Чоловіки як батьки

Роль батька у вихованні дітей змінюється залежно від сус­пільства і особливостей культури. Материнські почуття у жінок є почуттями вродженими, а формування у чоловіка батьківсь­ких почуттів відбувається під час сімейного життя. Для форму­

11

вання в чоловіка батьківської любові до дітей потрібно ряд об­ставин:

• наявність у чоловіка доброї матері, яка любила і плекала свого сина і сформувала в нього любов до себе;

• наявність у нього брата чи сестри, яка виховує турботу про інших і любов до них;

• наявність чистого першого платонічного кохання;

• наявність у чоловіка жінки, яку він любить.

Тільки при наявності всіх цих чотирьох факторів розум­на жінка може виховати в чоловіка батьківську любов до дітей. Для цього з перших місяців вагітності чоловік повинен прояв­ляти турботу про майбутню дитину, після народження він по­винен доглядати за малюком і сам турбуватися про нього (на­скільки це можливо), а не тільки забезпечувати сім'ю матері­ально.

Чоловік повинен брати участь у плануванні сім'ї для того, щоб бути готовим взяти на себе відповідальність за власну ста­теву поведінку і захистити здоров'я та благополуччя жінки, потенційного й існуючого потомства, сім'ї в цілому. Це його право і обов'язок, адже він повинен передбачити можливі наслідки сексуальної активності й вагітності.

Відомо кілька загальних порад, спрямованих на збережен­ня й утвердження доброзичливих і шляхетних взаємин у сім'ї. Вони мають також істотні відмінності для жінок і чоловіків.

Психологи пропонують такі поради жінкам:

• проявляти інтерес до справ чоловіка;

• заохочувати його прагнення у досягненні успіхів;

• не сперечатися через дрібниці;

• згладжувати ревнощі дипломатичними методами;

• заохочувати спроби чоловіка у фізичному і психічному удосконаленні, боротьбі із шкідливими звичками.

Чоловікам пропонуються такі поради:

• помічати успіхи жінки у веденні домашнього господар­ства і вихованні дітей;

• не дорікати за дрібниці;

• заохочувати наміри, спрямовані на фізичне, естетичне і духовне вдосконалення;

• залишатись морально чистим, ввічливим і стриманим у різних ситуаціях.

11

Кохання батьків, яке стало основою створення сім'ї, зна­ходить продовження у їх дітях. Діти допомагають створити і доповнити атмосферу сімейного щастя, радості, благополуччя. Ідеальною вважається сім'я, в якій не менше трьох дітей. Така кількість народжених у популяції спроможна забезпечити при­ріст населення за умови середньостатистичних показників смертності. Першу дитину матері доцільніше народити в перші роки сімейного життя, принаймні, до 30-річного віку. Перша вагітність і перші пологи в старшому віці перебігають складніше і частіше супроводжуються ускладненнями. Пізні вагітність і пологи можуть негативно проявитися на нащадках. Діти, які народжуються у батьків старшого віку, частіше мають урод­жені анатомічні і психічні дефекти, схильні до численних гос­трих і хронічних захворювань, страждають зниженням імуно­логічної активності.

Серед численних психофізіологічних причин, які порушу­ють гармонійні стосунки між подружжям, зокрема, в інтимній сфері, вирізняють 3 основні групи:

• неоднозначне розуміння кожним із подружжя власних сімейних прав і обов'язків, наприклад, у розподілі об'ємів до­машньої праці і вихованні дітей;

• сексуальне незадоволення подружжя одне одним;

• недоліки і дефекти виховання.

У кожному прояві життєдіяльності людина повинна ви­ходити з того, що вона створена для любові. Зароджувати і виховувати у собі це почуття, яке знаходить концентроване втілення у формуванні сім'ї і народженні дітей, не лише біоло­гічний інстинкт, але й могутній стимул організації здорового способу життя, фактор збереження і відновлення здоров'я. Гар­монія сімейних відносин грунтується на взаємному коханні, щи­рості, вірності, моральній чистоті і взаємовимогливості, культу­рі сексуальних відносин, сприяє формуванню в організмі фізич­ного і психічного здоров'я, є активним стимулом довголіття.