15. Вплив професійої діяльності на особистість консультанта

Спеціалісти з сучасної психології праці наголошують, що в середовищі професіоналів системи «людина-людина» має місце явище професійної деформації особистості. В загальних рисах це звуження інтересів людини до суто професійних. Професійна деформація особистості – це своєрідна реакція на опір середовища в якому відбувається професійна діяльність. Професіонали системи «людина-людина» працюють серед людей і зазнають соціального тиску, а неврахування його веде до деформації особистості.. Окремим видом професійної деформації психолога є синдром емоційного згорання, який характеризується втратою інтересу до професійної діяльності, апатією, легким депресивним станом. Профілактика професійної деформації особистості починається з усвідомлення індивідом можливості її виникнення. Для психолога-консультанта важливим фактором профілактики професійної дефор­мації є робота під опікою супервізора. Молодому психологу консультанту можуть стати у пригоді наступні поради:- необхідно чітко розгалужувати сторони своєї професійної діяльності та власного приватного життя;- у приватному житті важливо дозволити собі реалізувати різні соціальні ролі, які не пов’язані з роботою.- задоволення емоційних людських потреб психолога-консультанта у дружбі, коханні, значущих стосунках повинно відбуватися на території приватного життя, а не в сфері професійної діяльності. Висновок на перший погляд парадоксальний: чим краще налагоджене приватне життя людини, тим кращий з неї працівник. Гармонійно розвинута особистість психолога-консультанта є важливою передумовою успішності професійної діяльності.

16.Зміст поняття "синдром вигорання" та способи його уникнення

Синдром емоційного вигорання (РЕВ) - це реакція організму, що виникає внаслідок тривалого впливу професійних стресів середньої інтенсивності.

РЕВ - це процес поступової втрати емоційної, когнітивної та фізичної енергії, що виявляється в симптомах емоційного, розумового виснаження, фізичного стомлення, особистої відстороненості та зниження задоволення виконанням роботи. У літературі як синонім синдрому емоційного вигорання, використовується термін "синдром психічного вигорання".

Так само це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на вибрані психотравмуючі впливи.

С. Маслач охарактеризувала основні ознаки синдрому "психологічного вигорання", зокрема:

- хронічний стрес;

- відчуття емоційної та інтелектуальної перенапруги;

- наявність негативних почуттів до оточуючих;

- негативна самооцінка.

В результаті системних досліджень вчені дійшли висновку, що суттєву роль у "психологічному вигоранні" відіграють три основні чинники:

- особистісний;

- рольовий;

- організаційний (А.К. Маркова).

При вивченні властивостей особистісного чинника П.Торнтон запропонував зважати на такі показники як вік, стать, сімейний стан, професійний стаж, соціальне положення.

Правила психологічної безпеки при роботі для уникнення синдрому вигорання (2): Використовуйте перерви в роботі для відпочинку, коли це тільки можливо. Витрачайте час на те, щоб «скинути» з себе напругу. Знаходьте час для себе, ви маєте право не тільки на робоче, але і на приватне життя. Спілкуйтеся з друзями та рідними. У вільний від роботи час займайтесь приємними та розслаблюючими справами. Вчиться тверезо осмислювати події кожного дня. Можна зробити традицією вечірній перегляд подій.