- •В.О.Ромоданова
- •1. Якість харчових продуктів, основні поняття та терміни
- •2. Види проб. Правила відбору проб.
- •3. Класифікація методів досліджень
- •4. Методи визначення масової частки вологи та сухих речовин
- •5. Методи визначення білків в харчових продуктах
- •5.2. Визначення білка з біуретовим реактивом
- •5.3. Визначення білау по адсорбції барвником
- •5.4. Визначення нітратного і нітритного азоту
- •5.5. Іонометричний експрес-метод визначення нітратного азоту
- •5.6. Напівкількісний метод визначення нітратів з використанням дифеніламіну
- •6. Методи визначення цукрів
- •6.1. Поляриметричний метод визначення цукрів
- •6.2. Колориметричний метод визначення цукрів
- •6.3. Фериціанідний метод визначення редукуючих цукрів і цукрози в кондитерських виробах
- •6.4. Експрес-метод визначення граничного вмісту загального цукру в кондитерських виробах
- •7. Методи визначення жирів
- •8. Методи визначення мінеральних речовин
- •8.1. Визначення кальцію оксалатним методом
- •8.2. Визначення кальцію комплексонометричним (трилонометричним методом)
- •8.3. Визначення кухонної солі меркуриметричним методом
- •8.4. Визначення кухонної солі (NaCl) аргентометричним методом за Мором
- •9. Методи визначення фізико-хімічних показників
- •9.1 Методи визначення густини
- •9.1.2. Визначення густини соку пікнометричним методом
- •9.2. Визначення кислотності
- •9.2.1. Визначення титрованої кислотності
- •9.2.2. Визначення активної кислотності
- •9.3. Визначення в’язкості
- •9.3.1. Капілярні віскозиметри
- •9.3.2. Визначення в’язкості методом Оствальда в молоці
- •10. Методи визначення органолептичних показників
- •10.1. Умови проведення органолептичних випробувань
- •10.2. Методика перевірки на сенсорну чутливість
- •10.3. Проби для визначення смаку
- •10.4. Проби для визначення запахів
- •10.5. Особливості органолептичної оцінки продукції закладів ресторанного господарства
- •10.6. Загальні принципи бальної оцінки
- •11. Контроль якості окремих видів харчових продуктів за органолептичними і фізико-хімічними показниками з використанням експрес-методів
- •11.1. Контроль якості крупи
- •11.2. Контроль якості макаронних виробів
- •11.3. Контроль якості хліба і булочних виробів
- •11.4. Контроль якості цукру білого
- •11.5. Контроль якості плодоовочевих консервів
- •11.6. Контроль якості молока
- •11.6.1.Визначення масової частки білку з використанням рефрактометра
- •11.6.2 Розрахунковий метод визначення білка в молоці
- •11.6.3. Автоматичні методи визначення масової частки білка молоці.
- •11.6.4.Визначення лактози в молоці рефрактометричним методом
- •11.6.5.Визначення термостійкості молока за алкогольною пробою
- •11.7. Контроль якості вершкового масла
- •11.8. Контроль якості рослинних олій
- •11.9. Контроль якості м'яса
- •11.10. Контроль якості риби
- •11.11. Контроль якості яєць курячих харчових
- •12. Фальсифікація продуктів харчування
- •12.1. Види фальсифікації
- •12.2. Наслідки і заходи попередження фальсифікації
- •12.3 Методи виявлення фальсифікації в окремих групах харчових продуктах
- •12.3.1 Зерноборошняні продукти
- •12.3.2. Борошно та борошняні вироби
- •12.3.3. Кондитерські вироби
- •12.3.4. Молоко, молочні продукти
- •12.3.5. Вершкове масло
- •Список літератури
- •Додатки
- •Додаток 2
- •Додаток 3
- •Додаток 4
- •Додаток 5
- •Додаток 6
- •Додаток 7
- •Додаток 8
- •Додаток 9
- •Додаток 10
- •Додаток 11
- •Додаток 12
- •Додаток 13
10.2. Методика перевірки на сенсорну чутливість
Органолептична оцінка - це сукупність операцій, що включає вибір номенклатури органолептичних показників якості оцінюваної продукції, визначення цих показників і зіставлення їх з базовими.
Сенсорний аналіз - оцінка якості, що проведена оцінювачами, у яких заздалегідь перевірені органи чуття, зір, що гарантує точність і відтворюваність результатів.
Сенсорна чутливість - це здатність сприйняття зовнішнього імпульсу за допомогою органів чуття.
Поріг чутливості - це найменша інтенсивність імпульсів, які сприймаються органами чуття. Пороги чутливості різні для різних видів вражень, наприклад, поріг смакової чутливості - це найменша кількість смакової речовини, яка викликає ледь вловиме відчуття смаку. Чим нижче поріг чутливості, тим вище чутливість оцінювача.
Поріг розпізнавання - це найменша інтенсивність імпульсів, що сприймається органами відчуттів, які якісно можна визначити.
Поріг різниці - це мінімальна, але помітно сприймана різниця інтенсивності між двома імпульсами одного і того ж виду.
Сенсорна пам'ять - це здатність розпізнавання, запам'ятовування, репродукування різних імпульсів і сенсорних відчуттів.
Сенсорні мінімуми - мінімальна чутливість і здатність органів чуття сприймати враження, що особливо важливе при контролі якості харчових продуктів.
У осіб, які проводять сенсорну оцінку харчових продуктів, необхідно перевіряти чутливість і відбирати для проведення випробувань оцінювачів з достатньо низьким порогом чутливості, а також з низьким порогом розпізнавання різниці смаку і запахів, які мають вирішальне значення для даного продукту. Перевірка чутливості у оцінювачів, що виконують сенсорний аналіз, повинна проводитися щорічно.
При визначенні сенсорної чутливості включають перевірку: на «смаковий дальтонізм» (визначення здатності розпізнавати основні види смаку - солодкий, солоний, кислий і гіркий); порогу смакової чутливості; порогу різниці інтенсивності смаку; здатності розпізнавати характерні запахи; порогу різниці інтенсивності запаху (визначення здатності розрізняти різницю в інтенсивності запаху); на дальтонізм (визначення здатності розрізняти різницю в кольорі).
10.3. Проби для визначення смаку
Перевірка на «смаковий дальтонізм». Для перевірки на смакову чутливість готують основні розчини смакових речовин, шляхом подальшого розбавлення яких готують проби з низькою концентрацією для визначення здатності визначати основні види смаку.
Основні розчини смакових речовин готують таким чином:
солодкого смаку - 10%-ий розчин цукрози: зважити на вагах 10 г цукрози, перенести в мірну колбу на 100 см3, розчинити повністю наважку і довести до мітки дистильованою водою;
солоного смаку - 1%-ий розчин хлористого натрію: зважити на вагах 1 г хлористого натрію, перенести в мірну колбу на 100 см3 і після повного розчинення наважки довести до мітки дистильованою водою;
кислого смаку - 1 %-ний розчин винної або лимонної кислоти: зважити на аналітичних вагах 1 г винної або лимонної кислоти, перенести в мірну колбу на 100 см3 і після повного розчинення наважки довести до мітки дистильованою водою;
гіркого смаку - 0,1%-ий розчин кофеїну, або 0,1%-ий розчин хінінгидрохлориду, або 10%-ний розчин сірчанокислого магнію: зважити на аналітичних вагах 0,1 г кофеїну або хінінгидрохлориду, перенести в мірну колбу на 100 см3, розчинити наважку і довести до мітки дистильованою водою. Для приготування смакових розчинів використовують свіжо приготовлену дистильовану воду, нейтральну на смак і запах.
Для цього до 1 л дистильованої води додають близько 0,1 г активованого вугілля, перемішують протягом 20 хв і фільтрують.
Коректне визначення усіх зразків за основними видами смаку свідчить про відсутність „смакового дальтонізму”. Особи, які пройшли перевірку, виявляються здатними до ідентифікації смаків і подальшої перевірки на смакову чутливість.
Перевірка порогу смакової чутливості. При перевірці порогу смакової чутливості необхідно визначити мінімальну концентрацію речовини (солоного, солодкого, кислого і гіркого), при якій експерт впізнає смак в порівнянні зі встановленими значеннями.
Концентрація робочих розчинів для проведення проби на «смаковий дальтонізм»
Таблиця 10.1
Вид смаку |
Назва речовини для приготування основного розчину |
Кількість основного розчину для приготування 100 см3 робочого розчину. см3 |
Концентрація робочого розчину для перевірки на «смаковий дальтонізм», % |
Кількість розчину для однієї особи, см3 |
Солодкий |
Цукроза |
6,0 |
0,6 |
50 |
Солоний |
Хлористий |
16,0 |
0,16 |
50 |
|
натрій |
|
|
75 |
Кислий |
Винна кислота |
4,0 |
0,04 |
|
|
Лимонна кислота |
3,0 |
0,03 |
75 |
Гіркий |
Кофеїн |
10,0 |
0,01 |
100 |
|
Хінінгидрохлорід |
0,5 |
0,0005 |
100 |
|
Сірчано-кислий магній |
5,0 |
0,5 |
100 |
Проведення цього випробування по декількох видах смаку або одному, що має найбільш важливе значення для певних харчових продуктів, є другим етапом відбору кандидатів в експерти сенсорної оцінки якості продуктів.
Випробовувана особа не повинна знати, які речовини і в якій послідовності будуть подані для оцінки. Спочатку подається вода (нульовий зразок), а потім розчини в зростаючій концентрації, починаючи від величини нижче порогової до величини вище порогової.
Випробовувані особи повинні визначити наявність смакового збудника і охарактеризувати його якість (солодкий, солоний, кислий, гіркий), а також визначити інтенсивність смакового збудника по умовній шкалі відчуттів:
ніяке – 0; дуже слабке - +; смак опізнаний - ++.
Вважається, що випробовуваний витримав перевірку, якщо у нього ідентифікація смакових відчуттів виявилася не нижче, ніж:
для розчину цукрози - 0,4%;
для розчину кухонної солі - 0,1%;
для розчину винної кислоти - 0,014%;
для розчину лимонної кислоти - 0,02%;
для розчину кофеїну - 0,004%;
для розчину хінінгідрохлориду - 0,00015%;
для розчину сірчано-кислого магнію - 0,35%.
Перевірка порогу різниці інтенсивності смаку. Пороги різниці визначають за допомогою розчинів хімічно чистих смакових речовин, поданих в двох концентраціях вище порогових (табл. 10.2).
Кількість необхідних робочих розчинів залежить від числа осіб, що беруть участь у випробуваннях, і методу проведення проби. Кожна проба нумерується, записуються вид смаку і концентрація відповідна даному позначенню зразка. Треба оцінити в кожній парі, який із зразків володіє вищою інтенсивністю смаку і позначити це. Пороги різниці визначають тільки для видів смаку, з якими оцінювачі найчастіше зустрічатимуться в своїй роботі.
Наприклад: солодкий - для працівників кондитерської промисловості, солоний - для працівників м'ясної промисловості тощо.
