання. Практично за будь-яке злочин, за будь-яку зокрема крадіжку, навіть крадіжку овочів з городу, Драконт наказав стратити смертю. Передбачалося покарання за вбивство раба. Тільки за посягання на недоторканність особи міг бути призначено штраф. Злочин було нанесенням образи не тільки самому потерпілому, але і всьому його роду - тому скарги до суду могли подавати як потерпілі, так і їх родичі.

(Закони передбачали можливість примирення злочинця з рідними убитого чи з тим, кому був заподіяний збиток; з цієї можливості з'являється компенсація, встановлювана за угодою сторін (або в худобі, або у грошах) Закони Солона (Після 594 року до н.е.)-були вибиті на дерев'яних дошках і виставлені в Притані;Солон вперше ввів в афінське право можливість заповіту на своє майно, Він «зробив майно дійсною власністю власника».

охорона сім'ї,істотно виправилася становище жінок у полісі. Заборонялося продавати з родини дочок і сестер, якщо тільки вони не скоювали порушень проти моралі і сімейних устоїв. Шлюб повинен служити продовженню роду, дітородіння, а не задоволенню корисливих чи інших недостойних прагнень. Тому вводилися вікові обмеження,Заборонялося приносити чоловіку велике придане (крім особистих речей). Щоб не укладалисяфіктивні шлюби з дочками багатіїв тільки заради збагачення (у спадщину), вводилося вимога, що зобов'язує чоловіка«багатої сироти» до співжиття з нею.

Заборонялося погано говорити про померлого, так само як і паплюжити живого . Вводилися обмеження на зайві розкоші і взагалі прояви всякої нарочитості, нескромності.Перелюб в сім'ї розглядалося як злочин. Важкий штраф покладався за згвалтування жінки Були встановлені взаємні зобов'язання саджати дерева на певній відстані, щоб вони не заважали один одному. При копанні ям, канав випливало відступати від сусіднього володіння на достатню відстань. Пчільники одного господаря від інших повинні були бути видалені не менше ніж на 300 футів., законом установлювалися граничні ціни на жертовних тварин (також подібно з давньосхідних законами).

Колегія номофілаків (стражів закону) у складі 3-5 чол. наглядала за оформленням законів, поведінкою мешканців, посад, осіб, вимагала від них дотримання законів; мала право законод. ініціативи.

2.12. Колакрети, аподекти та управління фінансами.

Колакрети до реформ Клісфена відали державним майном, контролювали всі прибутки і видатки держави. Потім їх компетенцію значно обмежили — вони почали відповідати лише за деякі державні видатки

Аподекти стали скарбниками Афін, контролювали надходження до державної скарбниці всіх платежів, вели книгу прибутків, видавали всім службовцям кошти на утримання та витрати, спрямовані на управління. Аподекти розглядали спори з приводу податків, дрібні (до 10 драхм) вирішували самі, а значніші передавали в геліею.

Скарбницею храму богині Афіни завідували 10 скарбників священних скарбів. Це була окрема від державної скарбниця, але держава при потребі часто нею користувалася (у вигляді позик). Кошти колегії складалися зі залишків державного бюджету. Наприкінці IV ст. до н.е. ці кошти передусім почали використовувати на військові цілі, для чого було створено окрему військову скарбницю (скарбник військового фонду)

На місцях, у філах, діяли спеціальні урядовці— полети, котрі відповідали за збір податків і мита у доход держави, укладали від імені держави угоди з орендаторами її маєтків, продавали конфісковані землі, майстерні. ситофілаки — контролювали ціни на ринках;інспектори портів і гаваней (митна служба)