Захист деревини

Види антисептиків.

Антисептики класифікуються по таким ознакам:

По розчинності:

1. Водорозчинні;

2. Розчинні в органічних розчинниках;

3. Розчинні в маслах та важких нафтопродуктах.

По ступеню вимивання після обробки:

1. Ті, що легко вимиваються;

2. Ті, що важко вимиваються;

3. Ті, що не вимиваються.

• ББК-3 – бура, борна кислота; КФА – кремнієфтористий амоній; ФН – фтористий натрій – водорозчинні антисептики, що легко вимиваються водою.

• ХМББ – суміш хромпіку, мідного купоросу, бури та борної кислоти;

• ПФН – пентанітрофенолят натрію – водорозчинні антисептики, що важко вимиваються водою.

• Креозот – каміновугільна смола, що отримується в процесі коксування вугілля, є антисептиком, що не вимивається водою і використовується для просочування залізничних шпал.

Методи обробки деревини антисептиками.

1. Дифузійний (атмосферний). Обробіток здійснюється при атмосферному тиску поступовим повільним проникненням антисептика в товщу деревини завдяки гігроскопічності деревини. В залежності від вимог до використання деревини здійснюють одно- або багаторазовий обробіток. Просочування можуть виконувати нанесенням шару антисептика за допомогою пензлів або занурюванням в розчини.

2. Обробіток під тиском. В камеру з дерев׳яними деталями під високим тиском впирскується розпорошений антисептик. Завдяки різниці між високим тиском в камері та низьким тиском в порожнинах деревини він глибоко проникає в товщу деревини. Знизивши, тимчасово, тиск після обробітку видаляють надлишки антисептику.

3. Обробіток в автоклавах. В замкнутому об’ємі, без доступу повітря здійснюється нагрівання деталей, що підлягають обробці. В камеру впорскується холодний антисептик і, завдяки розрідженню що виникає в порожнинах при охолодженні, він проникає в товщу деревини.

Термічно модифікована деревина

Метод термічної модифікації крім істотного підвищення стійкості деревини до впливу вологи, стабільності геометричних розмірів, високої стійкості до біологічних пошкоджень, має ще ряд переваг. Основне з них - модифікована по цьому способу деревина змінює свій колір на більш темний (в жовто - коричневому спектрі) по всьому об'єму матеріалу, чіткіше виявляється текстура; декоративні якості деревини поліпшуються. З'являється можливість модифікувати деревину під тропічні породи. Наприклад, бук - під червоне дерево.

Після термічної обробки звичайні породи деревини набувають характеристики, що наближаються до уславлених екзотичних тику і іроко (перший клас вимог за стандартом EN 113 "Консервуючі речовини для деревини. Метод випробування для визначення захисних властивостей по базідогрибку, що руйнує деревину. Визначення значень токсичності.").

Термодерево набуває більш насичене забарвлення по всій товщині, більш рівну й щільну фактуру. Воно є натуральним, екологічно чистим матеріалом і має, в порівнянні зі звичайною висушеною деревиною, ряд унікальних властивостей:

- низька гігроскопічність;

- підвищення стійкості до впливу факторів зовнішнього середовища і біоушкоджень; біологічна довговічність збільшується у (15 - 25) разів;

- зниження теплопровідності на (25 - 30) %;

- поліпшення на (30 - 90) % стабільності геометричних розмірів при змінах вологості навколишнього середовища;

- зниження рівноважної вологості на (10 - 50) %;

- зменшення маси пиломатеріалів в межах (5 - 20) %;

- можливість отримувати з дешевих сортів деревини зовнішній вигляд екзотичних порід і старовинного дерева;

- можливість отримувати по всьому об’єму деревини будь-які відтінки від світло-жовтого до майже чорного незалежно від породи деревини;

- не потребують антисептування, просочування, тонування, фарбування.

Завдяки цим властивостям така деревина почала широко застосовуватися в європейських країнах, США та Канаді.

Спрощено термічну модифікацію деревини можна представити як два фізико-хімічних процеса: