2.3 Головні напрями діяльності підприємств

Кожне підприємство в процесі господарської діяльності займається багатьма видами роботи, які можна об’єднати, за ознакою спорідненості, в окремі напрямки:

• вивчення ринку товарів;

• інноваційна діяльність;

• виробнича діяльність;

• комерційна діяльність;

• післяпродажний сервіс.

Вивчення ринку товарів, або ситуаційний аналіз, є необхідним для комплексного дослідження:

• ринку;

• рівня конкурентоспроможності та цін на продукцію;

• різноманітних вимог споживача товарів, методів формування попиту та каналів товарообігу;

• внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.

Отримані результати вивчення ринку товарів є вихідною інформацією для обґрунтування конкретних шляхів розвитку та вдосконалення інноваційної діяльності.

Інноваційна діяльність охоплює: науково-технічні розробки, технологічну та конструкторську підготовку виробництва, формування інвестиційної політики, визначення обсягу необхідних інвестицій тощо.

Виробнича діяльність охоплює такі заходи:

• обґрунтування обсягу виготовлення, відповідно до потреб ринку, продукції певної номенклатури та асортименту;

• формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їх оптимізація відносно виробничих можливостей підприємства;

• забезпечення виробництва необхідними матеріально-техніч­ними ресурсами тощо.

Комерційна діяльність. Від якості та масштабів комерційної діяльності підприємства залежить фінансова результативність виробництва, яку найповніше характеризує величина одержуваного прибутку. Для досягнення бажаного результату комерційної діяльності необхідною умовою є дієва реклама та безпосередня організація збуту своєї продукції, стимулювання попиту тощо.

Післяпродажний сервіс передбачає проведення пусконалагоджувальних робіт у сфері експлуатації придбаних на ринку товарів, їх гарантійне технічне обслуговування протягом певного строку, проведення ремонтних робіт упродовж нормального строку служби, забезпечення необхідними запчастинами тощо. Цей напрямок найбільш інформативний з погляду маркетингового забезпечення.

Економічна діяльність включає багато видів діяльності, серед яких: стратегічне та поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, система оплати праці, ресурсне забезпечення, зовнішньоекономічна та фінансова діяльність тощо.

Питання для закріплення матеріалу та самостійної роботи

1. Класифікація підприємств за різними ознаками.

2. Назвіть види некомерційних організацій.

3. Чим відрізняються комерційні організації від некомерційних?

4. Назвіть основні організаційно-правові форми підприємств.

5. Назвіть основні документи, що регулюють діяльність підприємства.

6. Чим відрізняється статут підприємства від колективного договору?

7. За якими напрямками підприємство виконує свою діяльність?

8. Дайте характеристику соціальній діяльності підприємства.

Тема 3. Зовнішнє середовище господарювання підприємств

3.1 Вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства.

3.2 Макросередовище господарювання та його основні чинники.

3.1 Вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства

Високий ступінь самостійності підприємств у системі ринкових відносин поєднується зі значною їх залежністю від факторів зовнішнього середовища.

Підприємство – це відкрита система, яка може існувати лише за умови активної взаємодії з навколишнім (зовнішнім) середовищем. Підприємства відслідковують зовнішнє середовище з метою виявлення та використання сприятливих умов і можливостей для досягнення поставленої мети.

Зовнішнє середовище – це сукупність активних господарюючих суб’єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних і міждержавних інституційних структур, зовнішніх умов і чинників, що діють в оточенні підприємства.

Зовнішнє середовище поділяють на:

• мікросередовище – середовище прямого та постійного впливу на підприємство, яке створюють постачальники матеріально-технічних ресурсів, споживачі продукції, посередники, конкуренти, контактні аудиторії;

• макросередовище – середовище, яке впливає на підприємство та його мікросередовище. Воно включає економічне, політичне, соціокультурне, науково-технічне і міжнародне середовище.

Підприємство повинне використовувати сприятливі можливості зовнішнього середовища або обмежувати негативні дії зовнішніх чинників, що впливають на результати його діяльності. Фактори мікросередовища безпосередньо впливають на підприємство та його підприємницькі можливості.

Постачальники – це фізичні чи юридичні особи, що забезпечують підприємство будь-якими ресурсами (матеріально-технічними, енергетичними тощо), необхідними для виробництва конкретних товарів або послуг.

Споживачі – це юридичні або фізичні особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб чи потреб своєї організації.

Основними споживачами продукції (послуг) є:

• населення, що купує товари та послуги для особистого споживання;

• організації, що купують продукцію виробничо-технічного призначення;

• проміжні продавці, що купують товари та послуги для подальшого їх перепродажу з прибутком для себе;

• державні установи – оптові покупці продукції для державних потреб.

Посередники – це юридичні або фізичні особи, що допомагають виробнику в просуванні, розповсюдженні та збуті його товарів серед клієнтів (торгівельні посередники, фірми з організації товарообігу, агентства з надання маркетингових послуг і кредитно-фінансові установи).

Конкуренти – суперники підприємства в боротьбі за вигідніші умови виробництва та збуту товарів, за отримання прибутку. Для виробництва конкурентоздатної продукції підприємству необхідно постійно вивчати діяльність своїх конкурентів.

Контактні аудиторії – це юридичні та фізичні особи, що виявляють цікавість до підприємства або впливають на його здатність досягати поставлених цілей. До переліку контактних аудиторій належать фінансові організації (банки, інвестиційні компанії, фондова біржа, акціонери), засоби інформації, різні державні установи, громадські організації та населення.