- •Основні теорії походження держави
- •Сучасні концепції держави дуже різноманітні, що зумовлюється:
- •Виникнення нової держави
- •Політична влада здійснюється на трьох рівнях:
- •Основні властивості держави
- •До складу механізму держави входять :
- •1. Внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика. Внутрішні функції держави здійснюються в наступних сферах:
- •Основними правовими формами здійснення державної влади є:
- •Методи здійснення державної влади дуже різноманітні, але їх можна звести до двох основних:
- •Структура політичної системи
- •Між державою й іншими суб'єктами політичної системи суспільства існує зворотній зв'язок:
- •Цивілізоване лобіювання характеризується:
- •Ознаки правової держави
- •Принципами соціальної політики держави є:
- •Для того, щоб побудувати в Україні правову державу, треба передусім сформувати громадянське суспільство, в якому:
- •Форма правління показує:
- •Демократичному режиму притаманні наступні ознаки:
- •Демократичний режим існує у наступних формах:
- •Антидемократичному режиму притаманні наступні ознаки:
- •За предметом контролю розрізняють такі види органів контрольної влади:
- •До складу цієї методології, зокрема, входять:
- •Співвідношення політології і теорії права і держави
- •Співвідношення соціальної психології і теорії права і держави
- •Поняття праворозуміння,види та його основні підходи:
- •Термін Пра́во вживається як у юридичних, так і в неюридичних значеннях:
- •Право і закон
- •Нормативне та індивідуальне регулювання є взаємозалежними:
- •Для всіх правових систем романо-германської сім'ї загальними є такі джерела права:
- •Правосвідомість становить відносно самостійну сферу (ділянку) свідомості:
- •Прикладами фікцій є такі добре відомі інститути:
- •До похідних фікцій можна віднести:
- •Диспозитивний метод здійснюється шляхом:
- •Правове регулювання конкретних суспільних відносин здійснюється за допомогою певних способів, зокрема:
- •Структура правовідносини:
- •Ознаки фактичного складу:
- •Структура правосвідомості
- •Ознаки правової соціалізації:
- •Ознаки правового виховання:
- •Правове виховання має такі завдання:
- •Выделяют две группы функции права.
- •Види джерел права
- •Правові звичаї в Україні
- •Правотворчість: поняття, види.
- •Розрізняються три способи такого нормотворчісті:
- •Вимоги законності
- •Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •Основні структурні елементи системи права:
- •Інститут права характеризується тим, що:
- •Головні ознаки галузі права полягають у тому, що вона:
- •Ознаки спеціалізованих норм:
- •Розрізняють такі спеціалізовані норми:
- •Причини виникнення прогалин у законодавстві:
- •Способи переборення прогалин в законодавстві:
- •Розрізняють три види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту:
- •Залежно від того, на яке коло осіб розраховане офіційне тлумачення.
- •Залежно від суб'єктів, шо тлумачать нормативно-правовий припис:
- •До основних ознак правопорушення слід віднести такі:
- •Принцип справедливості – передбачає:
- •Принцип обґрунтованості передбачає:
- •Шляхи подолання правового нігілізму
Правосвідомість становить відносно самостійну сферу (ділянку) свідомості:
• суспільної;
• групової;
• індивідуальної.
Правова ідеологія — це система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ.
Принципи права — об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Іншими словами, це є своєрідна система координат, у рамках якої розвивається право, і одночасно вектор, який визначає напрямок його розвитку. Принципи є підставою права, містяться у його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відбивають сутність права та основні зв'язки, які реально існують у правовій системі. У принципах зосереджено світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації. Тому принципи права можна назвати стрижнем правової матерії.
Принципи права визначають шляхи вдосконалення правових норм, виступаючи в якості керівних ідей для законодавця. Вони є сполучною ланкою між основними закономірностями розвитку і функціонування суспільства і правовою системою. Завдяки принципам, правова система адаптується до найважливіших інтересів і потреб людини і суспільства.
Правові аксіоми - закріплені в нормах права самоочевидні істини, які не потребують доказів і слугують підставою для доказів інших правових положень (теорій).
Вопрос №69
Правова презумпція
Розрізняють також правову презумпцію — закріплене в праві припущення про наявність або відсутність певних юридичних фактів. Презумпція — припущення про існування факту, котрий вважається дійсним до тих пір, поки хибність такого припущення не буде доведена. Правові презумпції поділяють на:
за можливістю спростування:
- презумпції, що не можуть бути спростовані — це закріплені в законі припущення про наявність або відсутність певних фактів, які не підлягають сумнівам, а тому не потребують доказування. Наприклад, презумпція недієздатності неповнолітнього.
- презумпції, що можуть бути спростовані — це закріплені в законі припущення про наявність або відсутність певних фактів, які мають юридичне значення до того часу, поки відповідно до встановленої процедури не буде встановлене інше. Наприклад, презумпція невинуватості, презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК).
за фактом правововго закріплення:
- законодавчі презумпції. Наприклад, презумпція конституційності законів, презумпція знання законодавства.
- фактичні презумпції.
в залежності від ролі в правовому регулюванні:
- матеріальні. Наприклад, презумпція ринкової ціни угоди.
- процесуальні. Наприклад презумпція невинуватості, презумпція добросовісності.
за сферою дії:
- загальноправові. Наприклад, презумпція законності нормативно-правового акту.
- міжгалузеві. Наприклад презумпція невинуватості.
- галузеві. Наприклад, презумпція добросовістності, презумпція ринкової ціни угоди.
Юридична фі́кція — прийом юридичної техніки, який для цілей правового регулювання визнає існуючими ті юридичні факти, що відсутні в реальному житті, і навпаки.
Фікції використовуються в усіх галузях права без винятку. Це легко пояснюється тим, що будь-яке законодавство (а особливо в романо-германській правовій системі), будучи консервативною системою взаємопов'язаних понять і категорій, не завжди встигає за потребами життя. Інша причина — дотримання принципу економічності у законотворчій діяльності. Набагато простіше надати умовний правовий режим об'єкту, для якого це не властиво, ніж створювати ускладнені правові конструкції, за допомогою яких регулювання буде мати громіздкий характер.
