1. Баран в., Козак д., Терпиловський р. Походження слов’ян. – к., 1991.

2. Бойко О.Д. Історія України. Посібник. – К., 2002.

3. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

4. Грушевський М. Історія України-Руси. В 11 тт., 12 кн. – К., 1991-1998.

5. Ґудзь в.В. Історія України. – к.,2008.

6. Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства. – К., 1994.

Основні терміни і поняття

Еволюція – процес поступового, безперервного розвитку без різких якісних, стрибкоподібних змін, катастроф.

Етногенез – походження та розвиток народів.

Склавіни – грецька (візантійська) назва слов’ян, які проживали на захід від Дністра на території Польщі, Словаччини, Трансільванії та частково України.

Слов’яни – велика група європейських народів,об’єднаних близькістю мов і спільним походженням.

Солярний знак – символічне зображення Сонця у вигляді хреста, свастики, кола, колеса, зірки.

Традиція – форма передачі соціального досвіду; ідеї, звичаї, норми, що передаються з покоління в покоління.

Язичництво – обожнення сил природи.

Найважливіші події

4000-1200 рр. до н.е. – перше Велике переселення народів. За доби бронзи внаслідок розселення індоєвропейців в українському лісостепу набуває поширення культура шнурової кераміки (кінець III – перша половина II тис. до н.е.). Її носії були предками германців, балтів і слов’ян.

ХV-ХІ ст. до н.е. – поширення в українському лісостепу, Поліссі, а також південно-східній частині сучасної Польщі тшинецько-комарівської культури праслов’ян – попередників східних і західних слов’ян.

XI-IX ст. до н.е. – формування на українських землях білогрудівської культури праслов’ян, що успадкували традиції тшинєцько-комарівської культури.

IX-VII ст. до н.е. – носії чорноліської культури в центральній частині українського лісостепу продовжують традиції культури білогрудівської культури.

Кінець III ст. до н.е. – II ст. н.е. – існування зарубинецької культури землеробів українського лісостепу. Завершення процесу становлення слов’янства.

Кінець II – початок III ст. – у Надчорномор’ї поширюється черняхівська культура, яка включає слов’янські, готські, фракійські та сарматські елементи.

Остання третина IV ст. – занепад черняхівської культури внаслідок навали гунів. Більшість готів переселилися на Середній Дунай. Слов’яни визнають владу гунів і починають освоєння нових територій, звільнених від готів.

V ст. – виникнення нових слов’янських культур – пеньківської (її носіїв тогочасні історики називали антами), празько-корчацької (ототожнюється зі склавинами), колочинської (не згадується у візантійських джерелах).

Лекція 5.

Тема 5. Витоки української народності і державності. Антське царство (2 год.).

Мета вивчення: набуття знань про основні події в історії України у III-IV ст. Визначити характерні риси та особливості Антської держави.

План

1. Територія України у III-IV ст.

2. Антське царство.

3. Міжнародні угоди антських племен.

Література

1. Бойко О.Д. Історія України. Посібник. – К., 2002.

2. Грушевський М. Історія України-Руси. В 11 тт., 12 кн. – К., 1991-1998.

3. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.1-2. – К., 1991.

4. Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України. Ч. 1-2. – Львів, 1994.

5. Полонська-Василенко Н. Історія України. – Т.1. – К., 1995.

6. Україна крізь віки. – К., 1998-2000. – У.15-ти томах.