19.2. Розуміння поняття « поліції» у контексті овс.

Термін «поліція» пропонується вживати у двох значеннях: по-перше, поліція – це державний апарат, обов’язками якого є охорона громадського порядку та правопорядку, що представляє собою універсальний апарат примусу і в більшості країн називається поліцією; по-друге, термін «поліція» є широким і компактним, таким, що об’єднує в одну систему всі наглядово-контрольні органи, які застосовують адміністративний примус та адміністративну юрисдикцію з метою охорони громадського порядку, тобто здійснюють поліцейську діяльність.

Поліцейська діяльність – це охоронна діяльність держави, яка має своїм предметом охорони громадський порядок, а також існуючі блага, особисті та майнові, Поліцейська діяльність має за мету охорону всіх форм громадського порядку і спрямована, насамперед, проти ексцесів в громадських місцях. Скажімо, у Великобританії в обов’язок поліції входило три основних завдання: 1) підтримання громадського порядку; 2) розкриття злочинів; 3) регулювання вуличного руху.

Контроль за діяльністю поліції здійснювався з боку місцевої влади. Виключенням є тільки – Лондон, де існує столична поліція, начальником якої призначається короною, а її діяльність визначається Міністерством внутрішніх справ. На відміну щодо інших міст її діяльність не контролюється муніципальною адміністрацією. Акт про створення муніципальної міліції був прийнятий Парламентом в 1835р., відповідно з яким рада кожного міста повинна була створювати комітет в обов’язок якого входило визначати завдання і повноваження поліцейських підрозділів.

У країнах європейського континенту (Іспанія, Італія, Німеччина, Франція) завдання які стояли перед поліцією були значно багато чисельнішими. Слід вказати на те, що сутність поліцейської діяльності розробленої і реалізованої Міністром поліції франції Ж. Фуше була орієнтована на жорстку централізацію поліції, що стало політико – правовою основою для сучасного розуміння ролі і місця поліції в державі. Доктрина Фуше включала положення про те, що гарантією безпеки любого уряду є поліція яка пильно стежить за виконанням кожним громадянином вимог закону, яка очолюється рішучими і компетентними людьми. Мета поліції – безпека для всіх. Тобто, профілактика є важливішою, ніж репресивні міри, вся енергія поліції повинна бути спрямована на дотримання справедливості, а не жорстокості… Міністр поліції… та інші чиновники відповідальні перед кожним членом суспільства тощо. Зрештою, дуже небезпечним є арешт лише по простій підозрі. Доктрина Фуше базувалась на дотриманні поліцією законності і відповідальності перед населенням. Таким чином, в структурно-функціональному відношенні континентальну модель відрізняє жорстка централізація управління органами поліції з боку держави і широке коло повноважень, а британську – децентралізоване управління через систему місцевих органів влади, значно менший обсяг завдань і значно більший контакт з населенням.

Поліція є частинкою держави і її політики. Де виконання політичної функції держави визвано необхідністю реалізації забезпечення як зовнішньої безпеки, а також забезпечення стабільного внутрішнього порядку в суспільстві.

Слід вказати й на те, що в механізмі авторитарної держави поліція виконує важливу політичну функцію. Будучи силовою структурою поліція отримує важливі повноваження, практично вона виходить за рамки громадського і парламентського контролю. Уважне вивчення історії участі поліції в державному механізмі засвідчує, що поліція може впливати на долю політичного режиму. Так діяльність Громадянської гвардії яка не підтримала іспанську монархію призвела до її падіння в 1931р. А пасивність італійських карабінерів, по суті зіграла на фашистському руху і сприяла приходу їх до влади в Італії на початку 20-х рр. ХХ століття. У принципі, люба навіть легальна зміна державно-політичного устрою або політичного керівництва не може здійснитись без видимого чи скритного впливу поліцейського апарату. В будь-якій державі його влада ставить перед собою завдання сформувати власну політичну еліту. В цій ситуації поліція яка є важливим органом держави, може втручатися (відкрито чи таємно) в цей механізм, використовуючи свої ресурси.