3. Організація та проведення туристсько – краєзнавчих експедицій з учнівською та студентською молоддю

Мета експедиції

Дослідницька робота за учнями – це кропітка і відповідальна справа. І особистість керівника в цій справі відіграє визначну роль. Це має бути ентузіаст своєї справи, глибоко обізнаний, широко ерудований. Адже учні під час спостережень і досліджень будуть ставити запитання, часом несподівані і такі, на які наука ще й досі не дає відповідей.

Тому перше правило для керівника – буди фахівцем своєї справи. Треба обирати тему досліджень, в якій ви добре орієнтуєтесь, яка буде цікава вам самим. Тематика досліджень в експедиції може бути різноманітною. Але необхідно зазначити, що дітям важливо впевнитися в значимості своєї роботи, побачити результати праці. Інакше прийде розчарування і навіть байдужість.

Тому важлива особливість дослідницької діяльності школярів - націленість на практичні результати. Деякі дослідження можуть проводитись довгостроково (археологічні розкопки, моніторинг екологічного стану природних об’єктів тощо). Тоді, щоб учні не сприйняли таку роботу, як безцільну, необхідно кожного року підводити підсумки роботи, складати науковий звіт.

Матеріали, отримані в процесі дослідження можна використовувати на уроках, для проведення краєзнавчих конференцій, для захисту робіт в Малій Академії наук, для публікації в пресі.

Для будь-якої дослідницько-збиральної роботи важливо знати методику досліджень, володіти методологією. Тому бажано звернутись за допомогою до фахівців іще на початку планування експедиції. Це можуть бути викладачі вузів, науковці з дослідних інститутів, представники музеїв, музейних фондів, представники громадських організацій. З ними можна заключити договори про співпрацю, знайти спільну тематику досліджень.

Кожне дослідження має пройти через декілька етапів: підготовчий, польовий збір матеріалів, обробка, узагальнення та інтерпретація отриманих даних, практичне використання зібраних матеріалів.

Розпочинаючи роботу над темою, керівник повинен чітко уяснити собі її теоретичне і практичне значення, свої задачі, обсяг досліджень по окремим етапам, строки, необхідні сили, засоби.

Саме вибір тематики, мети і об’єкта дослідницької роботи відіграє важливе значення. В той же час мета обирається виходячи з можливостей. Вирішальну вагу мають:

- ступінь зацікавленості в цій роботі школярів;

- теоретичне і практичне значення роботи, можливий її ефект, зацікавленість в ній держадміністрації і керівників навчального закладу;

- наявність зацікавлених організацій, які можуть надати науково-методичну допомогу і по офіційному замовленню яких буде вестись робота;

- наявність об’єктів дослідження в даній місцевості4

- визначення реального обсягу робіт, строки одержання попередніх та кінцевих підсумків і досягнень;

- технічні та фінансові можливості для проведення експедиції – обладнання табору, наявність технічних засобів, спорядження, можливість забезпечення дозвілля, виконання санітарно-гігієнічних вимог та правил з техніки безпеки.

Після того, як визначені і обмірковані ці умови, переходять до детальної розробки експедиційних планів.

Розробка маршруту.

По-перше в залежності від обраної теми та необхідного спорядження буде розроблятися і побудова типу експедиції.

Це може бути стаціонарна експедиція – коли необхідно провести довгострокові спостереження, детально обстежити невеликий район чи населений пункт. Частіше це комплексні експедиції або археологічні.

Маршрутні експедиції побудовані як подорож, під час якої проводять дослідження. Експедиції-походи дають юним дослідникам більш різноманітні знання про рідний край, більш швидку переміну вражень. В маршрутних експедиціях дослідницька робота має більш описово-збиральний характер. Тут неможливо використання спеціального спорядження, яке має велику вагу чи об’єм. Таким чином в походах-експедиціях більша спрямованість на навчальну мету, і обстеження великого району.

Кущова експедиція – передбачає проведення досліджень у кількох групах населених пунктів у певному районі. Група зупиняється в базовому таборі і виходить в різні одноденні радіальні виходи для проведення дослідницької роботи. Через кілька днів група переходить в інший базовий табір, і також працює в радіальних маршрутах.

Керівник туристсько-краєзнавчої експедиції в своїй діяльності керується „Правилами проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України”, які є обов’язковими для всіх навчальних закладів, установ та організацій освіти незалежно від підпорядкування і форм власності. Ці „Правила” затверджені наказом Міністерства освіти України від 6 квітня 1999 року за № 96.

Експедиції з учнівською молоддю (подорожі пошукового, дослідницького характеру) проводяться з метою вивчення, дослідження певного маршруту, території, одного чи декількох об’єктів з використанням будь-яких технічних засобів пересування або ж без них. Залежно від мети та напрямку роботи можуть проводитись туристсько-спортивні, краєзнавчі, наукові, пошукові експедиції тощо.

Ділянки маршрутів експедицій, що відповідають вимогами до походів з певного виду туризму або ж під час проходження яких долаються локальні перешкоди, характерні для походів, розглядаються як маршрути з активними способами пересування. Категорія складності для таких маршрутів установлюється як і для походів. Туристський досвід та вік керівників, заступників керівників та учасників таких експедицій повинні відповідати вимогам, що висуваються до відповідних категорій учасників походів. Оформлення документів і випуск групи на маршрут відбуваються за тих самих умов, що й похід відповідної складності.

Тривалість активної частини походів може бути збільшена при проведенні краєзнавчої роботи, але розриви між окремими частинами походу більше 3-х днів не допускаються. Збільшення тривалості походів за рахунок проведення краєзнавчої роботи на маршруті допускається лише для походів, складність яких не перевищує другої категорії.

Експедиції, як і походи поділяються на місцеві (в межах області) та дальні.

Для місцевих експедицій тривалістю до 4-х днів включно позитивного висновку МКК не потрібно. Документом для категорійних походів-експедицій є маршрутна книжка, для не категорійних подорожей – маршрутний листок. Документ повинен бути завірений печаткою навчального закладу, якій проводить подорож і штампом МКК (за необхідністю).

Науково-методична підготовка.

Підготовка до роботи над темою досліджень починається з ознайомлення зі ступінню вивчаємості питання, тобто з відбору і вивчення літератури, Інтернет-сайтів і матеріалів як з самої теми, так і з району майбутніх досліджень. Слід використовувати не лише книги, електронні джерела та журнальні статті, але й відомчі матеріали, які можуть зберігатись в фондах різних наукових та господарських закладах.

Велика користь від зустрічей та консультацій з науковими співробітниками, музейними працівниками та іншими людьми, які займалися цією тематикою або були в місцевості, де будуть проводитись дослідження. Також велику користь може надати листування з краєзнавцями, агрономами, лісниками з місцевості, де ви планується проводитися експедиція.

Під час підготовчої роботи необхідно вивчити географію району: клімат, рельєф, ґрунти, гідрографічну систему, рослинний і тваринний світ, економіку та господарську діяльність.

Дуже важливо вивчити наявний картографічний матеріал і приготувати необхідні карти і схеми для польових досліджень. Останнім часом багато картографічного матеріалу можна знайти в Інтернеті: для всіх областей видані карти М – 1:200000 (1см - 2км), з’являються і карти окремих районів М – 1:50000 (1см – 0,5 км).

Крім того, під час підготовчого періоду необхідно навчити дітей малювати схеми, плани місцевості, плани забудови (в залежності від напрямку досліджень), та вимірювати відстані та висоту об’єктів.

Важливий момент науково-методичної підготовки – це навчити гуртківців вести польову документацію. Провести декілька практичних занять і обрати найбільш відповідальних дітей для виконання цієї роботи.

Необхідно навчити дітей користуватися технічними засобами, які будуть використовуватись в експедиції. Найпоширеніші – фото і відео камери, магнітофони або диктофони. Для екологічних експедицій також необхідно використання спеціального спорядження та приладів, з яким необхідно ознайомитись заздалегідь та вивчити методики досліджень за їх допомогою.

В залежності від теми досліджень, розробляють запитальники, по яким будуть працювати діти з населенням. Потрібно навчити дітей привільно записувати розповіді, розподіляти обов’язки під час опитування населення. Не менш важливою є робота в гуртках по вихованню культури спілкування.

Учні мають знати як зберігати знахідки, як правильно їх описувати, дотувати. Замальовувати. Під час підготовчого періоду заготовляють матеріали для упаковки знахідок – ящики, коробки, конверти, папір тощо.

Звісно, всі учасники експедиції повинні володіти туристськими навичками. Для цього потрібно провести декілька походів вихідного дня, під час яких діти навчаться рухатись в групі, розводити багаття в будь-яких умовах та готувати їжу на кострі. Походи повинні проводитися з ночівлями, де діти навчаться облаштовувати табір, орієнтуватись на маршруті, ознайомляться з туристським побутом. Для керівника 2-3 денні походи вихідного дня - слушна нагода, щоб з’ясувати психологічну та фізичну підготовленість дітей до експедиційного життя.