Зважаючи на психологічні особливості старших дошкіль­нят, соціально-моральні задачі поділяють на такі, що передба­чають: а) розвиток співпереживання; б) аналіз чужих та влас­них дій, поведінки, вчинків.

При конструюванні соціально-моральних задач варто дот­римуватися таких вимог:

1. У виховних ситуаціях використовувати емоційно збага­чену інформацію.

2. Інформацію, закладену в кожній ситуації, спрямовувати на розвиток у дитини емоційного передбачення - розуміння нею станів тривоги, суму, неспокою, які відчувають природні об’єкти.

3. Зміст ситуацій має забезпечувати багаторазові емоційні переживання, необхідні для узагальнення та зв’язку із спосо­бом дії, що закріплюються у відповідне етичне поняття.

4. Кожна наступна ситуація має містити нову інформацію.

5. Інформація має подаватися не як певна норма, правило, а у формі розповіді про конкретну дію, вчинок.

6. Пропоновані ситуації мають передбачати полярні за со­ціальним значенням вчинки, давати дитині можливість визна­чити своє ставлення, позицію щодо предмета обговорення, відповідні практичні дії тощо.

7. Дбати про створення доброзичливої атмосфери рівноправ­ного спілкування між вихователем та вихованцем, що передба­чає відмову від авторитарних способів керівництва дитячим ко­лективом.

Дотримання перелічених вище вимог сприяє: розумінню, усвідомленню та емоційному переживанню дитиною наслідків порушення чи, навпаки, дотримання норм екологічно доціль­ної поведінки та діяльності, формуванню в неї сталих тенденцій у поведінці.

З метою корекції мотивів емоційно-ціннісного ставлення використовують соціально-моральні задачі.

Соціально-моральні логічні задачі на розвиток співпереживання

Задача 1.

Рано-вранці дівчинка Оля разом з матусею поспішали до дитячого садка. Біля дороги вона побачила ромашку і їй захоті­лось порадувати свою маму, подарувати цю гарну квітку. Оля

301

вже простягла руку, щоб зірвати ромашку, та раптом побачила на пелюсточці краплинку роси. А в краплинці відбивалося со­нечко, і блакитне небо, й висока тополя.

Задивилася дівчинка на краплинку роси й не зірвала квітку.

А як би вчинив ти на місці Олі? Може, Олі мало було однієї квітки, бо вона хотіла подарувати букет?

Задача 2.

Василько з Андрієм гралися на подвір’ї біля будинку. У кожного з них був іграшковий автомобіль. Вони перевозили пісок, щоб прокласти нову дорогу. Хлоп’ята захопилися грою, та раптом Василько помітив, що в піску щось ворушиться. Він покликав Андрійка. Хлопчики побачили жука, який, мабуть, упав з дерева і лежав, присипаний піском. Хлопчики обережно розгребли пісок і визволили жука з «полону».

Що б зробив за такої ситуації ти?

Задача 3.

Володя часто ходив до лісу, який зачаровував його своєю кра­сою. Але те, що хлопчик побачив у лісі сьогодні, дуже засмутило його. Молода берізка обливалася слізьми. Чиясь безжальна рука заради смачного соку глибоко поранила кору деревця.

Володя покликав Юрка і вони разом замазали глиною та пе­рев’язали рану. Потім хлопці з тривогою чекали, коли ж з’яв­ляться листочки. Минув тиждень - увесь ліс зазеленів, а гілоч­ки берізки почорніли.

Як ти гадаєш, чому берізка не зазеленіла?

Задача 4.

Тетянка гуляла в саду. Над акацією літав барвистий мете­лик. Вона побачила, що він, торкаючись крильцями квіток, щоразу налітає на колючки. Ой, як же йому, певне, боляче!

Дівчинка підійшла до молодого деревця, відламала одну колючку, другу, третю. Чому Тетянка це зробила? Чи добре вона вчинила?

Соціально-моральні логічні задачі, що передбачають аналіз чужих та власних дій, поведінки, вчинків

Задача 1.

Одного разу Миколка і Сашко пішли до лісу, взявши із со­бою собаку. Собака весело біг попереду, обстежуючи кожний кущ, кожну травинку. Сяяло сонечко. В лісі стояла тиша. Аж

302

раптом тишу порушив гавкіт. Хлопчики підбігли до собаки - він стояв біля пташиного гнізда. Самої пташки там не було. У гнізді лежало двоє яєчок. Хлопчики взяли ще теплі яєчка в руки, по­тримали, а потім знову поклали до гнізда. Забрали собаку і пішли собі стежкою далі. Як би ти вчинив у такій ситуації?

Задача 2.

Петрик з мамою часто виїжджають до приміського лісу. От і цієї травневої неділі вони прийшли на улюблену галявину. Аж ось хлопчик вгледів на галявині конвалії і захоплено вигукнув:

• Давай нарвемо!

• Не слід їх рвати, синку.

• Чому? Дивись, які гарні! А пахнуть як!

• Саме тому, що гарні й так ніжно пахнуть...

• Поставимо їх у вазу, будемо милуватися, радіти ...

• Чи ж довгою буде для нас та радість? За два-три дні квіти зів’януть. А тут вони ще довго даруватимуть людям радість.

• Так інші ж їх усе одно зірвуть, - не погоджувався Петрик.

Як, на твою думку, хто справді любив конвалії - мама чи

Петрик?

Задача 3.

Сергійко йшов стежкою до саду. А назустріч йому вибіг чор­ний кудлатий пес. Сергійко злякався, хотів тікати. Та раптом до його ніг притулилося маленьке кошеня. Воно, мабуть, теж злякалося і просило у хлопчика захисту.

Стоїть Сергійко, дивиться на кошеня. А воно позирає на нього й жалібно нявчить.

Хлопчикові стало соромно. Він узяв кошеня на руки.

Чому Сергійкові стало соромно?

Задача 4.

Собака сердито гавкав. Прямо перед ним, притиснувшись до тину, сиділо маленьке каченя. Трохи осторонь стояли двоє хлопців і спостерігали, що ж воно далі буде. Дорогою йшла жінка. Вона прогнала собаку і сердито гукнула до хлопчиків:

• Як вам не соромно!

• А чого соромитися? Ми нічого не зробили, - здивувалися ті.

Чому жінка насварилася на хлопчиків?

Задача 5.

Батько подарував своїм синам-близнюкам - Павлику і Дмитрику - на день народження два дубки.

303