Філософські погляди г.Сковороди: філософія як мудрість, символіка та антитетика, вчення про дві натури на три світи, вчення про людину.

Фiлософiя: любомудрiє, як любов до мудрості. Мудрість є невiддiльною від життя вiдповiдного пiзнанiй iстинi. Результатом філософування є не знання, а життя, яке будується вiдповiдно до вимог щастя людського.

Акт самопізнання: процес реального наближення людини до Бога шляхом заглиблення у себе. У самопiзнаннi, з погляду Сковороди, полягає сенс людською життя.

Дві натури: видима і невидима. Твар і Бог, тілесна i духовна, тлінна i вічна, обман та істина, матерія i форма.Бог: розлитий в унiверсумi дух, космічний розум, добро i краса. Твар: минуща, це лжа, вона обманює нас, приховуючи справжню основу всього існуючого. Твар «ловив його, але не впіймав».

Бог: природа, він не на небі, а у світі речей. Розмежовує божественне начало i тілесне. - іманентний трансценденталізм.

Три світи:— великий, малий i символічний (Бiблiя).

Великий світ: світ в якому все народжене живе. Субстрат тілесного свату утворюють чотири елементи — вогонь, повітря, вода i земля.

Малий світ: за видимим бачити невидиме. Новий світ: вічний i незмінний.

Свiт символiв, або Бiблiя: Через цей світ Бог являється людині. Треба вміти побачити за словесним знаком, втаємничений духовний, невидимий зміст. Мета кожною символу Бiблiї полягає в тому, щоб вести розум людини до пізнання начала, невидимості. Невидимий світ перетворюється на видимий i стає досяжним для сприйняття.

Значення в історії: на твори Сковороди звертали мало уваги, більше уваги приділялось його особі i життю. Настанова на самозаглиблення, самопізнання, шляхетного iндивiдуалiзму, прагнення до суверенності внутрішнього життя – козаки часто йшли у монастир після всіх походів, інтелігенція також абстрагувалась від зовнішнього світу. Так само і Українська культура, коли не мала можливості боротися, не зникала, а зберігалась.

Явище глобалізації та його економічні, технологічні, інформаційні, соціальні, культурні і політичні виміри.

Глобалізація - це феномен західної, індустріальної цивілізації. Глобалізація спонтанний процес, який зумовлений появою інформаційної економіки, як поєднання вільноринкового капіталізму та інформаційних технологій.

Три етапи:

XV-XIX ст.: глобалізація мала характер колонізації - результат промислової революції. Європа географічно об'єднала світ, власне вона його відкрила, дослідила, приручила, розбудила, змусила вирушити до своєї єдності. Вона дала змогу людству усвідомити свою єдність. Світ збунтувався проти Європи в ім'я вартостей свободи, справедливості та рівності для всіх народів. Спочатку Європа колонізувала світ – перша світова війна – боротьба проти цього. Друга Світова війна – боротьба проти нової спроби колонізації світу.

1940-і роки: європеїзація. Нова стратегію глобалізації Європи – федералізацію, це єдиний спосіб запобігти війнам на національному ґрунті. Результат – утворення ЄС.

1990-х роки: У цей час формується глобальна капіталістична система. Світ дедалі тісніше переплітається, невпинно інтегруючи ринки, держави та технології. У цій новій ері глобалізації домінує американська потуга, американська культура, американський долар і американський флот.

Економічний аспект: Вільний рух капіталів і зростаючою залежністю національних економік від глобальних фінансових ринків і транснаціональних корпорацій (ТНК). Вплетення національних держав та їхнього суверенітету в павутину транснаціональних акторів і як підпорядкування їхнім владним можливостям, орієнтації та ідентичності . Тож глобалізація означає вплив ТНК на всі сфери суспільного життя. Долар, Євро, електронні гроші. Економічні санкції. Взаємозв’язок різних економічних чинників по всьому світу.

Інформаційний аспект: Недорога комп'ютерна техніка щоразу більше полегшує рух інформації через національні кордони. Світ оповитий комунікативними мережами, які забезпечують швидкий зв'язок за допомогою телебачення, факсів та електронної пошти. Число користувачів інтернету зростає щорічно на 25-30 відсотків. Передача інформації. Інтернет, комп’ютери, навчання, доступ до інформації. Якщо в Середньовіччі читати могла лише маленька доля населення, то зараз весь цивілізований світ.

Соціальні і культурні: Вестернізація: Глобалізація постає процесом цивілізаційної гомогенізації людства. Уніфікація потреб, цінностей, норм та ідеалів. Глокалізація - здатність культури, стикаючись з іншими сильними культурами, вбирати ті впливи, що природно їй підходять і могли б її збагатити, та опиратися справді чужим речам. Скорочення відстаней, розмивання державних бар'єрів, створення єдиного економічного, фінансового, інформаційного та інших просторів на основі комунікативних технологій. Екологічне мислення, громадянське суспільство, і можливість створення вперше за існування людської цивілізації, громадянина світу, адже світ став маленьким, через розвиток техніки та інформації.

Політичний аспект: Ф. Фукуяма «Кінець історії». Перемога ліберальної демократії. Але як показує досвід, ще не все так однозначно. Також до політичного аспекту можна зарахувати створення ЄС та ООН.