Правосвідомість становить відносно самостійну сферу (ділянку) свідомості:

• суспільної;

• групової;

• індивідуальної.

Правова ідеологія — це система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ.

Принципи права — об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Іншими словами, це є своєрідна система координат, у рамках якої розвивається право, і одночасно вектор, який визначає напрямок його розвитку. Принципи є підставою права, містяться у його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відбивають сутність права та основні зв'язки, які реально існують у правовій системі. У принципах зосереджено світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації. Тому принципи права можна назвати стрижнем правової матерії.

Принципи права визначають шляхи вдосконалення правових норм, виступаючи в якості керівних ідей для законодавця. Вони є сполучною ланкою між основними закономірностями розвитку і функціонування суспільства і правовою системою. Завдяки принципам, правова система адаптується до найважливіших інтересів і потреб людини і суспільства.

Правові аксіоми - закріплені в нормах права самоочевидні істини, які не потребують доказів і слугують підставою для доказів інших правових положень (теорій).

Вопрос №69

Правова презумпція

Розрізняють також правову презумпцію — закріплене в праві припущення про наявність або відсутність певних юридичних фактів. Презумпція — припущення про існування факту, котрий вважається дійсним до тих пір, поки хибність такого припущення не буде доведена. Правові презумпції поділяють на:

за можливістю спростування:

- презумпції, що не можуть бути спростовані — це закріплені в законі припущення про наявність або відсутність певних фактів, які не підлягають сумнівам, а тому не потребують доказування. Наприклад, презумпція недієздатності неповнолітнього.

- презумпції, що можуть бути спростовані — це закріплені в законі припущення про наявність або відсутність певних фактів, які мають юридичне значення до того часу, поки відповідно до встановленої процедури не буде встановлене інше. Наприклад, презумпція невинуватості, презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК).

за фактом правововго закріплення:

- законодавчі презумпції. Наприклад, презумпція конституційності законів, презумпція знання законодавства.

- фактичні презумпції.

в залежності від ролі в правовому регулюванні:

- матеріальні. Наприклад, презумпція ринкової ціни угоди.

- процесуальні. Наприклад презумпція невинуватості, презумпція добросовісності.

за сферою дії:

- загальноправові. Наприклад, презумпція законності нормативно-правового акту.

- міжгалузеві. Наприклад презумпція невинуватості.

- галузеві. Наприклад, презумпція добросовістності, презумпція ринкової ціни угоди.

Юридична фі́кція — прийом юридичної техніки, який для цілей правового регулювання визнає існуючими ті юридичні факти, що відсутні в реальному житті, і навпаки.

Фікції використовуються в усіх галузях права без винятку. Це легко пояснюється тим, що будь-яке законодавство (а особливо в романо-германській правовій системі), будучи консервативною системою взаємопов'язаних понять і категорій, не завжди встигає за потребами життя. Інша причина — дотримання принципу економічності у законотворчій діяльності. Набагато простіше надати умовний правовий режим об'єкту, для якого це не властиво, ніж створювати ускладнені правові конструкції, за допомогою яких регулювання буде мати громіздкий характер.