2 Стадії обробки комірів.

Обробка коміру складається з чотирьох стадій:

• обробка нижнього коміру;

• обробка верхнього коміру;

• з'єднання верхнього коміру з нижнім;

• з'єднання коміру з горловиною.

Послідовність обробки комірів залежить від його конструкції, виду і моделі виробу, матеріалів, які використовуються і способів кріплення деталей.

Тому дві останні стадії можуть мінятися місцями в залежності від виду виробу. Тобто спочатку нижній комір з’єднується з горловиною, верхній комір з’єднується з підбортами та зрізом горловини спинки, а потім верхні і нижній коміри з’єднуються між собою.

3 Способи обробки нижнього коміру.

1. З'єднання частин нижнього коміру

Обробка нижнього коміру полягає у з'єднанні його частин і з’єднанні нижнього коміру з прокладкою.

Частини нижнього коміру зшиваються зшивним швом шириною 10 мм., шви розпрасовуються. У виробах з товстих тканин або з матеріалів що не обсипаються частини нижнього коміру з’єднують швом у стик на машині зигзагоподібної строчки. Шви з'єднання при такому способі обробки не розпрасовують.

Якщо нижній комір має відрізну стойку, то її пришивають до відльоту нижнього коміру, шви розпрасовують або розстрочують в залежності від виду матеріалу.

3.2 З'єднання нижнього коміру з прокладкою.

Наступною операцією з виготовлення нижнього коміру є з'єднання прокладки з нижнім коміром. Прокладка нижнього коміру, як правило, викроюється з двох частин і з’єднується з нижнім коміром нитковим або клейовим способом.

К лейове з’єднання прокладки з нижнім коміром (рис. 6а) виконується на пресах. Прокладка викроюється з тканини з клейовим покриттям. Зшивати частини прокладки непотрібно.

а б в

г д е

Рисунок 6 – Варіанти вистьобування нижнього коміру.

При нитковому способі з'єднання прокладку з’єднують з нижнім коміром на з’єднувальній машині або спеціальній машині потайного стібка. Спосіб з'єднання

залежить від виду виробу, тканини, моделі і встановлюється з технічним описом моделі.

На з’єднувальній машині вистьобування виконують з боку нижнього коміру. Прокладку нижнього коміру припосаджують. Першу строчку прокладають на відстані 12 мм від зрізу стояку, потім починають вистьобувати нижній комір від середини зигзагоподібною строчкою з відстанню між кутами 15-20 мм (рис. 6б). Така обробка застосовується зазвичай в чоловічих виробах з застібкою доверху.

Якщо у комірі піджаку треба посилити жорсткість стояку, необхідно вистьобувати ще й стояк. Для цього прокладають першу строчку, як в попередньому випадку, потім намічають лінію згину стояку і вистьобують комір у два прийоми: стояк вистьобують паралельно його зрізу, відстань між строчками 3-5мм (рис. 6в). Відльот нижнього коміру вистьобують зигзагоподібною строчкою з відстанню між кутами 10-15 мм.

У виробах з комірами м’якої форми прокладку можна з’єднувати на машині потайного стібка. Вузькі коміри вистьобують з боку прокладки (рис. 6г), посаджуючи її. Першу строчку прокладають паралельно зрізу стояку на відстані 12 мм., всі послідуючі паралельно першої на відстані 5-7 мм.

Широкі нижні коміри вистьобують на машині потайного стібка строчками, які прокладають паралельно середній лінії (рис. 6д). Відстань між строчками 5-7 мм. Якщо такі коміри мають виточки, то їх зшивають і розпрасовують.

Продуктивність праці при розташуванні строчок вздовж зрізу відльоту вище, ніж при поперечному, але при такому розташуванні строчок можливий зсув прокладки нижнього коміру.

Для стояче-відкладних комірів використовують комбінований спосіб, де необхідна жорсткість стійки і м’якість відльоту (рис. 6е). На ділянці стійки зєднання прокладки виконують на зшивній машині поздовжніми строчками зі сторони нижнього коміру. Відльот нижнього коміру вистьобують на машині потайного стібка зі сторони прокладки.

В зимових виробах з хутряним коміром в залежності від хутра і моделі обробка нижнього коміру має деяку особливість, що обумовлюється наявністю в нижньому комірі третього шару з ватину або з іншого утеплюючого матеріалу

В жіночих виробах і в виробах для дівчат до прокладки, яку вже з’єднали з нижнім коміром, прикріплюють на машині потайного стібка двома паралельними строчками прокладку з ватину. Якщо хутро має довгий волос і товсту шкіряну тканину, нижній комір обробляють без додаткового шару утеплюючої прокладки.

Я кщо верхній комір з хутра і з’єднується з нижнім на кушнірській машині, зрізи нижнього коміру можна обкантувати смужкою з підкладочної тканини швом в підгін з закритим зрізом або спеціальною стрічкою.

В чоловічих виробах і виробах для хлопчиків прокладку з ватину з’єднують з клейовою прокладкою нижнього коміру. В цьому випадку прокладка з клейовим покриттям викроюється цілою без частин, з не клейового боку укладають шар утеплюючої прокладки і з’єднують на зшивальній машині зигзагоподібними строчками. Відстань між кутами 15-20 мм. Потім прокладку з’єднують з нижнім коміром на пресі.

П ри обробці нижніх комірів з неклейовою прокладкою на нижній комір укладають прокладку з ватину, покривають її прокладкою з бортової тканини і з’єднують на зшивній машині, строчки прокладають під кутом до середнього шву – ялинкою.

Після вистьобування нижній комір припрасовують з боку прокладки для усунення нерівностей і формують у відповідності з конструкцією і моделюю.

В жіночих виробах нижній комір припрасовують; в чоловічих піджаках і пальтах його відтягують по зрізу стояку вліво і в право від середини на 55-60 мм і запрасовують по лінії стояку.

Заключною операцією обробки нижніх комірів є їх обкрейдування і обрізання для встановлення остаточних розмірів і форми.