- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
Принцип дії фотоелектричних колориметрів заснований на здатності фотоелемента перетворювати світлову енергію на енергію електричну. Зміна величини світлового потоку, що пройшов через кювету із забарвленою речовиною, контролюється по зміні електричної енергії.
Існує ряд конструкцій фотоколориметрів. Всі вони мають освітлювач, кювети, фотоелементи і гальванометр.
В даній лабораторній роботі використовується колориметр фотоелектричний концентраційний КФК-2. Він призначений для вимірювання в окремих ділянках діапазону довжин хвиль 315-980 нм, що виділяється світлофільтрами, коефіцієнтів пропускання і оптичної щільності рідинних розчинів і твердих тіл (плівок), а також визначення концентрації речовин в розчинах методом побудови градуйованих графіків.
Колориметр дозволяє також проводити вимірювання коефіцієнтів пропускання розсіюючих суспензій, емульсій і колоїдних розчинів в проходячому світлі.
Межі вимірювання на колориметрі коефіцієнтів пропускання від 100 до 1% (оптична щільність від 0 до 2).
Межа значення основної абсолютної погрішності колориметра, що допускається, при вимірюванні коефіцієнтів пропускання 1% і допустимого значення середньоквадратичного відхилення окремого нагляду 0,3%.
Оптична принципова схема колориметра КФК-2 представлена на рис. 15.1
Рис. 15.1. Оптична принципова схема колориметра КФК-2:
1 – лампа накалювання, 2 – конденсор, 3 – щілина діафрагми, 4, 5 – об’єктив, 6, 7 – теплозахисні фільтри, 8,14 – світлофільтр, 9, 11 – захисне скло, 10 – кювета, 12 – фотодіод, 13, 16 – матове скло, 15 – подільник світлового птоку, 17 – фотоелемент.
Нитка лампи 1конденсором 2 зображається в площині діафрагми 3 2мм. Це зображення об'єктивом 4,5 переносяться в площину, що знаходиться від об'єктиву на відстані 300 мм із збільшенням х10. Кювета 10 з досліджуваним розчином (плівкою) вводиться в світловий пучок між захисними скельцями 9, 11. Для виділення вузьких ділянок спектру з суцільного спектру випромінювання лампи в колориметрі передбачені кольорові світлофільтри 8.
Теплозахисний світлофільтр 6 введений в світловий пучок при роботі у видимій області спектру (400-590 нм). Для ослаблення світлового потоку при роботі в спектральному діапазоні 400-540 нм встановлені нейтральні світло-фільтри 7.
Пластина 15 ділить світловий потік на два: ~ 10% світлового потоку прямує на фотодіод ФД-24К і ~ 90% - на фотоелемент Ф- 26.
Для зрівнювання фотострумів, що знімаються з приймача ФД-24К при роботі з різними кольоровими світлофільтрами, перед ним встановлений світлофільтр 14 з кольорового скла СЗС-16.
15.2. Експериментальна частина
Вживані прилади і матеріали: зразки текстильних виробів, колориметр фотоелектричний КФК - 2, нормативна документація.
Порядок виконання роботи:
Ознайомитися з інструкцією до колориметра фотоелектричного концентраційному КФК-2.
При роботі з колориметром необхідно дотримуватись наступних заходів безпеки:
- робота на колориметрі повинна проводитися в чистому приміщенні, вільному від пилу, пари кислот і лугів;
- поблизу колориметра не повинні розташовуватися громіздкі вироби, що створюють незручності в роботі оператора;
- всі регулювальні роботи, пов'язані з проникненням за постійні огорожі до струмоведучих частин колориметра, зміна ламп, заміна несправних деталей, повинні проводитися після від'єднання колориметра від електромережі;
- при експлуатації колориметр повинен бути надійно заземлений.
Підготовка до роботи.
Колориметр включити в мережу за 15 хв. до початку вимірювань. Під час прогрівання кюветне відділення повинне бути відкрите.
Ввести необхідний за родом вимірювання кольоровий світлофільтр.
Встановити мінімальну чутливість колориметра. Для цього ручку ЧУТЛИВІСТЬ встановити в положення «1», ручку УСТАНОВКА 100 ГРУБО - в крайнє ліве положення.
Перед вимірюваннями і при перемиканні фотоприймачів перевірити установку стрілки колориметра на «0» за шкалою коефіцієнтів пропускання Т при відкритому кюветному відділенні. При зсуві стрілки від нульового положення, її підводять до нуля за допомогою потенціометра НУЛЬ, виведеного під шліц.
Вимірювання коефіцієнта пропускання.
В світловий пучок помістити кювет з розчинником або контрольним розчином, по відношенню до якого проводяться вимірювання. Закрити кришку кюветного відділення.
Ручками ЧУТЛИВІСТЬ і УСТАНОВКА 100 ГРУБО і ТОЧНО встановити відлік 100 за шкалою колориметра. Ручка ЧУТЛИВІСТЬ може знаходитися в одному з трьох положень: «1», «2» і «3».
Потім поворотом відповідної ручки кювету з розчинником або контрольним розчином замінити кюветою з досліджуваним розчином (плівкою).
Зняти відлік за шкалою колориметра, відповідний коефіцієнту пропускання досліджуваного розчину у відсотках.
Вимірювання проводити 3-5 разів і остаточне значення зміряної величини визначити як середнє арифметичне з набутих значень.
