Хрящова тканина

Складається з хрящових клітин — хондроцитів, розташованих в особливих порожнинах міжклітинної речовини. Міжклітинна речовина представлена колагеновими (хондрої-тиновими) волокнами й основною речовиною. Основна речовина — щільна. Поверхня хряща покрита охрястям. За рахунок клітин охрястя відбувається ріст хряща. У хрящі немає кровоносних судин, живлення його відбувається шляхом дифузії живильних речовин з охрястя.

Розрізняють три основні види хрящової тканини: гіалінова, еластична, волокниста.

З гіалінового хряща в ембріональному періоді, в основному, складається кістяк. У дорослих зустрічається в ребрах, на суглобних поверхнях кісток, по всій довжині повітроносних шляхів. Гіаліновий хрящ складається з клітин і міжклітинної речовини. Хрящові клітини — хондроцити лежать у міжклітинній речовині в особливих порожнинах (лакунах) поодиночно чи групами. Основна речовина — напівпрозора, складається з хондроітинсульфату і містить тонкі колагенові волокна.

Еластичний хрящ утворює вушну раковину, надгортанник, ріжкоподібні і клиноподібні хрящі гортані, є в стінках зовнішніх слухових проходів і в євстахієвій трубі. Має жовтуватий колір і не має такої прозорості, як гіаліновий. За будовою подібний з гіаліновим, відмін-ність полягає в тому, що в міжклітинному просторі цього хряща крім колагенових волокон є і еластичні, що робить його більш гнучким і здатним відновлювати форму.

Волокнистий хрящ утворює міжхребетні диски, з’єднання (симфіз) лобкових кісток, зустрічається в місцях прикріплення зв’язок, сухожиль і великих м’язів до кісток.

Клітини розташовуються поодинці чи групами в порожнинах, оточених міжклітинною речовиною. Відрізняється певним напрямком численних пучків колагенових волокон, що йдуть паралельними рядами. Він більш міцний, ніж гіаліновий, але менш гнучкий. Кісткова тканина

Являє собою особливу форму сполучної тканини із звапнілою міжклітинною речовиною. З цієї тканини складаються кістки скелета, що утворюють твердий кістяк, який підтримує м’які тканини і є захистом для внутрішніх органів. Кісткова тканина, як і всі інші види спо-

лучної тканини, складається з клітинних елементів і міжклітинної речовини. Міжклітинна речовина кісткової тканини складається з основної речовини, у якій розташовуються осеїнові або осеоколагенові волокна і неорганічні солі. Волокна й основна речовина між ними просочені солями кальцію, фосфору, магнію й ін.

Складний хімічний склад кісткової тканини і специфічний поділ складових елементів обумовлюють велику міцність і пружність кісткової тканини. Клітини кісткової тканини -остеоцити, остеобласти й остеокласти знаходяться в спеціальних порожнинах міжклі-тинної речовини (лакунах), що з’єднані найтоншими кістковими каналами.

Остеоцити — клітини з відростками, що проникають у канали, через які доставляються живильні речовини клітинам і основній речовині.

Остеобласти утворюють кісткову тканину, виділяючи міжклітинну речовину, замуро-вуючись в ній, вони перетворюються в остеоцити. Таким чином, остеобласти зустрічаються тільки в зоні росту і реґенерації кістки.

Остеокласти виділяють ферменти, здатні розчиняти кісткову речовину. Вони беруть активну участь у руйнуванні кістки.

Розрізняють три основні типи кісткової тканини: грубоволокнисту, пластинчасту, мембрану.

Грубоволокниста кісткова тканина являє собою сукупність пучків колагенових волокон з різним їх розташуванням: паралельно, під кутом один до одного, утворюючи складні зв’язки. Остеоцити в цьому виді кістки розташовуються безсистемно. Зустрічається цей вид у зародків і в дорослих у місцях заростання черепних швів і в місцях прикріплення сухожиль до кістки.

Пластинчаста кісткова тканина характеризується тим, що в її структурі тонкі колагенові волокна розташовані у вигляді паралельних пучків. Пластинчаста кістка складається з чис-

ленних циліндрів, утворених кістковими пластинками, у центрі циліндра — гаверсів

канал, разом з яким він складає остеон. Через гаверсів канал проходить одна артерія й

одна вена, які розгалужуючись підходять по канальцях до всіх лакун. Основна речовина складається з кісткового колагену, який виробляється остеобластами, а також магнію, натрію, карбонатів і нітратів. Кісткові пластини розташовані таким чином, щоб кістка могла витримувати сили, що діють на неї. Остеоцити лежать у лакунах між пластинками або усередині самих пластинок. З цього виду тканини побудовані кістки скелета.

Мембранна кістка утворюється не маючи хрящових зародків. У місці утворення з’явля-ються скупчення остеобластів, що виробляють кісткові трабекули — мережу тонких кісткових елементів, які переплітаються. Мембранні кістки є в черепі, нижній щелепі і в плечовому поясі.

Дентин за складом подібний з кісткою, але твердіший, тому що містить більше неорга-нічних речовин. У дентині немає лакун, остеонів. Остеобласти (одонтобласти) розташовані на внутрішньому боці дентину. І від них відходять численні відростки, які пронизують основну речовину. Відростки містять мікротрубочки, а також кровоносні судини і

нервові закінчення. Відростки одонтобластів виробляють колагенові волокна, що кальцинуються і утворюють новий дентин.

Кровотворна тканина

Складається з вільних клітин, що лежать у стромі, утвореній пухкими ретикулярними волокнами. Існують два види кровотворної (гемопоетичної) тканини: мієлоїдна і лімфоїдна. У мієлоїдній тканинні чи кістковому мозку утворюються еритроцити і гранулоцити (нейтрофіли, еозинофіли і базофіли), а в лімфоїдній — лімфоцити і моноцити.

Кров — рідка сполучна тканина. Складається з клітин: еритроцитів, лейкоцитів, тромбо-цитів і рідкої міжклітинної речовини (плазми).

М’язова тканина

В організмі є три типи м’язів, що розрізняються за будовою й іннервацією: непосмуговані (мимовільні), посмуговані скелетні (довільні) і посмугований серцевий.

Непосмугована (гладка) м’язова тканина

Має клітинну будову і скорочувальний апарат у вигляді міофібрил. У ембріогенезі цей вид тканини розвивається з мезенхіми. Структурна одиниця — гладком’язова клітина — міоцит витягнутої веретеноподібної чи зірчастої форми із загостреними кінцями. Міоцити зібрані в пучки або шари. Особливістю гладком’язової непосмугованої тканини є дуже щільнерозташування її клітин, що тісно примикають одна до одної. У зв’язку з цим, функці-ональним елементом гладком’язової тканини є цілий клітинний комплекс, що узгоджено реагує на робочі імпульси. У гладком’язових клітинах розрізняють трофічний апарат, що включає ядро, мітохондрії й інші органоїди клітини, скорочувальний апарат, що склада-ється з досить товстих міофібрил, що розташовуються уздовж її осі, опорний апарат, представлений тонкими колагеновими і еластичними волокнами, що утворюють пружний каркас навколо кожної клітини і з’єднують групи клітин у єдине ціле. Гладком’язова тка-нина локалізована в стінках травної і сечостатевої систем, дихальних шляхів і кровоносних судин.