Зазначена вище система органів виконавчої влади побудована за принципом інстанційності, завдяки якому визначаються роль і місце кожного органу виконавчої влади у загальній ієрархічній системі, вид, зміст та обсяг повноважень, взаємозв’язків одного органу з іншими.

Принцип територіальності може бути використано для утворення системи місцевих органи виконавчої влади. Така система сформована «по горизонталі», а названий принцип зовсім не застововано для формування вищого й центральних органів виконавчої влади, які утворюють вертикальну систему.

Використання принципу територіальності для утворення системи місцевих органів виконавчої влади полягає у створенні місцевих органів виконавчої влади з урахуванням умовного поділу держави на певні території — адміністративно-територіальні одиниці. Тож, місцеві органи виконавчої влади, як правило, утворені у кожній адміністративно-територіальній одиниці.

Така «горизонтальна» побудова системи місцевих органів виконавчої влади за територіальним принципом не лише упорядковує сукупність цих органів, систематизує їх, а й однозначно поділяє сфери впливу (поширеність), сфери здійснення повноважень місцевих органів виконавчої

влади.

Принцип предметної компетенції використовується для утворення конкретних видів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних представництв, структурних одиниць (груп, секторів, відділів, управлінь, департаментів тощо).

За предметною компетенцією в Україні створені:

• міністерства;

• служби, агентства, інспекції;

• структурні підрозділи обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Крім можливості поділу органів виконавчої влади на конкретні види за допомогою принципу предметної компетенції визначаються: чіткий вид діяльності, предмети відання кожного органу; всередині системи центральних органів виконавчої влади, системи місцевих органів виконавчої влади визначається і відмежовується суспільно-державна компетенція кожного з них.

2. Органи влади Автономної Республіки Крим

Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, опікується по-

Глава З

требами автономії, віднесеними до її відання (ст. 134 Конституції України, ст. 1 Конституції Автономної Республіки Крим)¹.

Особливість системи органів влади Автономної Республіки Крим полягає у такому:

• ці органи не мають статусу загальнодержавних органів виконавчої влади, тож у масштабі України можуть вважатися різновидом місцевих органів влади;

• щодо органів влади України органи влади Автономної Республіки Крим є суб’єктами нижчого (місцевого) порядку;

• їх існування обумовлене статусом автономії Автономної Республіки Крим — відповідно, ці органи є автономними;

• разом із тим, у межах автономії органи влади Автономної Республіки Крим утворюють цілісну, самодостатню ієрархічну, централізовану систему органів. У цій системі існують вищі, центральні й місцеві органи влади;

• статус органів влади Автономної республіки Крим закріплюється спеціальним законодавством — зокрема, Конституцією Автономної Республіки Крим^{1 2}, Законом України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» від 10 лютого 1998 р. № 90/98-ВР³, Законом України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» від 16 червня 2011 р. № 3530-УІ⁴.

Система органів влади Автономної Республіки Крим виглядає таким чином:

• Верховна Рада Автономної Республіки Крим — представницький орган, який здійснює свої повноваження на підставі Конституції і законів України, Конституції Автономної Республіки Крим і нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим з метою сприяння реалізації прав! та інтересів населення автономії та вирішення питань життєдіяльності регіону (ст. 1 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» від 10 лютого 1998 р. № 90/98-ВР);

¹ Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141 ; Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовг- ня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 5—6. — Ст. 43.

² Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим: Закон України

від 23 грудня 1998 р. № 350-ХІУ // Відомості Верховної Ради України. — 1999

№ 5—6. — Ст. 43.

³ Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим : Закон України від 10 лютого

1998 р. № 90/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 29. Ст. 191.

⁴ Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим : Закон України від 16 червня 2011 р. № 3530-УІ // Відомості Верховної Ради України. — 2012. — № 2—3. — Ст. З

• Рада міністрів Автономної Республіки Крим, яка є урядом останньої. Рада міністрів Автономної Республіки Крим є вищим органом у системі органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим (частини 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим»);

• міністерства Автономної Республіки Крим;

• республіканські комітети Автономної Республіки Крим;

• інші органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

• органи виконавчої влади зі спеціальним статусом — Фонд майна Автономної Республіки Крим.

Органам влади Автономної Республіки Крим притаманні такі ознаки:

• подібно до загальноукраїнських органів влади, діяльність яких поширюється на територію України, органи виконавчої влади Автономної Ради Крим здійснюють свої повноваження у межах автономії;

• органи влади Автономної Республіки Крим здійснюють повноваження винятково у тих сферах суспільно-державного життя, які передбачені Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює виконавчі функції і повноваження, віднесені до самостійного відання Автономної Республіки Крим щодо (ч. 2 ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим):

• розвитку економіки;

• планування економічного і соціального розвитку;

• фінансової, кредитної та цінової політики;

• промисловості;

• паливно-енергетичного комплексу;

• сільського господарства;

• землеустрою;

• лісового господарства;

• водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства;

• організації та розвитку курортно-рекреаційної сфери і туризму;

• управління санаторно-курортними і туристичними комплексами Автономної Республіки Крим;

• зовнішньоекономічної діяльності та зовнішніх зв'язків;

• транспорту, зв'язку і дорожнього будівництва;

• житлово-комунального господарства і благоустрою, архітектури і містобудування;

• торговельного і побутового обслуговування населення;

• організації та розвитку освіти, науки, культури, мистецтва, охорони пам'яток історії та культури;

• поліграфії та видавничої справи;

• охорони навколишнього природного середовища;

• організації та забезпечення безпечних і здорових умов життя населення, організації та розвитку охорони здоров'я, фізичної культури і спорту;