Контрольні питання
Які характеристики товщини (тонини) ви знаєте?
Якими методами визначають лінійну щільність і метричний номер волокон і ниток?
На чому заснований прискорений метод визначення товщини волокон?
Що таке кондиційна лінійна щільність волокон і ниток?
Як оцінюють різний характер і рівень нерівномірності ниток за товщиною?
Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
Мета роботи - вивчення асортименту хімічних волокон і ниток, призначених для текстильної і трикотажної промисловості та оцінка їх якості за стандартами, визначення сорту віскозного волокна.
5.1. Короткі теоретичні відомості
Хімічні волокна (віскозне, мідно-аміачне, триацетатне, лавсанове, капронове, нітронове і ін.) випускають різних номінальних довжин і лінійної щільності (табл. 5.1), в різаному виді і в джгуті, блискучими і матованими, забарвленими і незабарвленими, звитими і незвитими. Вони використовуються в шовковій, бавовняній, вовняній і лляній промисловості для випуску різних виробів побутового і технічного призначення (трикотаж, штучне хутро, швейні і текстуровані нитки) як в чистому вигляді, так і в суміші з натуральними волокнами.
Таблиця 5.1
Вид волокна |
Нормативний документ |
Призначення волокна |
Номінальна лінійна щільність, текс |
Номінальна довжина, мм |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Віскозне |
ГОСТ 10546-80 |
Для бавовняно- паперової, шовкової і лляної промисловості |
0,17; 0,31; 0,44; 0,56 |
34; 38 (для бавовняної промис-ловості), 38; 60; 65 (для шовкової про-мисловості), 65; 70; 75; 90; 95; 120 (для вовняної і лляної промисловості) |
Капронове |
ГОСТ 16008-94 |
Для вовняної промисловості |
0,4; 0,48 |
65; 75; 77,5; 80; 90; 100 |
Лавсанове |
ДСТУ/ГОСТ 10435-2002 ДСТУ/ГОСТ 13481:2003 |
Для вовняної і шовкової промисловості |
0,33; 0,44 |
35; 36; 60; 66; 66; 69; 76; 80; 90 |
Продовження табл. 5.1 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
~ " ~ |
ДСТУ/ГОСТ 25716-2002, ГОСТ 26022-83 ГОСТ 26491-85 |
Для шовкової, бавовняно-паперової, лляної промисловості і виробництва штучного хутра |
0,17; 0,42; 0,6; 0,72 |
36; 66; 100 |
Нітронове |
ТУ 6-06-С284-91 |
Для текстильної і трикотажної промисловості |
0,33; 0,4; 0,42; 0,5; 0,56; 0,68 |
36; 60; 65; 70; 95 |
Сорт хімічних волокон рекомендовано визначати на прикладі віскозного волокна, якість якого встановлено ГОСТ 10546-80. До хімічних волокон пред'являють наступні вимоги: високе розривне навантаження, мала лінійна щільність, рівномірна довжина, високий коефіцієнт тертя, гнучкість і достатня пластичність на вигин і кручення, розсипчастість. Показники основних властивостей найпоширеніших видів хімічних волокон представлені в табл. 5.2.
Таблиця 5.2
Показник |
Вид волокна |
||
Віскозне |
Поліамідне (капронове) |
Поліефірне (лавсан) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Елементарна ланка молекули |
|
|
|
Лінійна щільність волокон, що виробляються, мтекс |
630-120 |
1000-200 |
840-160 |
Густина
|
1,5 |
1,14 |
1,38 |
Рівноважна вологість волокна %, при вологості середовища до 65% |
12,8-13,4 |
3,5-5,2 |
0,4-0,5 |
Питоме розривне навантаження за кондиційних умов, сН/текс |
15-23 |
32-46 |
32-40 |
Розривне подовження %, за кондиційних умов |
14-26 |
45-60 |
40-60 |
Усадка після мокрої обробки,% |
2,6-6 |
4,5-9,5 |
2,7-12,3 |
Кут пружного відновлення через 3 хв., град. |
68-70 |
114-117 |
102-105 |
Продовження табл. 5.2 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
Стійкість до багатократних вигинів, число циклів. |
7000-16000 |
Більше 1 млн. |
21300-30000 |
Стійкість до стирання, число циклів |
79100 |
642200 |
291900 |
Температура плавлення, °С |
Не плавиться |
196 |
235 |
Показник |
Вид волокна |
||
Поліакрілонітрільне (нітрон) |
Полівінілхлоридне |
Поліпропіленове |
|
|
|
|
|
Лінійна щільність волокон, що виробляються, мтекс |
840-220 |
840-220 |
1000-220 |
Густина, |
1,17 |
1,35-1,4 |
0,9 |
Рівноважна вологість волокна %, при вологості до 65% |
1,65-1,67 |
0 |
0 |
Питоме розривне навантаження за кондиційних умов, сН/текс |
23-30 |
22,5-27 |
56-60 |
Розривне подовження %, за кондиційних умов |
30-45 |
30-45 |
22-25 |
Усадка після мокрої обробки % |
4-32 |
- |
5-6,5 |
Кут пружного відновлення через 3 хв., град |
104-110 |
104-125 |
96-108 |
Стійкість до багатократних вигинів, число циклів |
15000-36600 |
7000-20000 |
66850-186540 |
Стійкість до стирання, число циклів |
53365 |
- |
- |
Температура плавлення, °С |
не плавиться |
200 |
155 |
Е
лементарна
ланка молекули
Хімічні нитки виробляють переважно у вигляді комплексних ниток і рідше - монониток, блискучих і матованих, незабарвлених і забарвлених, різної лінійної щільності, з різною кількістю елементарних ниток в комплексній нитці (табл. 5.3), на бобинах, копсах, снувальних валах, ткацьких навоях, секційних котушках і інших пакуваннях. Застосовуються вони в шовковій, вовняній, трикотажній і текстильно-галантерейній промисловості.
Таблиця 5.3
Вид нитки |
Нормативний документ |
Призначення нитки |
Номінальна лінійна щільність, текс |
Число елементарних ниток в комплексній |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Віскозна незабарвлена центрифу гального способу отримання в бобінах |
ГОСТ 8871-84 |
Для шовкової, трикотажної, шерстяної і текстильно- галантерейної промисловості |
33,3; 29; 22,2; 16,6; 13,3; 11; 8,4 |
65 65 40; 52 30; 40 24; 25; 30 20; 25 18; 20 |
Віскозна забарвлена центрифу гального способу отримання в бобінах |
ГОСТ 14308-77 |
Для шовкової, трикотажної, шерстяної і текстильно- галантерейної промисловості
|
29; 22,2; 16,6; 13,3; 11; 8,4
|
65 40; 52 30; 40 30; 25; 24; 20 25; 20 18 |
Ацетатна в бобінах |
ГОСТ 26300-84 |
Для шовкової, трикотажної і текстильно-галантерейної промисловості |
22,2; 16,6; 13,3; 11; 8,4; 6,7 |
33; 38 25; 30 26 26 16 14; 16 |
Тріацетатна в бобінах |
ГОСТ 22501-85 |
Для шовкової, трикотажної і текстильно-галантерейної промисловості |
22,2; 16,6; 13,3; 11; 8,4 6,7 |
32; 38; 40 35 26 22; 25 15; 19 15 |
Капронова в бобінах |
ДСТУ/ГОСТ 10063-2002, ДСТУ/ГОСТ 22693-2002 |
Для трикотажної промисловості для текстильної промисловості, гумово-технічних виробів |
6,7 5 3,3
2,2 1,67 |
12 12 6 і 8
1 1 |
Хімічні нитки одержують в основному з природних і синтетичних полімерів. Залежно від природи висхідного матеріалу всі види хімічних ниток підрозділяють на два класи - штучні і синтетичні.
Хімічні нитки, що виробляються, розрізняються за лінійною щільністю, суканням, видом пакувань, що випускаються. Нитки і волокно випускають забарвленими, матованими, блискучими, звитими. Виробляють комплексні нитки, що складаються з елементарних, які можуть бути профільованими, і мононитками. Промисловість хімічних волокон випускає наступні хімічні волокна і нитки:
- віскозні - текстильна і технічна нитка, волокна;
- мідноаміачне волокно;
- ацетатна і триацетатна нитки, ацетатний джгут для сигаретних фільтрів;
- полікапроамідні - капронова текстильна нитка, кордова нитка, технічна нитка, бікомпонентні нитки; анидна кордова і технічна нитка;
- поліефірні - лавсанова текстильна і технічна нитка, волокно, моноволокно, текстурована нитка;
- поліакрилонітрильне - нітронове волокно (різане і джгутом);
- полівінілхлоридне - хлоринова технічна нитка і хлоринове волокно, полівінілхлоридне волокно (джгутове і різане);
- поліолефінові - поліпропіленова технічна нитка, волокно, плівкові і фібрильовані нитки, поліпропіленова нитка для сінов’язального шпагату; поліуретанова нитка для сінов’язального шпагату; поліуретанова нитка (спандекс); фторлонова технічна нитка і ін.
Комплексні нитки складаються з елементарних ниток лінійної щільності від 0,6 до 0,045 текс. Число m елементарних ниток в комплексних визначається лінійною щільністю комплексних і елементарних ниток:
(5.1)
де 
- лінійна щільність комплексної нитки;
Те.н. - лінійна щільність елементарних ниток.
Зменшення лінійної щільності елементарних ниток з відповідним збільшенням числа елементарних ниток в комплексній дозволяє поліпшити еластичні властивості ниток і знизити їх жорсткість, підвищити гнучкість і надати виробам більш м'який гриф. Число елементарних ниток в комплексній визначає структуру їх поперечного перетину.
Хімічні нитки повинні мати підвищену еластичність і стійкість до стирання, багаторазовим розтягуючим деформаціям, подвійним вигинам, мати високу рівномірність за лінійною щільністю, подовженням і розривним навантаженням, повинні мати високу стійкість до дії світла, вологи, повітря і поту, добре забарвлюватися і бути порівняно дешевими.