- •Тема 1 9
- •Тема 6 57
- •Тема 8 81
- •Тема 14 130
- •Тема 22 204
- •Тема 23 209
- •Тема 24 223
- •Тема 27 253
- •Тема 28 267
- •Тема 31 294
- •Методологія політології. Її функції та завдання.
- •1.1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •1.2. Об'єкт і предмет вивчення політології. Її взаємодія з іншими науками
- •1.3. Методологія політології. Її функції та завдання
- •Основні концепції політики.
- •Об'єкт і суб'єкти політики.
- •Структура і функції політики.
- •2.1. Що таке політика?
- •2.2. Основні концепції політики
- •2.3. Об'єкт і суб'єкти політики
- •2.4. Структура і функції політики
- •Політична думка Стародавнього Сходу.
- •3.1. Політична думка Стародавнього Сходу
- •3.2. Політичні доктрини античності
- •3.3. Римське право і політика
- •3.4. Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •Політичні вчення епохи Реформації.
- •Вчення про політику н. Мак'явеллі.
- •Теорії природного права та суспільного договору.
- •4.1. Загальна характеристика політичної думки епохи Відродження (Ренесансу)
- •Тема 4
- •4.2. Політичні вчення епохи Реформації
- •4.3. Вчення про політику н. Мак'явеллі
- •4.4. Політичні ідеї європейського соціалізму XVI-XVII ст.
- •4.5. Теорії природного права та суспільного договору
- •5.1. Раціоналістичне трактування політики у працях французьких просвітників
- •Тема 5 ш.-л. Монтеск'є відстоював необхідність поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову: одна гілка влади має стримувати
- •5.2. Політичні вчення в сша в період боротьби за
- •5.3. Політико-правові вчення в Німеччині у XVIII-XIX ст.
- •Щ План викладення матеріалу
- •Тема 6
- •6.2. Політичні погляди представників англійського лібералізму (і.Бентама, Дж.С. Мілля)
- •6.3. Політичні погляди представників французького лібералізму (б.Констана, а. Де Токвіля)
- •6.4. Політичні погляди представників німецького лібералізму (в. Фон Гумбольдта, л. Фон Штайна)
- •6.5. Політико-правові погляди ідеологів соціалізму (а. Де Сен-Сімон, ш.Фур'є, р.Оуен)
- •6.6. Політичні погляди о.Конта
- •6.7. Політико-правове вчення марксистів
- •6.8. Соціологічна теорія держави я. Гумпловича
- •6.9. Політичні ідеї г. Спенсера
- •6.10. Політичні ідеї ф.Ніцше
- •Основні віхи політичної думки і половини XX ст.
- •7.1. Основні віхи політичної думки і половини XX ст.
- •7.2. Розвиток світової політичної думки у іі-ій половині XX ст. - на початку XXI ст.
- •Тема 8 Київський митрополит Іларіон убачав у сильній монархічній владі князя запоруку територіальної цілісності держави; церква, на його думку, повинна служити державі, охороняючи загально
- •8.2. Політична думка перехідного періоду (XIV - перша половина XVI ст.)
- •8.3. Українська політична думка в період від Люблінської унії до козацько-гетьманської держави
- •8.4. Політична думка України у козацько-гетьманську добу
- •8.5. Українська політична думка XIX ст.
- •8.6. Українська політична думка XX ст.
- •Поняття громадянського суспільства.
- •Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •9.1. Поняття громадянського суспільства
- •9.2. Історичні уявлення про громадянське суспільство
- •9.3. "Масове суспільство" як альтернатива громадянському суспільству
- •9.4. Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •Поняття і структура політичної системи.
- •Типологія політичних систем.
- •10.1. Поняття і структура політичної системи
- •10.2. Типологія політичних систем
- •10.3. Політична система України
- •Виникнення та етапи розвитку демократії.
- •Принципи та основні ознаки демократії.
- •11.1. Що таке демократія?
- •Тема 11
- •11.2. Виникнення та етапи розвитку демократії
- •11.3. Принципи та основні ознаки демократії
- •11.4. Становлення і розвиток демократії в сучасній
- •12.2. Основні ознаки та функції держави
- •12.3. Форми державного правління і національно- територіального устрою держави
- •12.4. Концепція правової держави
- •13.2, Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів
- •13.3. Політичний режим сучасної України
- •Тема 14 . У політичній літературі широко вживається поняття "політична влада" та "держ'авна влада". Яка ж відмінність між ними? Поняття "політична влада" є ширшим і ним позначають можливість і
- •14.2. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади
- •14.3. Проблеми легітимності політичної влади
- •15.2. Функції політичних партій
- •15.3. Типи політичних партій
- •15.4. Партійні системи
- •15.5. Становлення партійної системи в Україні
- •15.6. Громадські об'єднання та рухи
- •Відмінності громадських рухів від партій
- •16.1. Залучення людини до політичного життя як теоретична проблема
- •16.2. Політична соціалізація
- •17.2. Типологія політичних еліт
- •17.3. Системи формування і зміни політичних еліт
- •17.4. Обґрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів
- •17.5. Політична еліта України
- •18.2. Типи, види та функції політичної культури
- •18.3. Політична культура сучасної України
- •Тема 19
- •19.2. Анархізм як політична концепція
- •19.3. Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму
- •19.4. Лібералізм як теорія й ідеологія
- •19.5. Політична доктрина соціалізму
- •Національні меншини як суб'єкти політики.
- •20.1. Роль і місце націй та етнонаціональних відносин у політичному житті
- •Тема 20
- •20.2. Зміст і сутність національної політики у житті
- •20.3. Національна політика України
- •20.4. Національні меншини як суб'єкти політики
- •Співвідношення політики та моралі як регуляторів суспільного життя.
- •21.1. Співвідношення політики та моралі як регуляторів суспільного життя
- •Тема 21. Політика і мораль
- •21.2. Теоретичні підходи до проблеми поєднання політики та моралі
- •Політика і засоби масової інформації
- •22.2. Функції засобів масової інформації
- •22.3. Політичне маніпулювання
- •22.4. Функціонування українських змі
- •*Див.: Матеріали до семінару "Громадська думка і демократія". Моніторинг громадської думки населення України. - к., 2004 р.
- •Соціальна та гуманітарна політика: поняття, суб'єкти, функції, моделі
- •23.2. Поняття гуманітарної політики та її напрямки
- •23.3. Моделі соціальної політики у країнах Заходу
- •23.4. Демографічна проблема як напрямок реалізації соціальної політики
- •24.1. Специфіка взаємодії політики та релігії.
- •Тема 24 Сучасне суспільно-політичне життя свідчить про паралельне існування двох процесів: релігізації політики та політизації релігії ( див. Схему).
- •24.2. Політичне життя та церква в сучасній Україні
- •24.4. Церква і держава, суспільство
- •Тема 24. Політика і релігія
- •Тема 24. Політика і релігія
- •25.1. Поняття виборів, їх види
- •25.2. Абсентеїзм і його причини
- •25. 3. Виборча система: поняття, основні типи
- •25.4. Виборча система України
- •26.1. Основні положення сучасної теорії конфлікту
- •Тема 26
- •26.2. Сутність політичного конфлікту
- •26.3. Типологія політичних конфліктів
- •26.4. Стилі поведінки у конфліктній ситуації. Шляхи і способи розв'язання політичних конфліктів
- •Тема 27
- •27.3. Тероризм
- •Хронологія найбільших терактів за останні тридцять років
- •Тема 28
- •28.1. Поняття, сутність політичного прогнозування
- •28.2. Особливості політичних прогнозів та вимоги до них
- •29.1. Політична глобалістика: предмет, структура,
- •29.2. Глобальні проблеми сучасності (політичні аспекти)
- •29.3. Проблема підтримки миру
- •29.4. Демографічна проблема
- •29.5. Проблема подолання відсталості
- •29.6. Екологічна проблема
- •29.7. Римський клуб: діяльність у напрямку розв'язання глобальних проблем
- •30.1. Поняття маркетингу. Політичний маркетинг: поняття, види, функції
- •30.2. Поняття, функції, види менеджменту. Політичний менеджмент
- •30.3. Види політичного менеджменту
- •Тема 31 Політична іміджелогія: основи теорії та практики
- •31.1. Імідж і його роль у політиці
- •31.2. Класифікація типів іміджів
- •31.3. Принципи та прийоми формування іміджу
- •31.4. Розвиток української іміджелогії
29.1. Політична глобалістика: предмет, структура,
категорії
Глобалістика - це система міждисциплінарних наукових знань про життєво важливі загальнолюдські проблеми. Політична глобалістика є одним із напрямків глобалістики. Вона виникла на початку 90-х рр. XX ст. для вивчення політичних аспектів глобальної проблематики, політичних причин виникнення й загострення загальнолюдських проблем, а також для пошуку шляхів їх розв'язання, які пов'язані з політичною сферою життєдіяльності суспільства.
У політичній глобалістиці виділяють чотири основні підходи до пізнання феномена глобальних проблем людства під політологічним кутом зору:
дослідження політичних аспектів загальнолюдських проблем в цілому;
політологічний аналіз глобальних проблем;
вивчення проявів глобальних проблем в конкретних регіонах світового співтовариства та їх впливу на розвиток там політичної ситуації;
формування теоретико-методологічних основ політико- глобалістичних досліджень.
Розвиток політичної глобалістики розширяє й збагачує спектр політичних наук, а також дає новий імпульс до розширення й поглиблення глобалістики як системи міждисциплінарного знання. Політична глобалістика здатна нетрадиційно й інноваційно висвітлювати чимало важливих проблем міжнародних відносин і світового розвитку.
29.2. Глобальні проблеми сучасності (політичні аспекти)
Особливості інтеграційних процесів, що охоплюють найрізноманітніші сфери життя людей, найгостріше проявляють себе в т.зв. глобальних проблемах сучасності. Глобальні проблеми сучасності (фр. §1оЬаІ - всезагальний, лат. §1оЬиз - куля) - проблеми, які зачіпають життєво важливі інтереси усього людства, усіх держав і народів, кожного мешканця планети; виступають в якості об'єк-^ тивного чинника розвитку сучасної цивілізації; набувають надзви-
чайно гострий характер й загрожують не тільки позитивному розвитку людства, але й загибеллю цивілізації, у випадку незнаходження конструктивних шляхів їх вирішення; потребують для свого вирішення зусиль усіх держав і народів, усієї міжнародної спільноти.
Поняття "глобальні проблеми" в сучасному його розумінні ввійшло у широкий обіг наприкінці 60-х рр. XX ст., коли учені багатьох держав розпочали дослідження змін, котрі відбуваються в глобальній системі, й можливі їх наслідки. У стислий час сформувалося нове наукове поняття - "глобалістика".
Отже, до найгостріших глобальних проблем можемо віднести:
екологічну проблему;
підтримку миру;
У освоєння космосу та Світового океану;
продовольчу проблему;
проблему народонаселення;
проблему подолання відсталості;
сировинну проблему;
міжнаціональну проблему та ін.
[...] Добре відомо, що збільшивши владу над природою, людина одразу почала вважати себе абсолютним паном Землі і тут же ж почала її експлуатувати, нехтуючи тим, що її розміри та біофізичні ресурси обмежені. Зараз уже зрозуміли також і те, що у результаті неконтрольованої людської діяльності жорстоко постраждало колись щедре та багате біологічне життя планети, частково винищені її кращі грунти, а цінні сільськогосподарські землі дедалі забудовуються і вкриваються асфальтом і бетоном доріг. Зрозуміло, що уже повністю викорис- иі' тані багатсРНайдоступніїиих мінеральних багатств, що викликане людиною забруднення тепер можна знайти буквально усюди, навіть на полюсах і дні океану, що тепер наслідки цього відображаються навіть на кліматі та інших фізичних характеристиках особи.
Звичайно, усе це викликає глибоке занепокоєння, проте ми не знаємо, наскільки при цьому порушується рівновага та зрушуються цикли, необхідні для еволюції життя узагалі;
невідомо також, на які запаси основних невідновлюваних ресурсів ми можемо реально розраховувати, скільки відновлюваних ресурсів і за яких умов ми можемо безпечно використовувати. Оскільки "пропускна здатність " Землі явно не безмежна, очевидно, існують якісь біофізичні межі чи "зовнішні .межі" для розширення не лише діяльності людини, але йузагалі присутності людини на планеті.
Зараз потреба у достовірній наукових знаннях про самі ці межі, про умови, при яких ми можемо до них наблизитися, наслідки їх порушення стає все більш гострою, бо є небезпека хвилюватися, що у багатьох сферах межі дозволеного уже досягнуті [...].
А.Печчеї. "Людськіякості".
Можемо виділити такі особливості глобальних проблем:
вони мають планетарний, загальносвітовий характер, зачіпають інтереси усіх народів світу;
^ загрожують деградацією й загибеллю усьому людству; потребують невідкладних та ефективних рішень; вимагають колективних зусиль усіх держав, спільних дій усіх народів.
Для розв'язання цих питань всесвітнього масштабу поруч із політичними вельми важливе значення набувають й науково- технічні передумови. Ефективна науково-технічна та економічна політика є важливими умовами розв'язання екологічної, сировинної, енергетичної та інших глобальних проблем.
