- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
Роздільна здатність електронних мікроскопів дозволяє вивчати тонку структуру волокон на рівні атома.
Оптична схема найпоширенішого електронного мікроскопа просвічуючого типу представлена на рис. 6.3. Оптична схема електронного мікроскопа відрізняється від оптичної схеми звичайного світлового мікроскопа тим, що всі світлові оптичні елементи замінені відповідними електричними: замість світла - електрони, замість оптичних лінз - електромагнітні лінзи.
Джерелом електронів в пучку 1 є нагріта вольфрамова нитка, негативний потенціал якої підтримується високою напругою (50, 100 кВ). Конденсорна магнітна або електростатична лінза 2 фокусує пучок електронів 3 на об'єкт 4.
Системами магнітного об'єктиву 5, проектора 6 зображення проектується на екран 7, який є металевою пластиною, покритою спеціальним складом, що світиться при попаданні на нього електронів. На екрані може бути встановлена фотопластина.
Електрони, проходячи через зразок, сильно його нагрівають, тому для виключення спотворення структури потрібна ретельна підготовка препарату. Вона полягає в приготуванні тонких плівок (до 30 нм) для підкладки досліджуваного препарату. Для вивчення поверхні волокон готують репліки-відбитки.
На відміну від електронного мікроскопа просвічуючого типу, растровий електронний мікроскоп скануючого типу BS-300, фірми Tesla (Чехія), дозволяє вивчати безпосередньо об'єкт, покритий тонкою плівкою металу (золото з паладієм, срібло і ін.), що запобігає утворенню зарядів на його поверхні.
1.- джерело електронів
2.- електростатична лінза
3. – пучок електронів
4. – вивчає мий об’єкт
5. – магнітний об’єктив
6. – проектор
7. - екран
Рис. 6.3. Схема електронного мікроскопа просвічуючого типу
Завдяки цьому виключається стадія складного препарування зразків. Проте роздільна здатність растрового електронного мікроскопа на порядок менша.
Блок-схема растрового мікроскопа BS-300 представлена на рис. 6.4.
Від електронної гармати 15 електронний промінь 14 у вигляді зонда діаметром близько 10нм проглядає пробу 1. двокаскадними котушками 13 здійснюється юстирування електронного пучка. Діаметр пучка зменшується двокаскадними конденсаторами 11 і 12, які одержують живлення від стабілізованого джерела струму 10.
Пучок електронів, пройшовши через діафрагму і замикаючий вентиль 9, потрапляє під дію системи восьмисмугового стигматора 8, двокаскадних скануючих котушок 7, пов'язаної з системою управління (розгортки 16) променя для створення растру з генератором 17. Розгортка 16 і генератор 17 включені в схему кінескопа 6. Електронний пучок переміщається по поверхні об'єкту по рядках. Результуюче зображення (растр) складається з кінцевого числа рядків. Швидкість растрування на електронному мікроскопі BS-300 може змінюватися від 1 до 500 м/с на рядок, а число рядків може складати 100, 200, 400, 800, 1600.
Рис. 6.4. Блок-схема растрового мікроскопа ВS-300:
1 - об'єкт; 10 - джерело струму;
2 - детектор; 11, 12 - конденсатори;
3 - діафрагма; 13 - котушки;
4 - стабілізатор; 14 - електронний промінь;
5 - об'єктив; 15 - електронна гармата;
6 - кінескоп; 16 - розгортка;
7 - скануючі котушки; 17 - генератор;
8 - стигматор; 18 - підсилювач.
9 - замикаючий вентиль;
Котушки об'єктиву 5 фокусують електронний промінь 14, стабілізований стабілізатором 4 через апертуру діафрагми 3 на об'єкт 1. При попаданні променя на об'єкт в результаті взаємодії електронів з речовиною об'єкту виникають вторинні електрони досліджуваної речовини, але частина електронів променя 14 відображається від об'єкту, частина поглинається, частина проходить через об'єкт.
Відображені електрони з глибини об'єкту (до 100 нм), енергія яких близька до енергії первинних електронів, також дають інформацію про будову об'єкту, створюючи контраст зображення.
Щільність вторинних, відображених, поглинених, пропущених електронів залежить від будови речовини об'єкту, від його рельєфу, що і фіксується детектором 2. Відображені електрони потрапляють у фотопомножувач, де сигнал посилюється підсилювачем 18, перетворюючим електронний сигнал в електричний. Інформація посилюється і передається на електронно-променеві трубки, покриті люмінофором з тривалим післясвіченням.
Переваги растрового електронного мікроскопа полягають в можливості змінювати кут нахилу об'єкту по відношенню до електронного променя, переміщати його в площині в двох взаємно перпендикулярних напрямах і змінювати його положення на висоті.
