- •Політологія
- •Розділ 1. Ідея державності в політичній думці україни
- •1.1. Державницькі та демократично-правові тенденції політичної думки України X - хvi ст.
- •1.2. Ідеї національної державності у політичній і правовій думці періоду козацько-гетьманської держави XVII – XVIII ст.
- •1.3. Проблеми держави та політичних відносин у суспільній думці України періоду національного відродження хiх поч. - хх століття.
- •1.4. Концепції державності і національного відродження у політичній думці України хх ст.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 2. Політика – як суспільне явище і об’єкт дослідження
- •2.1. Предмет, метод, функції політології.
- •2.2. Політика – як суспільне явище.
- •2.1. Предмет, метод, функції політології.
- •2.2. Політика – як суспільне явище.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу.
- •Розділ 3. Політична влада і політична система
- •3.1. Поняття, ознаки та ефективність політичної влади.
- •3.2. Сутність, структура і функції політичної системи.
- •3.3. Особливості політичної системи України.
- •3.1. Поняття, ознаки та ефективність політичної влади.
- •3.2. Сутність, структура і функції політичної системи.
- •3.3. Особливості політичної системи України
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 4. Політична діяльність і політичні технології
- •4.1. Політичний процес
- •4.2. Політична діяльність
- •4.3. Ефективність політичного функціонування
- •4.4. Політичні технології
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 5. Людина і політика
- •5.1. Політична соціалізація особи.
- •5.2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •5.1. Політична соціалізація особи.
- •5.2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 6. Політична свідомість і політична культура
- •6.1. Політична свідомість
- •6.2. Політична культура
- •6.3. Особливості політичної культури сучасної України
- •6.1 Політична свідомість
- •6.2.Політична культура
- •6.3.Особливості політичної культури сучасної України
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 7. Політика і групи інтересів
- •7.1. Суб’єкти політики
- •7.2. Соціальна структура суспільства
- •7.3. Групи інтересів
- •7.4. Нація як суб’єкт політики
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 8. Політична еліта і політичне лідерство
- •8.1. Еліта як суб’єкт політики.
- •8.2. Політичне лідерство: суть, концепції, механізм рекрутування.
- •8.1. Еліта як суб’єкт політики.
- •8.2. Політичне лідерство: теорії, концепції, механізм рекрутування.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •9.1. Держава як політична організація суспільства: сутність, походження та функції.
- •9.2. Форми держави.
- •9.3. Правова держава і громадянське суспільство.
- •9.1. Держава як політична організація суспільства: сутність, походження та функції.
- •9.2. Форми держави.
- •9.3. Правова держава і громадянське суспільство.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 10. Форми правління в сучасних демократичних державах
- •10.1. Демократія як ідеал і політична дійсність
- •10.2. Основні ознаки демократичного політичного режиму
- •10.3. Типологія демократичних режимів (моделі демократії)
- •10.4. Форми демократичного правління
- •10.4.1. Конституційні монархії
- •10.4.2. Президентська республіка
- •10.4.3. Парламентська республіка
- •10.4.4. Парламентсько-президентська республіка
- •10.5. Сучасні концепції демократії.
- •10.5.1. Теорія партисипаторної демократії.
- •10.5.2. Теорія елітарної демократії.
- •10.5.3. Теорія плюралістичної демократії.
- •Словник найбільш уживаних термінів.
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 11. Недемократичні політичні режими та особливості їх трансформування в напрямку демократії
- •11.1 Тоталітаризм: ознаки та види.
- •11.2. Авторитаризм
- •11.3. Трансформування недемократичних режимів
- •11.1 Тоталітаризм: ознаки та види.
- •11.2. Авторитаризм
- •11.3. Трансформація недемократичних режимів
- •11.3.1 Глобальний процес демократизації
- •11.3.2. Делегітимізація і лібералізація недемократичних режимів як передумова і підготовча стадія переходу до демократії
- •11.3.3. Типи переходу до демократії
- •11.3.4. Особливості та фази трансформації посткомуністичних суспільств
- •11.3.5. Особливості і труднощі переходу до демократії в Україні
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 12. Становлення державного правління в україні
- •12.1. Конституція України – основний закон держави.
- •12.2. Органи державної влади.
- •12.2.1. Президент України
- •12.2.2. Законодавча влада
- •12.2.3. Виконавча влада
- •12.2.4. Судова влада
- •12.3. Система стримувань і противаг.
- •12.4.Система місцевого самоврядування.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 13. Політичні партії і партійні системи
- •13.1. Сутність, передумови виникнення, ознаки та функції політичних партій.
- •13.2. Типологія партійних систем.
- •13.3. Становлення та розвиток багатопартійності в Україні.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 14. Вибори і виборчі системи
- •14.1. Поняття та типологія виборів.
- •14.2. Демократичні принципи виборів.
- •14.3. Типологія виборчих систем.
- •14.4. Характеристика виборів і виборчої системи України.
- •Словник найбільш вживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 15. Зовнішня політика та міжнародні відносини.
- •15.1. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність, види, принципи та суб’єкти.
- •15.2. Міжнародні конфлікти: поняття, причини, засоби та методи врегулювання.
- •15.3. Україна в системі міжнародних відносин.
- •15.1. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність, види, принципи та суб’єкти.
- •15.2. Міжнародні конфлікти: поняття, причини, засоби та методи врегулювання.
- •15.3. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 16. Національна безпека україни.
- •16.1. Поняття та структура національної безпеки України.
- •16.2. Система забезпечення національної безпеки України.
- •16.1. Поняття та структура національної безпеки України.
- •16.2. Система забезпечення національної безпеки України.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 17. Правова політика
- •17.1. Сутність правової політики
- •17.2. Суб’єкти і основні форми реалізації правової політики
- •17.1. Сутність правової політики
- •17.2. Суб’єкти і основні форми реалізації правової політики
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 18. Правоохоронна політика
- •18.1. Сутність, особливості та механізми реалізації правоохоронної політики держави.
- •18.2. Правоохоронні, правозахисні, судові органи та їх роль у реалізації державної правоохоронної політики (державної політики у сфері правоохорони).
- •18.1. Сутність, особливості та механізми реалізації правоохоронної політики держави.
- •18.2. Правоохоронні, правозахисні, судові органи, та їх роль у реалізації державної правоохоронної політики (державної політики у сфері правоохорони).
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 19. Поліція (міліція) в політичній системі суспільства
- •19.1. Історичне підґрунтя розуміння поліції.
- •19.2. Розуміння поняття « поліції» у контексті овс.
- •19.3. Розуміння поняття «міліції» у контексті овс.
- •19.4. Рівень забезпечення міліцією прав і свобод громадян.
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 20. Протидія транснаціональній злочинності в умовах глобалізації сучасного суспільства.
- •20.1. Посилення міжнародної злочинності – один з негативних наслідків глобалізації.
- •20.2. Міжнародні політико-правові підстави протидії транснаціональній злочинності.
- •20.3. Основні види міжнародної злочинності, їх витоки та різнорівневий політичний вплив. Компетенції та завдання овс, інших правоохоронних органів України у протидії міжнародній злочинності.
- •20.1. Посилення міжнародної злочинності – один з негативних наслідків глобалізації.
- •20.2. Міжнародні політико-правові підстави протидії транснаціональній злочинності.
- •20.3. Основні види міжнародної злочинності, їх витоки та різнорівневий політичний вплив. Компетенції та завдання овс, інших правоохоронних органів України у протидії міжнародній злочинності.
- •Питання для самоконтролю
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Література до розділу
19.2. Розуміння поняття « поліції» у контексті овс.
Термін «поліція» пропонується вживати у двох значеннях: по-перше, поліція – це державний апарат, обов’язками якого є охорона громадського порядку та правопорядку, що представляє собою універсальний апарат примусу і в більшості країн називається поліцією; по-друге, термін «поліція» є широким і компактним, таким, що об’єднує в одну систему всі наглядово-контрольні органи, які застосовують адміністративний примус та адміністративну юрисдикцію з метою охорони громадського порядку, тобто здійснюють поліцейську діяльність.
Поліцейська діяльність – це охоронна діяльність держави, яка має своїм предметом охорони громадський порядок, а також існуючі блага, особисті та майнові, Поліцейська діяльність має за мету охорону всіх форм громадського порядку і спрямована, насамперед, проти ексцесів в громадських місцях. Скажімо, у Великобританії в обов’язок поліції входило три основних завдання: 1) підтримання громадського порядку; 2) розкриття злочинів; 3) регулювання вуличного руху.
Контроль за діяльністю поліції здійснювався з боку місцевої влади. Виключенням є тільки – Лондон, де існує столична поліція, начальником якої призначається короною, а її діяльність визначається Міністерством внутрішніх справ. На відміну щодо інших міст її діяльність не контролюється муніципальною адміністрацією. Акт про створення муніципальної міліції був прийнятий Парламентом в 1835р., відповідно з яким рада кожного міста повинна була створювати комітет в обов’язок якого входило визначати завдання і повноваження поліцейських підрозділів.
У країнах європейського континенту (Іспанія, Італія, Німеччина, Франція) завдання які стояли перед поліцією були значно багато чисельнішими. Слід вказати на те, що сутність поліцейської діяльності розробленої і реалізованої Міністром поліції франції Ж. Фуше була орієнтована на жорстку централізацію поліції, що стало політико – правовою основою для сучасного розуміння ролі і місця поліції в державі. Доктрина Фуше включала положення про те, що гарантією безпеки любого уряду є поліція яка пильно стежить за виконанням кожним громадянином вимог закону, яка очолюється рішучими і компетентними людьми. Мета поліції – безпека для всіх. Тобто, профілактика є важливішою, ніж репресивні міри, вся енергія поліції повинна бути спрямована на дотримання справедливості, а не жорстокості… Міністр поліції… та інші чиновники відповідальні перед кожним членом суспільства тощо. Зрештою, дуже небезпечним є арешт лише по простій підозрі. Доктрина Фуше базувалась на дотриманні поліцією законності і відповідальності перед населенням. Таким чином, в структурно-функціональному відношенні континентальну модель відрізняє жорстка централізація управління органами поліції з боку держави і широке коло повноважень, а британську – децентралізоване управління через систему місцевих органів влади, значно менший обсяг завдань і значно більший контакт з населенням.
Поліція є частинкою держави і її політики. Де виконання політичної функції держави визвано необхідністю реалізації забезпечення як зовнішньої безпеки, а також забезпечення стабільного внутрішнього порядку в суспільстві.
Слід вказати й на те, що в механізмі авторитарної держави поліція виконує важливу політичну функцію. Будучи силовою структурою поліція отримує важливі повноваження, практично вона виходить за рамки громадського і парламентського контролю. Уважне вивчення історії участі поліції в державному механізмі засвідчує, що поліція може впливати на долю політичного режиму. Так діяльність Громадянської гвардії яка не підтримала іспанську монархію призвела до її падіння в 1931р. А пасивність італійських карабінерів, по суті зіграла на фашистському руху і сприяла приходу їх до влади в Італії на початку 20-х рр. ХХ століття. У принципі, люба навіть легальна зміна державно-політичного устрою або політичного керівництва не може здійснитись без видимого чи скритного впливу поліцейського апарату. В будь-якій державі його влада ставить перед собою завдання сформувати власну політичну еліту. В цій ситуації поліція яка є важливим органом держави, може втручатися (відкрито чи таємно) в цей механізм, використовуючи свої ресурси.
