Тема 22. Методика розслідуваня злочинів проти громадського порядку та моральності.

ПИТАННЯ 1: Загальна та криміналістична характеристика злочинів проти громадської безпеки.

ВІДПОВІДЬ: Загальна та криміналістична характеристика злочинів проти громадської безпеки являє собою сукупність основних елементів: предмета злочинного посягання, способу вчинення злочину, слідової картини та особи злочинця.

ПИТАННЯ 2: Особливості розслідування бандитизму, хуліганства, вчи -нення терористичного акту, створення незаконних воєнізованих або озброєних формувань. Обставини що необхідно встановити під час роз- слідування. Особливості проведення слідчих дій. Участь фахівців та проведення експертиз.

ВІДПОВІДЬ: Поділ обставин, що підлягають встановленню за злочинами даної категорії: 1) за суб'єктом злочину (хто вчинив злочин; злочин вчинив один чи групою осіб; чи були винуваті раніше судимі за злочини даної категорії); 2) за суб'єктивною стороною (винність обвинуваченого; мотиви та цілі злочину); 3) за об'єктом злочину (чи завдана матеріальна шкода, її розмірі, кому, чи спричинені потерпілим тілесні ушкодження); 4) за                об'єктивною стороною (час і місце вчинення злочину; що за дії вчинені конкретно винуватим).

ПИТАННЯ 3: Розслідування злочинів щодо незаконних дій з вогнепаль- ною зброєю та вибуховими речовинами.

ВІДПОВІДЬ: Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню: 1) чи відбувся в дійсності вибух ; 2) способи підготовки та вчинення вибуху; 3) подія, що передувала вибуху; 4) причина вибуху; 5) якщо на об'єкті виникла пожежа, то що відбулося раніше - вибух чи пожежа; 6) наслідки вибуху; 7) особа, винна у вчиненні вибуху, її мотиви, цілі; 8) причини та умови, що сприяли вчиненню вибуху.

ПИТАННЯ 4: Типові слідчі ситуації та особливості проведення слідчих дій: огляд місця події, вилучення вогнепальної зброї та вибухових речо -вин.

ВІДПОВІДЬ: Найважливішою слідчою дією за злочинами про вибухи є огляд місця події. Огляд місця події розпочинають з визначення його меж. Далі огляд проводиться поетапно, по зонам видалення від центру: фіксується центр вибуху, перша зона (радіус приблизно 2-5 метрів), друга зона (радіус приблизно 10-20 метрів), третя зона (радіус приблизно 100-200 метрів).

ПИТАННЯ 5: Призначення експертиз, коло питань, які вони з'ясовують.

ВІДПОВІДЬ: Найчастіше за злочинами даної категорії призначають вибухотехнічну експертизу. При розслідуванні вибухів на вибухонебезпечних об'єктах -інженерно-технологічну експертизу. У випадку, коли вибух супроводжувався пожежею –пожежо – технічну експертизу. Окрім цього часто призначаються судово-медична експертиза, експертиза матеріалів, речовин та виробів, трасологічна експертиза.

Тема 23 методика розслідування злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

ПИТАННЯ 1: Криміналістична характеристика злочинів проти безпеки рузу та експлуатації транспорту.

ВІДПОВІДЬ: Дорожньо-транспортні пригоди за механізмом виникнення поділяються на зіткнення, перекидання транспортних засобів; наїзди на пішоходів, велосипедистів, рухомий транспорт, нерухомі транспортні засоби; падіння пасажирів, інші події. ДТП відносяться до необережних злочинів, викликаних недотриманням відповідних правил. Для них характерний взаємозв’язок суб’єктивних і об’єктивних факторів. Суб’єктивні - дії водія, поведінка пішоходів, пасажирів. Об’єктивні - умови дорожньої обстановки, технічний стан транспорта, погодні умови.

Виділяють чотири групи факторів, що впливають на виникнення ДТП: 1. Порушення певними особами правил безпеки руху та експлуатації транспорту. 2. Несправність транспортних засобів. 3. Несприятливі дорожні умови. 4. Випадкові причини.

Одним із елементів криміналістичної характеристики цих злочинів є дані, що характеризують дорожню обстановку. За характером дорожня обстановка може бути: простою - водій має достатньо часу для сприйняття небезпеки, що виникла, і прийняття заходів по запобіганню наслідків; складною - у водія залишається мало часу для оцінки небезпеки, що виникла, і прийняття правильного рішення; дуже складною - перешкода, що виникла, вимагає прийняття водієм екстрених заходів; аварійною - водій, в силу дії законів механіки і психофізичних закономірностей, уже не може прийняти ефективні заходи для уникнення шкідливих наслідків.

Для ДТП характерна наявність слідів, що являються джерелом інформації про характер і механізм події, його учасників, причини і умови, які сприяли виникненню події: на дорозі - сліди вільного качення і гальмування колес, заноса, крові, волочення потерпілих, осколки скла фар, кусочки фарби, речі потерпілого, відламані деталі, частини вантажу, що перевозився; на предметах дорожньої обстановки - від виступаючих частин транспорту; у потерпілих - крім тілесних ушкоджень, відбитки малюнка протектора, інших частин транспорту; на транспортних засобах - сліди удару, поламки, кров, волокна, відбитки структури тканини, несправ-

ності систем.

В залежності від ситуації, яка склалась на початку розслідування, ДТП можна групувати:

− водій і транспорт знаходяться на місці події;

− транспорт залишився, а водій зник;

− водій зник разом з транспортом.

В першому випадку основна увага направляється на дослідження обстановки і слідів події, з’ясування обставин порушення правил, механізму події. В другому - досліджуються причини (окрім зазначених раніше) зникнення водія, вживаються заходи по його розшуку і затриманню. В третьому (особливо при відсутності очевидців) - зусилля слідчого спрямовуються на встановлення факту ДТП, обставин, розшук водія і транспорту, очевидців.

Детально з’ясовуються умови руху транспорту на місці події: основні параметри дороги (тип покриття, його стан, ширина проїзної частини, кількість полос руху в одному напрямку, наявність і характер дорожніх знаків, інтенсивність руху транспорту і пішоходів, спосіб регулювання руху, освітлення), умови видимості й оглядності, стан погоди, наявність перешкод (ремонт дороги), місце розташування і взаємне розташування транспорту в певний момент

Досліджуються: технічний стан транспорту і відповідність його норма-

тивним вимогам; дії водія при керуванні транспортом і запобіганню події; в цілому його поведінка водія у зв’язку із розслідуванням події (швидкість руху транспорту в момент виникнення небезпеки, вжиті ним заходи по зупинці транспорту, стан водія); чи не є водій у стані сп’яніння, умисно чи необережно порушені правила дорожнього руху.

ПИТАННЯ 2: Поняття, види та характер дорожньо-транспортних подій.

ВІДПОВІДЬ: Дорожньо-транспортна подія (ДТП) — це злочинне порушення правил безпеки руху і експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, внас­лідок якого завдані легкі, середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження чи наступила смерть потерпілого. Для формування методики розслідування злочинних порушень правші безпеки дорожнього руху і здійснення планування по цій категорії кримінальних справ важливого значення набувають такі елементи криміналістичної характеристики, як дані про: способи вчинення ДТП; обстановка ДТП; типова слідча ситуація; особа злочинця, та потерпілого.

Слід уяснити в даному питанні, що обставинами, які підлягають встановленню є: 1) чи є дана подія дорожньо-транспортною, її вид; 2) яка дорожня обстановка в момент події (місце, час та ін.); 3) які транспортні засоби брали участь у події, їх технічний стан (як до події, так і після неї); 4) які наслідки, що сталися в результаті злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху (смерть, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, характер і розміри матеріального збитку), що дуже важливо для кваліфікації злочину; 5) який спосіб вчинення дорожньо-транспортної події; 6) хто постраждав, яка поведінка учасників події; 7) яка безпосередня причина дорожньо-транспортної події; 8) яка ступінь вини кожного учасника події (водія, працівника автопідприємства, пасажира, пішохода та ін.); 9) які положення правил дорожнього руху чи експлуатації транспортних засобів були порушені винним; 10) чи є причинний зв'язок між допущеними порушеннями правил дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів і наслідками, що сталися; 11) які обставини, що сприяли злочину (недоліки в організації руху транспорту і пішоходів, неналежний контроль за випуском транспорту і водія на лінію, недоліки в контролі за технічним станом доріг і вулиць, у підготовці водіїв транспортних засобів, пропаганді правші дорожнього руху серед його учасників та *».).

ПИТАННЯ 3: Типові слідчі ситуації і обумовлений ними характер першо чергових слідчих дій. Розшук транспортних засобів, що зникли з місця події.

ВІДПОВІДЬ: На початковому етапі розслідування ДТП слідчий, як правило, стикається з двома типами ситуацій: простими і складними. До простих можна віднести ситуації, коли відомі наслідки та учасники ДТП. В такій ситуації основна задача слідчого полягає в плануванні та проведенні тактичної операції "збір інформації". Ознакою складної ситуації є брак інформації, без якої слідчий не в змозі з достатньою повнотою та об'єктивністю встановити механізм вчинення ДТП. Така ситуація буде мати місце у випадках, коли водій з транспортним засобом чи без нього зник з місця пригоди, або коли відсутні свідки-очевидці події.

ПИТАННЯ 4: Специфіка огляду місця події по справах даної категорії.

ВІДПОВІДЬ: Огляд місця події за злочинами даної категорії є невідкладною, початковою і неповторною слідчою дією. По прибуттю на місце події необхідно коротко опитати осіб, що знаходяться там (потерпілого, водія, інших осіб) для з’ясування сутності події і встановлення ознак злочину. На основі одержаних свідчень визначається тактика огляду. В ході огляду місця дорожно - транспортної події вирішуються такі завдання: виявлення, фіксація і вилучення слідів та інших речових доказів, встановлення обстановки події, встановлення технічного стану транспортного засобу, розшук водія, що зник з місця події, встановлення причин і умов, що сприяли дорожно – транспортній події. Відповідно з типовими завданнями виділяються і типові об'єкти огляду місця дорожно - транспортної події: відрізок вулиці (дороги) і прилегла до нього обстановка, труп, транспортний засіб, сліди дії щодо приховання дорожно - транспортної події.

ПИТАННЯ 5: Тактика проведення наступних слідчих дій. Роль експертиз у виявленні обставин дорожньо-транспортної події та характеру дії суб'єкта. Комплексні експертизи, необхідність їх призначення та коло питань, що вирішуються.

ВІДПОВІДЬ: Наступні слідчі дії: призначення судових експертиз (поряд із судово-медичною експертизою (судово-медичне освідування потерпілого, судово-біологічне дослідження речових доказів) у справах даної категорії частіше за все призначається судові інженерно - транспортні експертизи (автотранспортна, транспортно - трасологічна, інженерно-психофізіологічна, дорожно - транспорта експертизи) та криміналістичні (трасологічні, експертизи матеріалів і речових відтворення обстановки і обставин події, допит свідків.

ПИТАННЯ 6:  Злочини, вчинені при порушенні правил експлуатації водоплавних засобів (судів, парусників тощо). Особливості призначення експертиз.

ВІДПОВІДЬ: Коло питань, які вирішуються транспортно - трасологічною експертизою є: ототожнення транспортного засобу чи встановлення його групової належності за слідами його ходової частини, за деталями і частинами, що відокремились; встановлення напрямку руху, лінію та кут зіткнення; встановлення обставин падіння пасажира та ін.