- •Екотехнологія
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні питання екотехнології
- •Динаміка росту народонаселення на планеті Земля
- •Атмосфера
- •Парниковий ефект
- •Озонові дірки
- •Кислотні дощі
- •Тютюновий дим
- •Гідросфера
- •Літосфера
- •Класифікація хіміко-технологічних процесів
- •Розділ 2. Основні поняття та визначення хімічної технології
- •Схеми технологічних процесів. Періодичні і неперервні процеси
- •Неперервні процеси мають перед періодичними наступні переваги:
- •Напрями потоків
- •Кратність обробки матеріалів
- •Регенерація
- •Комплексне використання сировини
- •Принцип автотермічності в технологічних процесах
- •Основні наукові принципи організації хіміко-технологічного процесу
- •Хіміко-технологічні розрахунки. Матеріальні та енергетичні баланси
- •Матеріальний баланс
- •Тепловий баланс
- •Основні техніко-економічні показники хімічного виробництва
- •Розділ 3. Фізико-хімічні основи хімічної технології
- •Залежність швидкості процесу від концентрації реагентів
- •Залежність швидкості процесу від температури
- •Залежність швидкості від поверхні дотику
- •Хімічна рівновага в технологічних процесах
- •Роль каталізаторів в хімічній технології
- •Термохімічні розрахунки
- •Розділ 4. Теплові процеси
- •4.1. Основи теплопередачі
- •4.2. Основне рівняння теплопередачі
- •4.3. Передача теплоти теплопровідністю
- •4.4. Передача теплоти конвекцією
- •4.5. Теплове випромінювання
- •4.6. Нагрівання, охолодження, конденсація
- •Нагрівання
- •Охолодження Охолодження до звичайних температур
- •Охолодження до низьких температур
- •Штучне охолодження
- •Термодинамічні основи одержання холоду
- •Методи штучного охолодження
- •Випаровування низькокиплячих рідин
- •Дроселювання газів
- •Охолодження газів при їх розширенні в детандері
- •Інші методи одержання низьких температур
- •Конденсація парів
- •Розділ 5. Гідромеханічні процеси
- •5.1. Гідростатика
- •Деякі практичні примінення основного рівняння гідростатики
- •Пневматичне вимірювання кількості рідини в резервуарі
- •Гідростатичні машини
- •5.2. Гідродинаміка
- •Режими руху рідини
- •Рівняння Бернулі
- •Рух рідини через нерухомі зернисті і пористі шари
- •5.3. Гідродинаміка киплячих (псевдозріджених) зернистих шарів
- •Поршневе псевдозрідження
- •Каналоутворення
- •5.4. Насоси
- •5.5. Компресори
- •5.6. Термодинамічні основи процесу стиснення газів
- •Процеси стиснення газу
- •5.7. Розділення неоднорідних систем
- •Розділення рідких систем
- •Фільтрування
- •Центрифугування
- •5.8. Електрична очистка газу
- •Розділ 6. Масообмінні та механічні процеси
- •6.1. Види процесів масопередачі
- •6.2. Рівновага при масопередачі. Правило фаз Гібса
- •6.3. Абсорбція
- •6.4. Перегонка рідини
- •6.5. Адсорбція
- •6.7. Кристалізація
- •6.8. Механічні процеси
- •Розділ 7. Виробництво сульфатної кислоти
- •7.1. Технологічні властивостивості сульфатної кислоти
- •7.2. Історія розвитку сульфатного виробництва
- •7.3. Сировина для виробництва сульфатної кислоти
- •7.4. Загальна схема сульфатнокислотного виробництва
- •7.5. Виробництво сульфатної кислоти із флотаційного колчедану
- •Хімізм процесу
- •7.5 Виробництво сульфатної кислоти із сірки
- •7.7. Виробництво сульфатної кислоти із сірководню
- •Розділ 8. Виробництво амоніаку
- •8.1. Проблема “зв’язаного” нітрогену
- •8.2 Одержання амоніаку
- •Синтез амоніаку
- •Розділ 9.Виробництво нітратної кислоти
- •9.1. Виробництво розбавленої нітратної кислоти
- •І стадія (Конверсія амоніаку)
- •9.2. Прямий синтез концентрованої нітратної кислоти
- •9.3. Концентрування нітратної кислоти за допомогою водовіднімаючих засобів
- •Розділ 10. Виробництво мінеральних добрив
- •Класифікація мінеральних добрив (мд)
- •10.1. Виробництво калійних добрив
- •10.2. Виробництво нітратних добрив
- •Виробництво карбаміду (сечовини)
- •10.3. Виробництво фосфатних добрив та фосфорної кислоти
- •Виробництво фосфатної кислоти
- •Преципітат
- •Розділ 11. Електрохімічні виробництва
- •Порядок відновлення катіонів на катоді із водного розчину
- •Порядок окиснення аніонів на аноді із водних розчинів
- •Кількісні характеристики процесу електролізу
- •Електроліз водного розчину натрій хлориду
- •Виробництво хлоридної кислоти
- •Виробництво повітряного вапна
- •Виробництво скла
- •Розділ 13. Чорна металургія
- •13.1. Виробництво чорних металів. Загальні положення
- •13.2 Виробництво чавуну
- •Будова доменної печі
- •13.3 Виробництво сталі
- •Хімізм процесу сталеваріння. Окиснювальний період
- •Відновлювальний період
- •Апаратурне оформлення процесів сталеваріння Киснево-конверторний метод
- •Виплавка сталі в електропечах
- •Виплавка сталі в мартенівських печах
- •Розділ 14. Кольорова металургія
- •14.1 Виробництво алюмінію
- •Апаратурне оформлення процесу
- •14.2. Виробництво міді
- •14.3 Виробництво свинцю
- •14.4 Виробництво цинку
- •Розділ 15. Переробка палива
- •15.1. Переробка рідкого палива (нафти)
- •Первинна перегонка нафти
- •Крекінг нафтопродуктів
- •Каталітичний риформінг нафтопродуктів
- •15.2 Переробка твердого палива
- •Гідрування твердого палива
- •Газифікація твердого палива
- •15.3 Переробка газів
- •Основні процеси переробки
- •Розділ 16. Промисловий органічний синтез
- •16.1. Синтез метилового спирту (метанолу)
- •16.2 Виробництво етилового спирту прямою гідратацією етилену
- •16.3. Виробництво ацетилену крекінгом метану
- •Термічний крекінг
- •Термоокиснювальний крекінг
- •Електрокрекінг
- •16.4 Виробництво оцтового альдегіду (етаналю) гідратацією ацетилену
- •16.5 Виробництво оцтової (ацетатної) кислоти окисненням ацетальдегіду
- •16.6 Виробництво бутадієну (дивинілу)
- •16.7. Виробництво стиролу (вінілбензолу)
- •16.8. Виробництво формальдегіду
Рух рідини через нерухомі зернисті і пористі шари
В багатьох процесах хімічної технології відбувається рух крапельної рідини або газів через нерухомі шари матеріалів, що складаються з окремих елементів.
Форма і розміри елементів зернистих шарів дуже різноманітні: дрібні частинки осаду на фільтрі, гранули, таблетки і шматочки каталізаторів або адсорбентів, крупні насадочні тіла, що використовуються в адсорбційних і ректифікаційних колонах. При цьому зернисті шари можуть бути монодисперсними або полідисперсними в залежності від того, однакові чи різні за розміром частинки одного і того ж шару.
При русі рідини через зернистий шар, коли потік повністю заповнює вільний простір між частинками шару, можна вважать, що рідина одночасно обтікає окремі елементи шару і рухається всередині каналів неправильної форми, що утворені пустотами і порами між елементами. Вивчення такого руху складає змішану задачу гідродинаміки.
При розрахунку гідравлічного опору зернистого шару можна скористатись залежністю для визначення зниження тиску на тертя в трубопроводах:
˄Р
= λ
,
де
λ – коефіцієнт опору;
l – довжина потоку;
ρ – густина рідини;
ω – швидкість потоку;
de – еквівалентний діаметр, що відповідає сумарному поперечному перетину каналів в зернистому шарі.
Зернистий шар характеризується розміром його частинок, а також питомою поверхнею, часткою вільного об’єму та еквівалентним діаметром.
Питома поверхня а (м2/м3) – це поверхня елементів, або частинок матеріалу, що знаходяться в одиниці об’єму зайнятому зернистим шаром.
Частка вільного об’єму, або порізність ε, виражає об’єм вільного простору між частинками в одиниці об’єму, зайнятому зернистим шаром.
Якщо V – загальний об’єм, що займається зернистим шаром, V0 – об’єм, що займають частинки зернистого шару, то:
ε
=
Еквівалентний діаметр каналів в зернистому шарі виражається співвідношенням:
de
=
Еквівалентний діаметр для зернистого шару визначається діленням учетверенної частки вільного об’єму шару на його питому поверхню.
Величина ε значною мірою залежить від способу завантаження шару. Так при вільному завантаженні шару куликоподібних частинок частка вільного об’єму зернистого шару може бути в середньому прийнята ε = 0,4. Проте практично вона може змінюватись в межах від 0,35 до 0,45 і більше.
Крім того, величина ε може залежати від співвідношення між діаметром частинки d і діаметром апарата D, в якому знаходиться шар. Це пов’язано з так званим пристіночним ефектом: щільність упаковки частинок, що прилягають до стінок апарата, завжди менша, а частка вільного об’єму біля стінок завжди більша, ніж в центральній частині апарата. Зазначена відмінність частки вільного об’єму тим значніша, чим більша величина співвідношення d/D (де d - діаметр частинки, D – діаметр труби).
В наслідок цього при моделюванні промислових апаратів із зернистим шаром діаметр моделі повинен перевищувати діаметр частинок шару не менше ніж в 8-10 раз.
Пристіночний ефект не лише змінює частку вільного об’єму, але приводить і до нерівномірної порізності (частки вільного об’єму) по перетину апарата. Це в свою чергу, обумовлює не рівномірність розподілу швидкостей потоку: швидкість біля стінок, де частка вільного об’єму шару більша і опір руху нижчий, перевищує швидкість в центральній частині апарату. Таким чином, у пристіночних шарах може відбуватися проскок («байпасування») більшої або меншої частини потоку без достатньо тривалого контактування з зернистим шаром.
