4.21 Скласти перелік основних технічних характеристик досліджуваного реактивного елемента з вказанням числових значень.

Таблиця 2.2 – Завдання до розрахунку реактивного елемента

Дата виконання лабораторної роботи	Елемент	Ширина зазору
Непарне число	Симетрична індуктивна діафрагма
Парне число	Симетрична ємнісна діафрагма

5 Завдання підвищеної складності

5.1 Дослідити вплив глибини занурення зонду вимірювальної лінії на експериментальну криву розподілу поля.

5.1.1 Вивчити обґрунтування експерименту згідно з 5.2.

5.1.2 Встановити глибину занурення зонду приблизно 1/5 – 1/10 розміру вузької стінки хвилеводу.

5.1.3 Виконати операції згідно з 4.4 – 4.8.

5.1.4 Встановити максимальну глибину занурення зонду, яка сумірна з шириною вузької стінки хвилеводу.

5.1.5 На цій же частоті виконати вимірювання згідно з 4.7 і побудувати графік згідно з 4.8.

5.1.6 Відповідно до рекомендацій 5.2 визначити знак реактивної провідності зонду.

5.2 В основу експерименту покладені такі міркування. Для короткозамкнутої лінії , а для зонду Вхідна провідність у місці розташування зонду , а комплексний коефіцієнт відбиття

В індикаторній головці детектується напруга

Після нескладних перетворень

Якщо нормована крива співпадатиме з теоретичною залежністю (див. 4.9), а при будуть спотворення.

При ємнісній провідності зонду, коли , пучності стоячої хвилі будуть зміщені до кінця лінії, а вузли стоячої хвилі співпадатимуть з вузлами стоячої хвилі короткозамкненої лінії без зонду.

6 Питання та завдання для захисту звіту

6.1. Пояснити методику виконання вимірювання

6.2 Пояснити характер кривих, отриманих при виконанні 4.8, 4.9. Охарактеризувати результати згідно з 4.10.

6.3 Обґрунтувати методику виконання розрахунків згідно з 4.18 – 4.20.

6.4 Записати формулу для розрахунку комплексного коефіцієнта відбиття в перерізі лінії. Коли коефіцієнт відбиття дорівнюватиме нулю?

6.5 Навести загальну формулу для розрахунку вхідного опору. Розглянути часткові варіанти короткого замкнення і холостого ходу, побудувати графік зміни опору вздовж лінії.

6.6 Відповісти на п’яте запитання стосовно до вхідної провідності.

6.7 Зобразити структуру поля і лінії струмів у короткозамкненій (розімкненій) лінії передачі з основним типом хвилі: а) в прямокутному хвилеводі; б) в круглому хвилеводі; в) в коаксіальному хвилеводі; г) в несиметричній стрічковій лінії.

Л а б о р а т о р н а р о б о т а 6

Узгоджування методом компенсації відбитої хвилі

1 Завдання на самостійну позааудиторну роботу

1.1 Вивчити літературу до розділу 9 [4, c. 98 – 106].

1.2 Ознайомитися з описом лабораторної установки.

2 Контрольні питання для допуску до аудиторної роботи

2.1 Поняття узгодження. Вузькосмугове і широкосмугове узгодження. Методи зменшення коефіцієнта відбиття.

2.2 Сутність узгодження методом компенсації.

2.3 Графік залежності КСХ від частоти при вузькосмуговому узгодженні.

2.4 Поняття допуску на відбиття у смузі частот.

2.5 Опис лабораторної установки.

2.6 Порядок виконання роботи.