- •Перелік питань до модульної контрольної роботи №1 з дисципліни «Аналіз вимог до програмного забезпечення»
- •Поняття вимог до автоматизованої системи та програмного забезпечення.
- •Основні види вимог.
- •Роль вимог у забезпеченні успішності проектів програмного забезпечення.
- •Джерела та користувачі вимог
- •Процеси вивчення концепції – ідентифікація та оформлення ідей та потреб замовника.
- •Процеси вивчення концепції – формулювання потенційних підходів, вивчення здійсненності,
- •Процеси призначення системи – аналіз функцій, розробка системної архітектури, декомпозиція системних вимог.
- •Процес ідентифікації вимог до програмного забезпечення, що імпортується.
- •Процеси встановлення вимог – визначення та розробка вимог до програмного забезпечення, визначення вимог до інтерфейсу.
- •Процеси встановлення вимог – встановлення пріоритетів та інтеграція вимог до програмного забезпечення.
- •Загальний зміст специфікації вимог до програмного забезпечення.
- •Методи збору та виявлення вимог
- •Інтерв’ю замовника та експертів прикладного домену.
- •Анкетування. Спостереження.
- •Вивчення документів та аналогічних систем.
- •16. Нарада. «Мозковий штурм».
- •17. Прототипування. Класифікація прототипів
- •18. Створення прототипів з використанням програмних засобів.
- •19. Поняття аналізу. Загальні методи та засоби аналізу.
- •20. Засоби уніфікованої мови моделювання uml для аналізу вимог
- •21. Аналіз вимог.
- •22.Діаграми потоків даних
- •23. Методологія sadt
23. Методологія sadt
Методологія SADT – методологія структурного аналізу і проектування.
SADT – спосіб функціонального моделювання, що розроблений на базі методології структурного аналізу систем.
Методологія SADT – сукупність методів, правил і процедур, призначених для побудови функціональної моделі об’єкту будь-якої предметної області.
В основі SADT лежать два основних принципи:
SA-блоки, на основі яких створюється ієрархічна багаторівнева модульна система, кожен рівень якої представляє собою закінчену систему, що контролюється системою над нею.
Декомпозиція – розділення кожного блоку на складові для досягнення потрібного рівня деталізації
Правила SADT встановлюють:
Обмеження кількості блоків на кожному рівні (3-5)
Зв’язність діаграм (номери блоків)
Унікальність міток та найменувань
Розділення входів та управлінь (правила визначення ролі даних)
Відділення організації від функції