- •5. Кримінально-процесуальні гарантії. - Поняття кримінально-процесуальних гарантій
- •6. Джерела кримінально-процесуального права. - Поняття джерела кримінально-процесуального права України
- •7. Дія кримінально-процесуального закону в часі, просторі та щодо кола осіб. - Розуміння «дії закону»
- •8. Поняття, ознаки та значення засад кримінального провадження. - Поняття засад кримінального провадження
- •9. Верховенство права як засада кримінального провадження.
- •10. Забезпечення права на захист як засада кримінального провадження.
- •11. Презумпція невинуватості як засада кримінального провадження
- •12. Змагальність як засада кримінального провадження
- •13. Засада публічності у кримінальному провадженні
- •14. Засада диспозитивності у кримінальному провадженні
- •15 Розумність строків кримінального провадження як його засада.
- •16 Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами як засада кримінального провадження.
- •17 Поняття і класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •18 Процесуальний статус суду у кримінальному провадженні.
- •19 Процесуальний статус слідчого судді у кримінальному провадженні.
- •20. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •21. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •22. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •23. Органи досудового розслідування та оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.
- •24. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •25. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •26. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •27. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •28. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх процесуальний статус.
- •29. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •30. Права, обов’язки та відповідальність експерта у кримінальному провадженні
- •31. Права, обов’язки та відповідальність спеціаліста у кримінальному провадженні.
- •32. Права, обов’язки та відповідальність перекладача у кримінальному провадженні.
- •33. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •34. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •35. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •36. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів.
- •37. Властивості доказів.
- •38. Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •39. Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •40. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •46. Привід та порядок його застосування.
- •47. Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження.
- •48. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •49. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •50. Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •51. Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •52. Особиста порука як запобіжний захід.
- •53. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •54. Застава як запобіжний захід.
- •55. Тримання під вартою як запобіжний захід. Продовження строку тримання під вартою.
- •56. Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •57. Початок досудового розслідування.
- •59. Об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування.
- •60. Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •61. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •62. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •63. Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •64. Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •65. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •66. Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •67. Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •68. Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •69. Поняття, підстави та порядок проведення експертизи
- •70. Загальні положення проведення негласних (розшукових) дій.
- •71. Негласні слідчі (розшукові) дії пов’язані із втручанням у приватне спілкування.
- •72. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій..
- •73, 74. Випадки та порядок повідомлення про підозру.
- •75. Поняття зупинення досуд. Розслідування та підстави, що його зумовлюють
- •76. Порядок та умови зупинення др
- •77. Форми закінчення досудового розслідування.
- •78. Підстави для закриття кримінального провадження.
- •1) Реабілітуючі;
- •2) Нереабілітуючі.
- •79. Порядок закриття кримінального провадження у стадії др.
- •80. Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •81. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- •82. Відкриття матеріалів іншій стороні.
- •83. Поняття, структура і значення обвинувального . Додатки до нього
- •84. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •85. Поняття і значення підсудності.
- •86. Види підсудності.
- •87. Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •88. Строки і порядок підготовчого судового засідання
- •89. Рішення за результатами підготовчого судового засідання
- •90. Питання повязані з підготовкою до судового розгляду.
- •91. Суть, завдання, значення стадії судового розгляду
- •92. Загальні положення судового розгляду
- •93. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих(розшукових) дій під час судового розгляду
- •94. Межі судового розгляду
- •95. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •96. Початок з'ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами.
- •97. Порядок зясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами
- •97. Закінчення зясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами. Відновлення зясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами
- •99. Судові дебати: поняття, предмет, порядок, значення
- •100. Останнє слово обвинуваченого.
- •101. Поняття, значення, види та порядок ухвалення судових рішень. Окрема думка судді.
- •102. Властивості судових рішень.
- •103. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
- •2. У вступній частині вироку зазначається:
- •3. У мотивувальній частині вироку зазначається:
- •4. У резолютивній частині вироку зазначається:
- •104. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків
- •105. Провадження в суді присяжних
- •106. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
- •109. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
- •110. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •111. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду
- •112. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку
- •120. Угоди в кримінальному провадженні
- •121. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
- •122. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх
57. Початок досудового розслідування.
-Поняття досудового розслідування та його завдання
Досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Завдання 1) швидке та повне розкриття злочину та притягнення осіб, винних у його вчиненні, до участі в справі як обвинувачених і охорони від необґрунтованого притягнення осіб, не причетних до вчинення злочину; 2) вжиття заходів до відшкодування шкоди, завданої злочином; 3) виявлення причин вчинення злочину та умов, які цьому сприяли, і вжиття заходів до їх усунення .
-Процесуальні передумови початку провадження досудового розслідування
Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 год після подання заяви, повідомлення про вчинене крим правопоруш або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
-ЄРДР:Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення крим правопорушення;
2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення крим правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У ЄРДР автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті.
Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Держатель Реєстру – Генеральна прокуратура України (далі - Держатель).
Реєстраторами Реєстру є: прокурори; слідчі – органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів державного бюро розслідуван.
Користувачами Реєстру є: – керівники прокуратур та органів досудового розслідування, прокурори, слідчі та інші уповноважені особи органів внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та Державного бюро розслідувань, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохороних органів та ведення спеціальних обліків відповідно до чинного законодавства.
58. Підслідність.
- Поняття сукупність встановлених законом ознак справи, відповідно до яких вона належить до відання певного органу досудового розслідування.
- Види підслідності за Кримінальним процесуальним кодексом України +Ст. 216
Предметна, персональна(обумовлюється особливостями суб'єкта злочину, пов'язана з особистістю підозрюваної чи обвинуваченої особи, її посадовим чи службовим становищем, особливим правовим статусом у державі), альтернативна (у справах про злочини, передбачені певними статтями ККУ, досудове слідство провадить ся тим органом, який виявив даний злочин і порушив кримінальну справу), універсальна (виняток з предметної підслідності, коли родова ознака (кваліфікація злочину) не має значення - виникає — коли прокурор приймає кримінальну справу до свого провадження незалежно від кваліфікації злочину), за зв’язком справ (застосовується тоді, коли розслідування однієї справи пов'язане з розслідуванням іншої), територіальна.
- Особливості предметної підслідності кримінальних правопорушень
Визначається категорією (предметом, родом) злочину. Залежить від ступеня і характеру суспільної небезпеки злочину, а також від особливостей його об'єкта (сфери суспільних відносин). Предметна ознака підслідності виражена у кваліфікації злочину за статтями О.ч. ККУ. Відповідно в законі для кожного органу досудового слідства визначені переліки злочинів, віднесених до їх компетенції;
- Розмежування повноваження органів досудового розслідування за терит ознакою
територіальна підслідність — визначає, слідчий якого саме адміністративного району (області) повинен розслідувати дану кримінальну справу. Згідно із ст. 116 КПК досудове слідство провадиться в тому районі, де вчинено злочин. Якщо злочин було розпочато в одному місці, а закінчено в другому, то кримінальна справа розслідується за місцем закінчення злочину. Коли ж місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш швидкого і повного розслідування його слідство може провадитися: за місцем виявлення злочину; за місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого; за місцем перебування більшості свідків. Крім того, необхідність розслідування справи не за місцем вчинення злочину може бути обумовлена відводом, заявленим усім слідчим даного району, рішенням вищестоящого прокурора або начальника вищестоящого слідчого відділу
- Хто і коли визначає підслідність під кримінальних проваджень Ст 216.
- Дії слідчого у разі встановлення непідслідності кримінального провадження
Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення. У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
