2.4 Стимулювання продажу товарів, забезпечення прибутку від комерційної діяльності.

Стимулювати — значить посилити дію. Стимулювання продажу має вдихнути життя в товар, щоб успішно його продати (без продажу покупцеві та наступного використання товар є мертвим). Утім, деякі маркетологи під терміном «стимулювання» розуміють товаропросування. Навіть теорія маркетингу, визначивши його складові через «4P», об'єднала в одному «р» (promotion) стимулювання і рекламу. У зв'язку з цим деякі спеціалісти вважають виправданим застосування тотожного англомовного терміна «sales promotion», що саме й означає стимулювання, просування продажу.

Стимулювання продажу має епізодичний характер та становить кінцеву складову рекламування. У деяких країнах навіть витрати на стимулювання входять до складу рекламного бюджету.

Сучасне стимулювання продажу товарів можна визначити як сукупність прийомів, котрі застосовуються протягом усього життєвого циклу товару до трьох учасників ринку (споживача, оптового та роздрібного торговця і власного торгового (збутового) персоналу з метою максимального (нехай і короткочасного) збільшення кількості нових покупців.

Ці три напрямки є кільцями одного ланцюжка «виробник — споживач».

Їх ефективність впливає на ефектність усього процесу продажу так само, як і товар.

До переваг стимулювання продажу товарів спеціалісти відносять:

• більш швидкий вплив на попит, як порівняти з рекламою;

• забезпечення постійного пошуку нових ідей з урахуванням еволюції ринку та змін у менталітеті покупців;

• ефективніше забезпечення гармонічного просування товару на ринок проти інших форм комунікативної діяльності.

Щоб стати гарантом успіху виробника в його просуванні на ринку, заходи стимулювання продажу мають відповідати специфіці товару і засобів комунікації (передовсім реклами).

2.5 Ознайомлення з організацією технологічних процесів на складі.

Складське (підсобне) приміщення має площу 25 кв.м добре вентильоване і має регульований температурний режим. Тому всі товари зберігаються без загрози псування, і разом з усім на складі дотримується товарного сусідства.

На складі знаходиться картонова та паперова тара.

Основними завданнями управління торгово-технологічними процесами на складі є:

• підвищення якості обслуговування покупців;

• застосування раціональної системи управління асортиментом і товарними запасами на складах оптової бази;

• забезпечення визначення й урахування особливостей роботи кожного складу;

• оптимізація технічного забезпечення складів з метою підвищення продуктивності праці складського персоналу, ефективного використання площ, місткостей і засобів механізації;

• скорочення тривалості циклів складської обробки вантажів;

• вчасне і кваліфіковане проведення операцій приймання товарів за кількістю та якістю та їх оприбуткування на склад;

• застосування прогресивних методів зберігання і складської переробки товарів, які б забезпечували їх збереження та безпеку праці;

• створення умов для планомірного постачання роздрібної торговельної мережі товарами і прискорення їх обігу;

• зниження витрат на виконання операцій торгово-технологічного процесу складу.

Удосконалення управління торгово-технологічним процесом на складі пов'язане з такими організаційними заходами:

• централізація управління торгово-технологічним процесом на основі створення диспетчерської служби підприємства;

• застосування сучасних технічних засобів та технологи управління для оперативного регулювання кожної стадії торгово-технологічного процесу складу;

• автоматизація обробки комерційної, економічної та іншої інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень;

• автоматизація управління окремими технологічними операціями і процесами, забезпечення неперервності управління.

Для реалізації поставлених завдань використовуються різноманітні прийоми і методи управління торгово-технологічними процесами. Засоби і знаряддя праці, які застосовуються для управління торгово-технологічним процесом, називаються засобами управління.

Основними засобами управління торгово-технологічним процесом складу є:

• технологічні карти;

• технологічні графіки;

• мережеві методи планування та управління;

• комп'ютерні системи;

Засоби управління торгово-технологічними процесами на складах поєднуються з ефективними заходами управління технологічними процесами, якими є, наприклад, оперативне планування та диспетчеризація робіт.

Оптимізація складських операцій досягається завдяки розробленню та використанню технологічних карт і графіків. Технологічна карта — це документ, в якому детально регламентується послідовність і методи виконання складських операцій та перелік документів, котрі мають складатися під час цієї роботи на основі відповідних інструкцій та нормативних документів. Такі карти призначені для ефективного використання засобів праці та робочої сили і уникнення помилок під час виконання певних операцій.

Технологічні карти розробляють на групи товарів з подібними характеристиками, котрі проходять однаковий цикл складської обробки. Складання технологічних карт включає визначення методів, способів і засобів укладання (комплектування) вантажу, переліку і змісту операцій складського опрацювання вантажу, методів і засобів транспортування, розрахунок тривалості виконання окремих операцій і загального циклу робіт, розрахунок кількості необхідних механізмів і обладнання, виконавців робіт тощо. Вони мають бути складені на весь процес складської переробки вантажів або ж на окремі його етапи (надходження товарів, відвантажування товарів тощо). Технологічні карти складають також з урахуванням особливостей організації праці для окремих категорій складських працівників (водіїв підйомно-транспортного обладнання, відбірників). Застосування технологічних карт дозволяє більш раціонально використовувати засоби праці, предмети праці і робочу силу, виключити помилки під час виконання відповідних операцій.

Основою для розробки технологічних карт служать вихідні обставини, з врахуванням котрих визначається зміст роботи (перелік виконуваних операцій), виконавці, а також перелік документів, які складаються в процесі складської переробки товарів. Крім того, в технологічній карті передбачається розділ "Що заборонено або не допускається", в якому сформульовані попередження виконавцям щодо можливих помилок під час виконання складських операцій. При визначенні змісту роботи на основі вихідних конкретних обставин керуються відповідними нормативними документами, інструкціями і т. п. Згідно з вимогами цих самих документів розробляється також розділ "Які документи оформляються ".

Різновидом технологічних карт є карта технологічного процесу складу — документ, який регламентує цикл операцій, котрі виконуються на конкретному складі.

Карта технологічного процесу складу визначає низку конкретних техніко-економічних показників, які характеризують необхідний рівень організації робіт на складі (загальна працеємність операцій, в т. ч. працеємність механізованих та ручних завантажувально-розвантажувальних операцій, загальна кількість операцій з розподілом на завантажувально-розвантажувальні, контрольно-облікові і спеціальні внутрішньо-складські). На цих показниках повинен базуватися розрахунок показників механізації завантажувально-розванажувальних робіт та коефіцієнта перевалки вантажу на складі.

Технологічні графіки — документи, які передбачають і регулюють тривалість та інтенсивність виконання складських операцій у часі.

Технологічні графіки дозволяють спланувати та організувати рівномірну роботу складу чи іншого об'єкта протягом зміни, доби, тижня, декади тощо. Це можуть бути графіки роботи вантажно-розвантажувальних механізмів, графіки подання заявок на завезення товарів зі складу, графіки прибуття покупців на склад або в зал товарних зразків для відбору товарів, графіки роботи експедиційного складу та ін. Технологічні графіки роботи експедиційних складів забезпечують вчасну доставку товарів у роздрібну торговельну мережу, приймання товарів, що надходять у неробочий час, і вчасне оформлення товарно-транспортних документів.

Ефективне управління торгово-технологічним процесом на складі може забезпечуватися також завдяки оперативному плануванню і регламентуванню виконання окремих операцій на основі мережевих методів планування та управління, пов'язаних з розробкою мережевої моделі та мережевого графіка організації торгово-технологічного процесу складу

При мережевому плануванні розробляється мережева модель, тобто схематичне графічне зображення торгово-технологічного процесу складу, яке відображає процес виконання комплексу робіт, спрямованих на досягнення визначеної кінцевої мети (наприклад, для складу нею може бути завантаження товару на транспортний засіб для завезення його клієнтові). У цій схемі весь технологічний цикл розбивається на окремі операції, які виконуються відповідно до логічної послідовності складської обробки 1 т визначеного товару (вантажу) в різній тарі та без тари, вказується тривалість та виконавці кожної включеної до неї роботи, спосіб виконання, дільниця, де виконуються роботи. Завдяки цьому мережева модель набирає форми мережевого графіка, тобто графіка здійснення певних робіт з вказанням термінів виконання, визначених розрахунковим способом на основі норм виробітку, хронометражної оцінки тривалості їх виконання тощо. Мережеві графіки дозволяють скоротити тривалість технологічного процесу складу завдяки оптимізації його структури та усуненню дублювання окремих операцій, зменшити трудомісткість операцій і скоротити затрати ручної праці та ін. Мережеві графіки доцільно використовувати з технологічними картами, розробленими як для всього технологічного процесу, так і для окремих його етапів. Мережеві графіки використовуються для розробки оперативних планів роботи складів або окремих категорій працівників, в яких визначаються конкретні терміни виконання окремих робіт.

Якісне управління торговельними підприємствами та їх технологічними процесами на сучасному етапі розвитку неможливе без широкого використання комп'ютерної техніки, яка дозволяє отримувати інформацію про комерційні процеси, опрацьовувати її в режимі, максимально наближеному до реального, та приймати і передавати відповідні рішення і рекомендації.