9. Прямі та непрямі вимірювання. Класифікація непрямих вимірювань.

Пряме вимірювання - це вимірювання однієї величини, значення якої знаходять безпосередньо (за показом відповідного засобу вимірювання, наприклад, вимірювання довжини лінійкою, напруги - вольтметром).Непряме вимірювання - це вимірювання, в якому значення однієї чи кількох вимірюваних величин знаходять після обчислення за відомими залежностями їх від кількох величин-аргументів, які отримують прямими вимірюваннями.

Непрямі вимірювання бувають:

— опосередкованими; — сукупними; — сумісними.

При опосередкованих вимірюваннях значення однієї величини визначають за результатами прямих вимірювань інших величин, з якими вимірювана величина пов'язана функціональною залежністю (законом). Опосередковані вимірювання виконують тоді, коли значення величин неможливо або складно виміряти „прямо”, або ж коли опосередковані вимірювання забезпечують вищу точність, ніж прямі.

Сукупними називають непрямі вимірювання, в яких значення кількох одночасно вимірюваних однорідних величин отримують розв'язанням рівнянь, що пов'язують різні сполучення цих величин, які вимірюють прямо або опосередковано.

Сумісними називають непрямі вимірювання, в яких значення кількох одночасно вимірюваних різнорідних величин отримують розв’язанням рівнянь, які пов’язують їх іншими величинами, вимірюваними прямо або опосередковано.

10. Методи вимірювань.

Під методом вимірювання розуміють сукупність способів використання засобів вимірювальної техніки та принципів вимірювання для отримання вимірювальної інформації. Під принципом вимірювання йдеться про сукупність явищ, на яких засноване вимірювання, наприклад, вимірювання температури з використанням термоелектричного ефекту.

Вимірювання здійснюють двома методами:

- метод безпосереднього оцінювання; - метод порівняння з мірою.

Метод безпосереднього оцінювання (неодночасного порівняння) — це метод, у якому значення вимірюваної ФВ визначають безпосередньо за індикаторним пристроєм вимірювального засобу. Методи безпосереднього оцінювання часто називають методами неодночасного порівняння на цій підставі, що грунтуються на використанні вимірювальних приладів із заздалегідь проградуйованими в одиницях вимірюваної величини шкалами. До методів безпосереднього оцінювання належать прямі вимірювання, за винятком методів, що засновані на безпосередньому порівнянні розміру вимірюваної величини з розміром величини, що відтворюється, наприклад, вимірювання довжини за допомогою лінійки з поділками.

Метод порівняння з мірою (одночасного порівняння) - метод вимірювання, при якому вимірювану ФВ порівнюють з однорідною ФВ, яка відтворюється за допомогою міри.

Метод порівняння з мірою має кілька різновидів:

- метод зіставлення;

- метод збігу;

- метод зрівноваження з регульованою мірою;

- диференційний метод;

- метод заміщення.

Метод зіставлення полягає у прямому вимірюванні з одноразовим порівнянням вимірюваної величини зі всіма вихідними величинами багатозначної нерегульованої міри.

Метод збігу (метод ноніуса, метод одного збігу) - це метод прямого вимірювання з одноразовим порівнянням вихідних величин двох багатозначних нерегульованих мір з різними за значенням кроками, нульові позначки яких зсунуті між собою на вимірювану величину.

Основна шкала проградуйована в міліметрах, а шкала ноніуса має 10 поділок по 1,8 мм. Тому порядковий номер поділки ноніуса, що збігається з будь-якою поділкою основної шкали, дає число десятих часток міліметра.

Різновидом методу збігу є метод подвійного збігу. Метод подвійного збігу (метод коінциденції, coincidence - збіг) - це метод прямого вимірювання з одноразовим порівнянням двох ФВ:вимірюваної та відтворюваної; багатозначною нерегульованою мірою.

Метод зрівноваження з регульованою мірою (нульовий метод, null

method of measurement) - це метод прямого вимірювання з багаторазовим порівнянням вимірюваної величини та величин, що відтворюються регульованою мірою до їх повного зрівноваження.

Диференційний метод (різницевий метод, неповного зрівноважування) - метод, при якому невелика різниця між вимірюваною величиною й еталонною величиною, що виникає, вимірюється відповідним засобом вимірювання.

Метод заміщення - метод непрямого вимірювання, що полягає у порівнянні вимірювальної величини з мірою шляхом заміщення цієї вимірювальної величини відомою величиною, яка відтворюється мірою. За цим методом передбачається запам’ятовування ефекту дії на засіб вимірювання вимірювальної величини (тобто запам’ятовування значення величини вимірювального засобу), що потім відновлюється при заміщені вимірювальної величини регульованою багатозначною мірою.