2.2. Метеорологічні умови виробничого середовища

2.2.1. Основні параметри метеорологічних умов та їх нормування

Самопочуття людини і продуктивність її праці на будівельних роботах багато в чому залежать від довкілля, зміни температури, вологості, тиску і швидкості руху повітря. Оптимальні і допусти­мі значення цих показників встановлюються для робочої зони ви­робничих приміщень із урахуванням надлишків тепла, важко­сті робіт, які виконуються, і сезонів року ГОСТом 12.1.005-86 (табл. 2.2—2.4). При кондиціюванні виробничих приміщень слід дотримуватися оптимальних параметрів мікрокліматичних умов.

Таблиця 2.2. Оптимальні норми температури, відносної воло­гості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих при­міщень

Сезон року	Категорія робіт	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с, не більше
Холодний і перехідний	Легка (І)	20—23	60—40	0,2
	Середньої важкості (ІІа)	18—20	60-40	0,2
	Середньої важкості (II б)	17—19	60—40	0,3
	Важка (III)	16—18	60—40	0,3
Теплий	Легка (І)	22—25	60—40	0,2
	Середньої важкості (ІІа)	21—23	60—40	0,3
	Середньої важкості (ІІ б)	20—22	60-40	0,4
	Важка (III)	18—21	60—40	0,5

76

Розділ 2

Таблиця 2.3. Допустимі норми метеорологічних умов у робочій зоні виробничих приміщень у холодний і теплий періоди року

Категорія робіт		Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %, не більше	Швидкість руху повітря, м/с, не більше	Температура повітря на непостійних робочих місцях, °С
Легка (І)		19—25	75	0.2	15—26
Середньої важкості	(ІІа)	17—23	75	0,3	13—24
	(ІІ16)	15—21	75	0.4	13—24
Важка (III)		13—19	75	0.5	12—19

Системою стандартів безпеки праці (ДСТ 12.0.003-74) встанов­лена класифікація шкідливих і небезпечних чинників, за якою підвищена температура поверхонь устаткування, підвищена чи знижена температура повітря робочої зони вважаються фізично небезпечними і шкідливими виробничими чинниками.

Робочою зоною вважається простір висотою до 2 м над рівнем чи підлогою майданчика, в якому знаходяться робочі місця (ГОСТ 12.1.005-86). Постійним робочим місцем вважається місце, на якому працівник перебуває більшу частину свого робочого часу. Якщо обслуговування процесів здійснюється в різних пунктах ро­бочої зони, то робочим місцем вважається вся зона. У робочій зоні повинні бути створені оптимальні метеорологічні умови (за гігіє­нічними вимогами); іноді ці умови називають комфортними або умовами комфортної зони. Метеорологічні умови впливають на техніко-економічні показники виробництва.

Ступінь ваги будь-яких видів робіт характеризується кількістю енергії, що виділяється.

За комфортних умов усі види робіт можна поділити на три ка­тегорії:

І. Легкі — втрати енергії до 172 Дж/с (робота сидячи, прий­няття їжі тощо).

II. Середні — втрати енергії від 172 до 293 Дж/с (робота за верстатами, перенесення ваги до 10 кг).

III. Важкі — втрати енергії більше 293 Дж/с (робота, яка по­в'язана з перенесенням ваги більше 10 кг).

Таблиця 2.4. Допустимі норми метеорологічних умов у робочій зоні виробничих приміщень з над­лишками тепла у теплий період року

Категорія робіт	Температура повітря у приміщеннях, °С		Відносна вологість у приміщеннях, %	Швидкість руху повітря у приміщенні, м/с		Температура повітря у приміщеннях поза робочими місцями, °С
	з незначним надлишком тепла	зі значним надлишком тепла		з незначним надлишком тепла	зі значним надлишком тепла	з незначним надлишком тепла	зі значним надлишком тепла
Легка (І)	не більше ніж на 3 °С	не більше ніж на 5 °С	при 28 °С не більше 55	0,2—0,5	0,2—0,5	не більше ніж на 3 °С	не більше ніж на 5 °С
Середньої важкості (Па)	Вище середньої температури зовнішнього повітря о 13 год. найспекотнішого місяця, але не більше 28 °С		при 27 °С не більше 60	0,2—0,5	0,3—0,7	Вище середньої температури зовнішнього повітря о 13 год.
			при 26 °С не більше 65
Середньої важкості (II б)			при 25 °С не більше 70	0,3—0,7	0,5—1,0
			при 24 °С не більше 75
Важка (III)	Не більше ніж на 3 °С вище середньої температури зовнішнього повітря о 13 год. найспекотнішого місяця, але не більше 26 °С		при 24 °С не більше 75	0,3—0,7	0,5—1,0	найспекотнішого місяця

Шкідливі чинники у будівництві та засоби захисту від них

79

При температурі повітря 25—33 °С передбачений спеціальний режим роботи і відпочинку за умов обов'язкового кондиціонуван-ня повітря.

При температурі повітря більше 33 °С роботи на відкритому повітрі повинні бути припинені.

У холодний період року (температура зовнішнього повітря ниж­че 10 °С) режим праці і відпочинку залежить від температури і швидкості повітря. Збільшення швидкості повітря на 1 м/с відпо­відає зниженню температури повітря на 2 °С.

При І категорії (t до 25 °С) передбачаються 10-хвилинні перер­ви на відпочинок і обігрів через кожну годину роботи. При II ка­тегорії (t від -15 до -25 °С) передбачаються 10-хвилинні перерви через 60 хвилин від початку роботи і через кожні наступні 50 хви­лин роботи. При III категорії (t від 13 до -19 °С) передбачаються перерви на 15 хвилин через 60 хвилин від початку зміни, а після обіду через кожні 45 хвилин роботи.

При температурі повітря нижче -45 °С і швидкості руху повіт­ря більше 12 м/с будівельні роботи поза населеними пунктами забороняються.

Таким чином, метеорологічні умови визначають не тільки три­валість відпочинку й обігріву, але й їх періодичність. Вони впли­вають також і на продуктивність праці. Наприклад, при темпе­ратурі повітря вище 32 °С темп кладки цегли — 3—5 штук за хвилину замість 5,2—8,2 при нормальній температурі. Кожен за­гублений літр рідини понад норму знижує продуктивність праці на 2,5 %. Метеорологічні умови повинні обов'язково враховува­тися при розробленні генпланів, а також в архітектурних рішен­нях.

Особливу увагу варто звертати на роботу в глибоких колодязях і траншеях у спекотну, безвітряну погоду. Спускаючись у глибокі колодязі чи траншеї, людина поглинає кисень і виділяє велику кількість вуглекислого газу (до 40 л), що призводить до створен­ня на робочому місці застійної зони, де концентрація кисню може бути меншою 17 % , а вміст вуглекислого газу 10 % і більше. Ро­бітник не зауважує, як з'являються задишка, посилене потовиді­лення, а якщо і зауважує, то пояснює це посиленою роботою. Така людина поступово втрачає самоконтроль, і може створитися не­безпечна ситуація.

Для оцінки виробничої обстановки визначають небезпечний °бсяг, у якому може створитися застійна зона. Наприклад,

80

Розділ 2

у колодязі з площею підстави 1 м² робітник працює на колінах. Висота від дна колодязя до голови робітника — 1м. Обчислюють кількість кисню і вуглекислого газу (0₂ і С0₂) у застійній зоні, якщо весь газ, виділений людиною, залишається в небезпечному об'ємі. При вмісті С0₂ у застійній зоні 6 % у робітника з'явля­ються задишка і слабкість, які викликають стомлення. У1м³ повітря буде приблизно 1000 х 6 : 100 = 60 л С0₂. Максимально можливий час роботи за таких тяжких умов дорівнює 1,5 год.

Далі майстер або виконроб, з урахуванням максимального часу роботи, планує періодичність контролю складу повітря, провітрю­вання колодязя, а також час роботи і відпочинку.

Метеорологічні умови визначають можливість зупинки біль­шості видів будівельних робіт.

Проведення робіт при сильному снігопаді, тумані, поганій ос­вітленості повинно бути припиненим. Наприклад, монтажні ро­боти і робота крану при силі вітру 15 м/с повинні бути припине­ні, а кран закріплений протиугінними пристосуваннями.

Оздоровлення умов праці на робочому місці з підвищеною тем­пературою необхідно проводити за рахунок механізації та автома­тизації технологічних процесів, встановлення оптимальних умов праці за рахунок природного теплообміну або виділення небез­печних процесів в окремі приміщення, забезпечення природного провітрювання, або встановлення витяжної вентиляції з 2—4-крат-ним повітрообміном за годину, влаштування повітряних душів на робочих місцях, направлених на робочих зі швидкістю 2—6 м/с при температурі 15—20 °С, встановлення щитів — екранів для захисту від прямої дії променевого тепла, застосування індивіду­альних захисних засобів, які захищають від дії тепла або холоду, забезпечення робочих необхідними умовами для відпочинку і спе­ціальним водним режимом (підсолена газована вода), санітарно-побутовими приміщеннями (душ, гардероб, побутові приміщення).

Повітря на рівні моря має тиск 1,01 х 10⁵Па. У випадку знач­ного підвищення або пониження атмосферного тиску повітря змі­ниться і виникнуть незадовільні умови для життєдіяльності лю­дини. Так, з пониженням тиску, кількість кисню у повітрі зменшу­ється і настає кисневе голодування організму. На висоті 5—6 км над рівнем моря тиск повітря понижується приблизно в 2 рази. При вмісті кисню у повітрі нижче за 12 % людина може перебу­вати не довше 0,5 год.

Шкідливі чинники у будівництві та засоби захисту від них 89

вітрям із сопла 9, куди воно надходить по каналу 10 від обігріва­ча. Повітря може надходити в кабіну також через люки 7 в даху кабіни, поворотні кватирки й опущене скло дверей кабіни.

Обігрівач починає ефективно працювати, якщо рідина, що цир­кулює в системі охолодження двигуна, має температуру 75—80 °С. Температура повітря, яке поступає від обігрівача, повинна бути не більшою 40 °С.

На деяких тракторах і будівельних машинах на базі тракторів обігрів і вентиляцію кабіни роблять окремо (рис. 2.2). Тепло в ка­біну 4 надходить через рукав 3 від розтрубо-забірника 2. Приму­сова вентиляція створюється вентилятором, встановленим на даху кабіни (рис. 2.3).

Рис. 2.2. Схема обігріву кабіни від теплого повітря радіатора

Вентилятор 1, який приводиться в рух двигуном 2, всмоктує зовнішнє повітря під ковпак 3. Повітря, що надійшло, піддається від центровому очищенню від пилу на лопастях вентилятора. Далі чисте повітря через патрубок 4 надходить у кабіну 5, а пил, відок­ремлений від повітря, викидається назовні через отвори в корпу­сі вентилятора. Вентилятор-пилевідокремлювач, створюючи в ка-біні надлишковий тиск (40—50 Па), перешкоджає проникненню пилу в кабіну.

90

Розділ 2

Рис. 2.3. Схема примусової вентиляції кабіни

Для обігріву кабіни застосовують автономні обігрівачі. На рис. 2.4 показаний бензиновий обігрівач. Бензин із баку 1 насосом 2 через бензовідстійник 5 подається в обігрівач 4, де, згоряючи, підігріває повітря. Через повітровід 3 підігріте повітря підводиться до ка­біни.

Рис. 2.4. Пристрій бензинової опалювальної установки

Такі опалювальні установки монтують на кранах з механіч­ним і гідравлічним приводами ззаду чи збоку кабін.

На тракторі К-700 автономний обігрівач вогневого типу вико­ристовують для обігріву кабіни і для передпускового підігріван­ня двигуна. На кранах з електричним приводом встановлюють у кабінах опалювальні установки, що складаються з електропечі потужністю 1 кВт.

Система опалення кабін самохідних машин шляхом встанов­лення компактних нагрівачів, які дають зосереджену подачу теп­лового повітря, порушує оптимальний теплообмін водія. У цьому випадку температура внутрішніх огороджень кабіни істотно ниж­ча за температуру повітря, і тіло водія змушене збільшувати теп­ловіддачу радіацією в навколишнє середовище.

шкідливі чинники у будівництві та засоби захисту від них 9_1

Гігієнічні дослідження в цій сфері ставлять завдання оцінюва­ти теплове відчуття водія за сполученням температур повітря в ка­біні та її внутрішніх огородженнях з урахуванням швидкості руху теплого повітря і його відносної вологості. З цією метою почина­ють застосовувати в кабінах будівельних кранів (КБ-100.0АС; КБ-403А; КС-3571) панельно-променеве опалення. Його принцип полягає в тому, що на підлозі і по стінах кабіни розміщують на­грівальні панелі (вони ж є облицювальним матеріалом), в яких є нагрівальні елементи. Вони складаються з пластин із розташова­ним усередині нагрівальним шаром з електропровідного паперу. За наявності в кабіні жалюзі у підлозі і дефлектора в даху, всере­дині кабіни створюється гравітаційний напір для конвективного теплоповітрообміну, що створює для організму людини гігієнічні і комфортні умови. Нагрівальна панель типу "Спотерм" марки Б-1Т має такі характеристики: розміри — 1475 х 975 х 3 мм; електрич­ний опір — ЗО Ом; робоча напруга — 220 В; потужність — 2,3 кВт; температура поверхні елемента при температурі повітряного се­редовища + 22 °С — не більше 85 °С.

'.2.5. Універсальна фільтровентиляційна установка на екска­ваторі

В умовах запиленості зовнішнього повітря, наприклад, під час земляних робіт, у кабінах встановлюють фільтровентиляційні установки або кондиціонери. Фільтровентиляційна установка для кабін екскаваторів (рис. 2.5) складається з вентилятора 1, двосту­пеневого фільтра 2, кліматизера 4, повітророзподілювального

92

Розділ 2

пристрою 5 та напірного повітровода З з нагрівальними елемента­ми і зволожувачем повітря.

За допомогою цієї установки можна вентилювати кабіну за рециркуляційною чи прямотечійною системою. Повітря, що на­дійшло, очищається від пилу двоступенево. Холодне повітря піді­грівається електрокалорифером, а тепле охолоджується і зволо­жується водою.

У кабінах починають застосовувати кондиціонування повітря за допомогою кондиціонерів. За принципом дії їх поділяють на випаровувальні, фреонові і термоелектричні.

Найпростішим кондиціонером випаровувального типу є венти ляційна установка з повітроохолоджувачем. У кабіну надходить повітря, очищене від пилу, зволожене й охолоджене. Повітроохо­лоджувач працює за принципом відбору теплоти під час випаро­вування води при контакті з теплим повітрям (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Схема пристрою вентиляційної установки з повітроохо­лоджувачем

Зовнішнє запилене повітря вентилятором 6 засмоктується в за­бірний пристрій З, розташований на даху кабіни. Пил, відділе­ний від повітря у фільтрі 4, викидається назовні. Очищене від пилу повітря зустрічається з водою, що надходить із сопла-розпи-лювача 5 за допомогою водяного насосу 8 з баку 7.

Повітря, стикаючись із краплями води із сопла-розпилювача, додатково очищається від пилу й охолоджується, віддаючи части­ну тепла на випаровування води. Вода, що не випарувалась, затри­мується в краплевловлювачі 2 і по трубках 9 стікає назад у бак 7■

Шкідливі чинники у будівництві та засоби захисту від них

97

Питання для перевірки засвоєння матеріалу

1. На які групи поділяють відповідно до ГОСТу 12.0.003-86 шкідливі і небезпечні виробничі фактори за природою їх дії на організм людини?

2. Що називають професійними шкідливими чинниками?

3. Що є задачею служби гігієни праці і виробничої санітарії?

4. Як поділяють за характером дії на організм людини шкід­ливі речовини?

5. На які класи небезпеки поділяють шкідливі речовини?

6. Які моменти повинні передбачати заходи з забезпечення безпеки праці у будівництві при контакті зі шкідливими речо винами?

7. Чим попереджується виникнення професійних захворювань?

8. Що таке "робоча зона"?

9. На які категорії за комфортних умов поділяють усі види робіт?

10. Яка частка змінного часу для робітників за І і II катего­ріями робіт під час теплого періоду року приділяється на відпо­чинок?

11. За якою формулою визначається час на відпочинок і осо­бисті потреби для робітників за III категорією робіт?

12. З яких причин відбувається втрата тепла людиною?

13. Що розуміють під оптимальними мікрокліматичними умо­вами?

14. З якої причини потрібно звертати особливу увагу на ро­боту в глибоких колодязях і траніиеях у спекотну, безвітряну погоду?

15. За рахунок чого проводять оздоровлення умов праці на робочому місці з підвищеною температурою?

16. Які заходи ОП передбачені при виконанні ряду спеціаль­них робіт, де необхідний підвищений тиск повітря?

17. За якою формулою визначається відносна вологість?

18. Які засоби профілактики залежно від конкретних умов праці розробляються для створення комфортних умов?

19. Які машини відносять до самохідних?

20. Які обігрівачі застосовують для обігріву кабіни?

21. Що є найпростішим кондиціонером випаровувального типу?

22. Яка основна вимога до теплоізоляційних матеріалів кабін?

4 5-379

Розділ З

ПИЛ І ЗАХИСТ ВІД НЬОГО