- •Тема 3. Аналіз лізингових операцій
- •3.1. Види лізингових угод
- •3.2. Позиція орендатора: покупка або оренда?
- •Формули шаблону (лист Покупка)
- •Імена комірок шаблону (лист Покупка)
- •Формули шаблону (лист Оренда)
- •Імена комірок шаблону (лист Оренда)
- •3.3. Позиція власника – обчислення орендної плати
- •Фоормули шаблону для аналізу лізингових операцій
- •Імена комірок шаблону
Формули шаблону (лист Покупка)
Комірка |
Формула |
F3 |
=Вартість-Аванс |
F4 |
=-ПЛТ(Ставка/Число_плат;Періодів;Кредит;;Тип) |
F5 |
=Число_плат*Термін |
F6 |
=Ставка*(1-Податок) |
F7 |
=-ПС(Норма;Термін;0;Залишкова_вартість;Тип) |
A12 |
=Періодів |
B10 |
=ЕСЛИ(Тип=1;Платіж;0) |
B11 |
=Платіж |
B12 |
=ЕСЛИ(Тип=1;0;Платіж) |
D14 |
=ЕСЛИ(ТВ_Оренда*ТВ_Покупка=0;;ЕСЛИ(ТВ_Оренда<ТВ_Покупка;"Оренда";"Покупка")) |
C10 |
=Аванс+B10 |
C11 |
=ПРПЛТ(Ставка/Число_плат;A11+Тип;Періодів;Кредит;;Тип)*Податок |
C12 |
=ПРПЛТ(Ставка/Число_плат;A12;Періодів;Кредит;;Тип)*Податок |
D11 |
=-АПЛ(Вартість;Залишкова_вартість;Періодів)*Податок |
D12 |
=-АПЛ(Вартість;Залишкова_вартість;Періодів)*Податок |
E10 |
=Аванс+B10 |
E11 |
=СУММ(B11:D11) |
E12 |
=СУММ(B12:D12) |
E13 |
=E10+ЧПС(Норма/Число_плат;Покупка)-Ліквід |
Таблиця 3.2
Імена комірок шаблону (лист Покупка)
Адреса комірки |
Ім’я |
Коментарі |
B3 |
Вартість |
Вартість обладнання |
B4 |
Термін |
Термін експлуатації |
B5 |
Залишкова_вартість |
Залишкова вартість |
B6 |
Податок |
Ставка податку на прибуток |
D3 |
Аванс |
Авансові платежі – Е0 |
D4 |
Ставка |
Річна ставка за кредит |
D5 |
Число_плат |
Число платежів у році |
D6 |
Тип |
Тип платежу |
F3 |
Кредит |
Сума отриманого кредиту |
F4 |
Платіж |
Сума платежу по кредиту |
F5 |
Періодів |
Число періодів |
F6 |
Норма |
Норма дисконту |
F7 |
Ліквід |
PV вартості обладнання |
E13 |
ТВ_Покупка |
Теперішня величина потоку |
Блок Е11:Е12 |
Покупка |
Елементи потоку платежів Kt |
Наведемо необхідні пояснення до формул першої частини шаблону (блок F3:F7). Умови придбання обладнання за рахунок банківського кредиту можуть містити вимогу одноразової оплати частини його вартості (тобто авансового платежу Е0). У цьому випадку сума виданого кредиту повинна бути зменшена на величину авансового платежу Е0, який по замовчуванню дорівнює 0. Це коректування здійснюється формулою комірки F3.
Формула, задана у комірці F4, обчислює величину періодичного платежу Кt по кредиту. Вона містить вже відому для нас функцію ПЛТ ( ). З метою отримання позитивного результату функція задана із знаком мінус, її аргументи скореговані на число виплат у році. Явне зазначення аргументу Тип дозволяє враховувати час виплат – на початку (1) або в кінці (0) кожного періоду.
Формула у комірці F5 обчислює загальне число періодів проведення операції шляхом множення терміну (комірка B4) на число виплат по кредиту в році (комірка D5), по замовчуванні дорівнює 1.
Оскільки загальна постановка проблеми передбачає фінансування покупки обладнання повністю за рахунок позикових коштів, по замовчуванні, величина норми дисконту може бути визначена рівною післяподатковій ціні кредиту: r = k × (1 – T), де k – ставка по кредиту. Це припущення реалізує формула, задана у комірці F6. Необхідна величина норми дисконту може бути також задана безпосередньо введенням необхідного значення у цю комірку.
Остання формула (комірка F7) у першій частині шаблону обчислює теперішню величину залишкової (ліквідаційної) вартості обладнання на кінець терміну проведення операції – (SVn). Відповідно до співвідношення (3.2), шукана величина представляє собою теперішню вартість разової суми. Тому для її обчислення зручно використовувати функцію ПС ( ), задану із знаком мінус, яка вже зустрічалася нам раніше у процесі разових платежів і ануїтетів.
Керуючись рис. 3.1 і табл. 3.1 – 3.2, сформуйте першу частину шаблону і виконайте її оформлення на всіх розсуд. Приступаємо до формування розрахункової частини шаблону.
Друга частина шаблону займає область комірок А9:Е14. Її базова частина складається із трьох рядків (блок А10:Е12), комірки яких містять формули для обчислення відповідних елементів потоку платежів по періодах.
Оскільки ми не можемо наперед знати параметри операції, при проектуванні шаблону необхідно врахувати всі можливі варіанти. Перш за все аналізу повинна підлягати структура потоку платежів. Як випливає із співвідношення (3.2), у потоці платежів по даній операції можна умовно виділити наступні складові: платежі на початок операції (t=0); базовий потік платежів (t=1; n-1); платежі на кінець терміну операції (t=n). Кожній із цих складових в розрахунковій частині шаблону відповідає окремий рядок – 10-й, 11-й і 12-й. Номери періодів задані у блоці комірок А10:А12. Оскільки число періодів визначається у комірці F5, комірка А12 містить відповідне абсолютне посилання – =Періодів.
Тепер необхідно виявити «критичні» параметри операції, тобто ті що безпосередньо впливають на склад елементів потоку платежів, і методи їх обчислень для кожної її складової частини. Таким параметром у даному випадку є тип платежів, що визначає час їх здійснення на початку (1) або в кінці (0) кожного періоду. Визначимо елементи потоку платежів і методи їх обчислення для періоду t=0 відповідно до виділеного критичного параметру.
Якщо виплати по кредиту здійснюються на початку кожного періоду (тобто Тип = 1), перша виплата буде здійснена на момент часу t=0 (див. формулу у комірці В10). Оскільки процентна частина цього платежу дорівнює 0, потоковий щит від використання позикових коштів також буде дорівнювати 0 (комірка С10). Амортизаційні відрахування у періоді t=0 відсутні (комірка D10). Окрім того, незалежно від типу платежу при обчисленні чистої величини потоку в даному періоді повинні бути враховані авансовані суми Е0 (див формулу у комірці Е10). Таким чином, із врахуванням прийнятих раніше позначень чиста величина потоку KCF0 залежно від значення параметру Тип буде дорівнювати:
.
(3.3)
Дане співвідношення реалізоване у формулах, заданих у комірках В10 і Е10 (табл. 3.1).
Для визначення елементів базової складової потоку платежів – KCF1,…KCFn-1, можна використовувати наступне співвідношення:
.
(3.4)
Число періодів проведення операції наперед невідоме. Тому необхідно реалізувати формули обчислення складових елементів базового потоку хоча б для одного періоду – першого. Тоді решту можна отримати шляхом копіювання блоку комірок В11:Е11. Першим елементом базового потоку є величина періодичного платежу – Kt. Оскільки вона вже визначена у комірці F3, у комірці В11 достатньо просто зазначити відповідне абсолютне посилання (=Платеж).
Для обчислення наступного параметру потоку платежів ручним способом нам би довелося складати повний план погашення позики, щоб виділити процентну частину боргу для кожного періоду, так як тільки вона підлягає відрахуванню з оподатковуваної бази. ППП Excel суттєво спрощує розв’язання цієї задачі. Для цього достатньо скористатися функцією ПРПЛТ ( ). Нагадаємо, що ця функція обчислює процентну частину періодичного платежу і розглянута у темі 1 при формуванні шаблону для розробки планів погашення кредитів. Зверніть увагу на спосіб задання аргументу Период цієї функції у комірках С11 і С12.
Справа у тому, що через особливості реалізації функції ПРПЛТ ( ) значення цього аргументу не може дорівнювати нулю. При виплаті процентів в кінці кожного періоду (Тип=0) значення аргументу Период співпадає з номером періоду. Заданим у комірці А11 (тобто – 1). Проте якщо виплата здійснюється на початку (Тип=1), номер базового періоду буде дорівнювати не 1, а нулю. Тому для коректної роботи функції в цьому випадку значення аргументу Период має бути зсунуто (збільшено) на 1. традиційний підхід до вирішення подібних проблем полягає у використанні логічної функції аналізу альтернатив – ЕСЛИ ( ). Проте допустимі значення аргументу Тип (0 або 1) дозволяє використати більш дотепний спосіб – просто додати їх до аргументу Период (комірка С11). Неважко помітити, що у випадку виплат в кінці періоду величина цього аргументу не зміниться і буде дорівнювати значенню комірки А11. У протилежному випадку значення аргументу Период буде збільшено на 12.
Величина податкового щита, що надається амортизаційними відрахуваннями, обчислюється у комірках D11 і D12. Оскільки передбачається використовувати метод лінійного списання вартості активу, суму амортизаційних відрахувань в кожному періоді визначимо з допомогою функції АПЛ ( ). Функція задана із від’ємним знаком для зручності розрахунку шуканої величини – KCFt, яка визначається у комірці Е11 сумуванням значень блоку комірок B11:D11.
.
(3.5)
Формули для реалізації (3.5) задані в комірках B12:E12.
Розрахунок чистої теперішньої вартості потоку платежів здійснює формула у комірці Е13, що реалізує співвідношення (3.2). Її основу складає також добре відома нам функція ЧПС ( ). З метою підвищення «інтелекту» розробленого шаблону у комірці В14 реалізована формула, що здійснює «прийняття» управлінського рішення. Ця формула не здійснює жодного впливу на виконання розрахунків і задана лише з допомогою демонстрації можливостей ППП Excel.
Керуючись рис. 3.1 і табл. 3.1, 3.2, завершіть формування шаблону для альтернативи «покупка». Переходимо до листа Оренда і приступаємо до формування шаблону для аналізу однойменної альтернативи (рис. 3.2).
Оскільки методологія формування цього шаблону багато в чому ідентична до попереднього, пропонуємо Вам виконати дії по його підготовці самостійно, керуючись рис. 3.2 та табл. 3.3, 3.4. Обмежимося лише розглядом деяких відмінностей.
Рис. 3.2. Продовження шаблону (лист Оренда)
Таблиця 3.3
