- •Лекція 13
- •1 Перенесення крейдових ліній
- •2 Зметування деталей, виметування обшитого краю деталей
- •3 Виконання та закріплення машинних строчок
- •4 Обметування петель
- •5 Пришивання ґудзиків та гачків
- •6 Нитки для різних робіт
- •Контрольні питання.
- •Література
- •Лекція 14
- •1 Деталі прокладок і їх уніфікація
- •2 Клейові прокладки для дублювання пілочок та інших деталей
- •3 Призначення бортової прокладки та її вплив на форму та експлуатаційні якості одягу
- •4 Обробка бортової прокладки з додатковими прокладками та без них
- •5 Основні прийоми волого-теплової обробки бортової прокладки
- •Контрольні питання.
- •Література
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 15
- •3 Обробка поясів, хлястиків суцільнокроєних з нижніми деталями
- •4 Обробка обшивних поясів, хлястиків, пат та шльовок.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 16
- •1 Дублювання пілочок та спинки
- •2 Способи дублювання виробів в залежності від фасону виробу та матеріалу
- •Контрольні питання
- •Література
- •1 Методи обробки зрізів деталей
- •Призначення та обробка виточок
- •3 Обробка складок, підрізів
- •Лекція 17
- •1 Обробка кокеток та з’єднання їх з деталями
- •2 Обробка шлиць спинки
- •3 Волого-теплове оброблення пілочок та спинки
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 18
- •Різновидності кишень та їх розташування.
- •Різновидності прорізних кишень.
- •Стадії обробки прорізних кишень.
- •Обробка прорізних кишень з клапанами: з однією обшивкою
- •Лекція 18
- •Контрольні питання
- •Література
- •2 Обробка прорізних кишень в рамку з тасьмою блискавкою.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Література
- •Лекція 19
- •1А Обробка прорізної кишені з листочкою, кінці якої вшиті.
- •1Б Обробка прорізної кишені з листочкою, кінці якої настрочені.
- •1В Обробка прорізної кишені з листочкою, кінці якої пришиті.
- •2 Варіанти обробки верхніх прорізних кишень з листочкою
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 20
- •1 Обробка кишень в швах з прямим входом
- •2 Обробка кишень в швах з фігурним входом
- •3 Обробка кишень у вертикальних швах з листочкою.
- •4 Обробка кишень у горизонтальних швах з клапаном.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 21
- •1 Різновидності прорізних кишень і особливості їх обробки
- •2 Обробка накладних кишень овальної форми
- •3 Обробка накладних кишень з прямими кутами (рис. 6)
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 22
- •1 Обробка накладних кишень з фігурним краєм, з планкою, складками тощо.
- •2 Обробка накладних кишень з додатковим входом.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 23
- •1 Різновидності внутрішніх кишень
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 24
- •1 Обробка внутрішніх кишень на виступі підборту
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 25
- •1 Різновидності кишень брюк, місце їх розташування та особливості обробки.
- •2 Обробка прорізних кишень з клапаном на задніх половинках брюк
- •3 Обробка непрорізних кишень на передніх половинках брюк
- •Контрольні питання
- •Література
- •3 Обробка накладної кишені на задніх половинках брюк.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1 Обробка прорізної кишені в рамку на передніх половинках брюк.
- •2 Обробка не прорізної кишені брюк у бічному шві.
- •3 Обробка непрорізної кишені у шві пришивання поясу (кишеня для годинника)
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 26
- •1 Обробка підбортів з різними застібками.
- •3. Вистьобування лацканів.
- •4. Спрасування пілочок.
- •5 . Підрізка краю борту.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 27
- •1 Прокладання пружка. Варіанти з'єднання пружка з клейовим покриттям.
- •2 Обробка обшивних петель в рамку та в кант.
- •3 З’єднання підбортів з пілочками. Виметування бортів (машинний та ручний способи)
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 28
- •1 Обробка бортів з суцільнокроєними підбортами
- •2 Обробка внутрішньої застібки
- •Контрольні питання
- •Література
- •1 Обробка петель зі шнура.
- •2 Обробка петель з витачного шнура.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 29
- •1 Обробка бічних зрізів.
- •2 Обробка плечових зрізів.
- •3 Уточнення низу виробу.
- •4 Обробка низу у виробах з відлітною по низу підкладкою.
- •5 Обробка низу виробу з пришитою по низу підкладкою.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 30
- •1 Характеристика комірів по конструкції.
- •2 Стадії обробки комірів.
- •3 Способи обробки нижнього коміру.
- •4 Шляхи вдосконалення обробки нижнього коміру.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 31
- •1 Обробка верхнього коміру
- •2 З’єднання верхнього коміру з нижнім обшивним швом
- •3 З’єднання верхнього коміру з нижнім швом у підгин.
- •4 З’єднання верхнього коміру з нижнім після з’єднання нижнього з горловиною.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лекція 32
- •1 Покрої фасони та стадії обробки рукавів
- •2 Обробка переднього, ліктьового та нижнього зрізу рукавів.
- •3 Обробка верху вшивних рукавів зі шлицями
- •Контрольні питання
- •Література
- •Контрольні питання
- •Література
- •Література
- •Лекція 33
- •1 З’єднання класичних рукавів з виробом
- •2 Обробка пройм в виробах з вшивними рукавами.
- •Лекція 34
- •Лекція 35
- •Лекція 35
- •Лекція 36
Контрольні питання.
Перелічити способи перенесення крейдових ліній
Правила та способи зметування деталей
Перелічити вимоги до виконання та закріплення машинних строчок
Перелічити вимоги до обметування петель
Перелічити вимоги до пришивання ґудзиків та гачків
Види та волокнистий склад ниток для різних видів робіт
Література
Реут Т. Н. и др. Технология изготовления швейних изделий по индивидуальным заказам. – М: Легпромбытиздат, 1989, стр. 44-46
Лекція 14
Тема: Обробка прокладочних деталей
План заняття:
Деталі прокладок і їх уніфікація
Клейові прокладки для дублювання пілочок та інших деталей
Призначення бортової прокладки та її вплив на форму та експлуатаційні якості одягу
Обробка бортової прокладки з додатковими прокладками та без них
Основні прийоми волого-теплової обробки бортової прокладки
1 Деталі прокладок і їх уніфікація
Для утворення і збереження форми виробу в процесі експлуатації під основні і дрібні деталі верху застосовуються прокладки. В якості прокладок застосовують як клейові, так і не клейові матеріали. Прокладочні деталі з’єднуються з деталями верху нитковим або клейовим способом або шляхом дублювання.
В виробах з пілочками, що не дублюються клейовою прокладкою, застосовують бортові прокладки, основну частину яких викроюють з не клейових матеріалів. Їх обробляють і прикріплюють до пілочок нитковим способом або комбінованим – нитковим и клейовим. Крім бортової прокладки застосовують прокладки для утворення форми в виробах використовують верхні і і задні плечові накладки, накладки пілочок, підокатники.
Необхідні теплозахисні функції одягу досягаються застосуванням утеплюючих прокладок, які можуть бути з’ємними та нез’ємними. З’ємні прокладки виготовляють з рукавами або без них. Довжина прокладок може бути до низу виробу або до стегон.
Конструкція прокладочних деталей в основному стабільна, тому були розроблені уніфіковані лекала для їх розкроювання, що дозволило організувати централізований розкрій і виготовлення прокладочних деталей з застосуванням високопродуктивного обладнання. Бортові прокладки для жіночого одягу вимагають лише уточнення ширини та довжини виточки відповідно мірок замовниці, тому доцільно лише централізовано їх розкроювати.
2 Клейові прокладки для дублювання пілочок та інших деталей
Мода в області виготовлення нових матеріалів вимагає нових технологій дублювання та використання нових прикладних матеріалів.
Використання нових клейових матеріалів, які відповідають вимогам сучасних матеріалів для одягу, дозволяє удосконалити технологію обробки швейних виробів, що дає можливість застосовувати малоопераційну технологію і знизити трудомісткість обробки виробу.
Асортимент нових клейових матеріалів дозволяє використовувати їх для різних видів матеріалів та підбирати їх в залежності від властивостей матеріалів. Для цього використовують тонку пряжу з вовни, акрилу, поліефіру, поліаміду та інші особливо легкі прикладкові матеріали, необхідних для легкого одягу.
Нові клейові матеріали доцільно використовувати при виготовленні одягу зі шкіри, замші, з хутра та плівкових матеріалів, для яких розроблені низькотемпературні клейові матеріали, що не потребують високих температур і високого тиску.
Слід відмітити, що використання сучасної клейової технології є доцільним не тільки на підприємствах масового виробництва, але й на малих, а особливо на підприємствах індивідуального пошиття, де значно зменшується частка ручних операцій при підвищенні якості обробки за рахунок використання перфорованих тасьм, різних кромок та спеціальних прокладок.
Клейовим матеріалом називається прикладний матеріал, на який нанесено клейову масу з термопласти, що утворює з матеріалом міцне та довговічне з’єднання під дією температури та тиску протягом визначеного часу.
Клейові матеріали виготовляються у вигляді прокладок, кромок, павутинок, ниток, сіток. Вони використовуються для фронтального дублювання та дрібних деталей, стабілізації зрізів, скріплення між собою деталей та країв виробів. У виробах, властивості матеріалів яких не дозволяють використовувати тиск та температуру при обробці, для стабілізації зрізів використовують кромки типу лейкопластирів або бавовну з двостороннім клейовим покриттям. Термоклейові прикладкові матеріали являються собою текстильні матеріали, на одну зі сторін яких нанесено клейове покриття з термопластичних полімерів.
Прикладні матеріали для швейного виробництва складаються з наступних груп:
– в’язально-тканні клейові прокладки (рашель);
– тканні клейові прокладки;
– багатозональні клейові прокладки;
– прокладки для суконь і блуз;
– флізелінові клейові прокладки;
– клейові стрічки;
– бортові тканини;
– прокладки для дублювання шкіряних та хутряних виробів, поясів, спідниць та штанів.
Флізелін. Основне призначення – дублювання дрібних деталей одягу. Клейові кромки з флізеліну використовуються для стабілізації зрізів виробів. При розтягуванні у поперечному напрямку матеріал деформується, під час прання та хімчистки може порушуватися структура основи, тому не рекомендується використовувати його для дублювання пілочок швейних виробів. Флізеліни, виготовлені з чистого поліаміду, м’які, пружні проте коштують дорого. Для здешевлення та надання додаткової жорсткості цей прокладко вий матеріал випускають у суміші з поліефіром.
Дублерини. Вони можуть мати ткану, в’язальна-ткану або трикотажну основу. Дублерини, які складаються з віскозної нитки утоку, пов’язаної петельними ланцюжками (рашель), не розтягуються по поздовжній та уточній нитці. Форсованість надає їм м’якість та підвищує теплозахисні властивості матеріалу. Ідеально підходять для дублювання костюмних і пальтових тканин, які розтягуються, з натуральних та змішаних волокон.
Рашельні дублерини, які мають в утоці текстуровані поліефірні нитки, розтягуються у поперечному напрямку. Вони можуть використовуватися для дублювання різних тканин – шифону, шовку, плащових, костюмних, пальтових, натуральних, змішаних, синтетичних, а також тканин з просоченнями, які важко дублюються.
Тканні нейлонові дублерини – матеріалу класу «люкс» – мають у поздовжній та утоці текстуровані нитки, за рахунок пружності яких виріб набуває незминальних властивостей. Вони мають широкий спектр застосування, як і рашельні нейлонові дублерини.
Ткані бавовняні дублерини застосовуються, в основному, для дублювання комірів та манжет чоловічих сорочок. До клейового покриття таких матеріалів та режимів їх дублювання висувають особливі вимоги, оскільки воно повинно витримувати багаторазове прання та тертя. Окрема група бавовняних дублеринів з низькотемпературним клеєм використовується для дублювання виробів із натуральної та штучної шкіри.
З метою покращення якості обробки виробу (особливо для індивідуального пошиття) рекомендується прокладати клейові кромки:
– по всіх криволінійних зрізах, з метою збереження лінійних розмірів деталей;
– по зрізах тканин з рухливою структуро та тканин типушифон для запобігання розриву в швах;
– для припосаджування зрізів.
1
Клейову кромку використовують різної ширини залежно від призначення – від 6 до 30 мм. Кромки розкроюються по поздовжній або під кутом до поздовжньої нитки.
Клейові кромки призначені для запобігання розтягу зрізів і згинів деталей одягу в процесі виготовлення і під час носки представлені на рисунку 1.
Для укріплення краю та інших критичних ділянок в одязі з еластичних тканин використовують кромки, які розкроєні під кутом 8,12 або 45о до поздовжньої нитки. Існують також армовані кромки викроєні під кутом з посиленою строчкою або тасьмою (шнуром) для стабілізації криволінійних зрізів.
Клейові стрічки – це клейовий матеріал шириною 18-40 мм. Їх використовують для більш раціональної обробки та для запобігання пролягання шву на лицьовий бік виробу (рисунок 2)
2
Для підгину низу виробу та низу рукавів застосовують одношарові та двошарові стрічки. Непомітне і без пролягання закріплення підгину забезпечує двошарова стрічка.
Для універсальної обробки підходять стрічки розкроєні під кутом, їх особливо легко припрасовувати на закруглених ділянках підгину. Спеціально для обробки низу рукава використовують двошарову комбіновану стрічку, яка дозволяє раціонально обробляти підгин та попереджує провисання підкладки.
П
ерфоровані
стрічки
забезпечують бездоганну лінію перегину
тканини верху, запобігають надмірного
потовщення зрізів виробу, виключають
операції намічання ліній. Перфоровані
посилені об’ємним синтепоном стрічки
надають поясу гарного зовнішнього
вигляду (рисунок 3).
Рисунок 3 – Види перфорованих стрічок.
Клейова павутинка являє собою нетканий клейовий матеріал призначений для закріплення підігнутих країв деталей одягу, виконання потайних строчок та різних клейових з’єднань: спочатку смушка настрочується на деталь, потім вифастигований (виметаний) край деталі обробляється на пресі або праскою.
Клейова сітка – поліамідний клей на папері, який призначений для формостійкої обробки дрібних деталей одягу і отримання клейових з’єднань, які не зазнають великих навантажень на розшаровування.
Клейова нитка – являє собою моноволокно виготовлене з термопластичного полімеру. В залежності від призначення вона використовується декількох товщин: для з’єднання деталей виробів з важких тканин – 0,4 мм; для з’єднання деталей виробів з середніх та легких тканин – 0,3 мм; для виготовлення клейових вишивок – 0,2 мм. Клейову нитку використовують для непомітного закріплення підігнутих або обшивних країв деталей, якщо не прокладається оздоблювальна строчка. Для цього перед виметуванням обшитих країв або заметуванням низу виробу по припуску обшивного шва або підгину краю деталі на універсальній машині виконують човникову строчку, нижня нитка якої – клейова. Далі краї деталі закріплюються клейовою ниткою на пресі або праскою.
Якість прокладкового матеріалу залежить не тільки від його основи, а й від засобу нанесення клею на текстильну основу, від технології нанесення клейових крапок та виду клею. Прокладкові матеріали з суцільним клейовим покриттям мають обмежені застосування. Крапкове клейове покриття має переваги перед суцільним. Цими перевагами є краща еластичність та повітропроникність клейових з’єднань, що утворюється при дублюванні. Найбільш поширеним клейовим покриттям є крапкове.
