- •1. Загальні методичні рекомендації 5
- •2. Методичні рекомендації щодо виконання розрахунково-графічної роботи 8
- •1. Загальні методичні рекомендації
- •1.1. Методика опрацювання навчального матеріалу
- •1.2. Загальні рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи
- •1.3. Вимоги до написання роботи
- •1.4. Оцінка роботи
- •2. Методичні Рекомендації щодо виконання розрахунково-графічної роботи
- •2.1. Базові теми курсу для виконання розрахунково-графічної роботи.
- •Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виник-нення та розвитку нс.
- •2.2. Теоретичні засади визначення та прогнозування ризику
- •Т ематичний словник
- •2.3. Приклад виконання розрахунково-графічної роботи.
- •2.4. Завдання для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Список рекомендованої літератури
2. Методичні Рекомендації щодо виконання розрахунково-графічної роботи
Виконання розрахунково-графічної роботи в основному базується на знаннях отриманих під час вивчення перших двох тем курсу «Безпека життєдіяльності».
2.1. Базові теми курсу для виконання розрахунково-графічної роботи.
Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
Зміст теми. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у спорті. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.
Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виник-нення та розвитку нс.
Зміст теми. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств. установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.
Визначення наявних проблем з безпеки і захисту ОГ у НС, рівня їхнього ризику.
Т
ЕМАТИЧНИЙ
СЛОВНИК
Безпека — це такий стан об’єкту (складної системи в т. ч. людини), за якого дія зовнішніх та внутрішніх факторів не призводить до негативних наслідків.
Безпека людини – це такий стан людини, коли дія зовнішніх і внутрішніх факторів не призводить до смерті, погіршення функціонування і розвитку організму, свідомості, психіки та людини в цілому, не перешкоджає досягненню певних бажаних для людини цілей.
Безпека життєдіяльності — інтегральна наука, що вивчає процеси взаємодії людини з внутрішнім та навколишнім середовищем у всіх сферах життєдіяльності людини.
Ергономіка — наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину а процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці.
Життєдіяльність — процес існування людини в просторі та часі.
Квантифікація — кількісне вираження якісних ознак. Квантифікація небезпеки - введення кількісних характеристик небезпеки.
Небезпека — вірогідність виникнення обставин, за яких матерія, поле, енергія, інформація чи їх поєднання можуть таким чином вплинути на об’єкт (складну систему), що це призведе до негативних наслідків (погіршення чи неможливості функціонування і розвитку об’єкту).
Ризик — кількісна оцінка небезпеки.
Гранично допустимий рівень негативного фактора (ГДР) – рівень фактора, який при щоденній (крім вихідних днів) праці на протязі 8 годин або іншого часу, але не більше 41 години в тиждень, на протязі всього трудового стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень в процесі роботи або у віддалені строки життя даного чи наступних поколінь.
Шкала порівняння ризиків смертності
Упорядкована шкала ризиків смертності |
||||||||
Низький |
Середній |
Високий |
||||||
Знехтуваний |
Низький |
Відносно низький |
Середній |
Відносносередній |
Високий |
Дуже високий |
Екстремальний |
|
<1*10-8 |
1*10-8 |
1*10-7 |
1*10-6 |
1*10-5 |
1*10-4 |
1*10-3 |
1*10-2 |
>1*10-2 |
ЛД — летальна доза, ЛД 100 (ЛД 50)— це доза фактора або хімічної речовини, що призводить до смерті 100% (50%) істот.
Потенціал фактора — його кількісна сторона, наприклад: рівень шуму, напруга електричного струму, загазованість повітря.
Якість фактора відображає його специфічні особливості, що впливають на організм людини, наприклад: дисперсність пилу, частотний склад шуму, вид електричного струму.
