38. Національна система розселення в Україні

Система регіонального розселення - це сукупність поселень, які об'єднані цілісністю наявних економічних і соціальних зв'язків. Формуються ці системи під впливом різних чинників, головними з яких є розміщення продуктивних сил, економіко-географічне положення, поєднання природних умов і ресурсів, демографічна ситуація, рівень розвитку інфраструктури та ін. Залежно від ступеня спільності, набору та інтенсивності існуючих зв'язків і чинників формуються різні типи систем розселення.

Розселення – соціально-економічний процес розміщення людей на території світу, регіону, що складається історично.

Територіальна організація розселення – це об’єктивний суспільний процес який включає не лише населення, але й матеріальне виробництво, інфраструктуру та природне середовище.

Протягом часів незалежності Укр.поселенська мережа Укр зменшується приблизно на 7%. Зменшується густота поселенської мережі зараз приблизно 50 поселень на 1000км.кв

Національна система розселення України складається:

1)із регіональних систем розселення. В укр. Налічується їх9: Київська, Одеська, Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Львівська, Кримська, Хмельницька, Луцька

2)субрегіональна сист розселення. Найбільша за площою-Одеська, за поселенням – Львівська(94поселень/1000км.кв), за демографічними показниками-Донецька, за економіч.потенціалом – Луганська. Найменша за всіма параметрами – Чернівецька.

3)Локальні системи розселення. Вони формуються в межах кількох сільських адміністративних районів, які характеризуються природною, економічною та соціальною єдністю, а також мають єдиний системно-торговельний центр. В Укр. Налічується 75 локальних систем розселення.

4)Місцеві або районні системи розселення, вони формуються в межах адміністр. районів, або територій підпорядкованих районним радам, міст республіканського та обласного підпорядкування. В укр. 486 місцевих сист. розселень.

5)Кущові системи розселення – вони формуються у периферійній частині адміністративних районів, при значній віддаленості від райцентру, навколо великих сіл, селищ або малих міст, які відіграють роль системно-товарного центру завдяки вигідному транспортному положенні та наявності певного економічного та соц. Потенціалів. В укр.. в стадії формування перебувають 1170 кущових систем розселення.

6) Первинні сист.розселення – низова ланка ієрархічної класифікації нац.. сист. розселення. В Україні існує 9000первинних сист.розселення. В середньому в Укр. На одну сільраду припадає 3 поселення це приблизно 2,5тис жителів, 68,5 км.кв. території. Найбільші за розмірами сільради у високо урбанізованих районах( в Луганську 1 сільрада охоплює площу 140 км.кв., 5-6 поселень. В карпатській сит. Площа 45 км.кв, 2 поселення

39. ГІС та їх компоненти, структура,класифікація і функціональні можливості

Геоінформаційні системи (ГІС) - це інформаційні системи, призначені для збирання, зберігання, аналізу та візуалізації (видачі) просторових данних. Наука та виробнича діяльність, пов'язані з науковим обгрунтуванням, проектуванням, створенням, експлуатацією та використанням інформаційних систем, називають геоінформатикою.

Класифікація ГІС

ГІС системи розробляються з метою вирішення наукових і прикладних задач з моніторингу екологічних ситуацій, раціонального використання природних ресурсів, а також для інфраструктурного проектування, міського та регіонального планування, для прийняття оперативних заходів в умовах надзвичайних ситуацій ін

Безліч завдань, що виникають у житті, призвело до створення різних ГІС, які можуть класифікуватися за такими ознаками :

За функціональним можливостям:

- повнофункціональні ГІС загального призначення;

спеціалізовані ГІС орієнтовані на вирішення конкретного завдання в якій або предметної області;

інформаційно-довідкові системи для домашнього та інформаційно-довідкового користування.

Функціональні можливості ГІС визначаються також архітектурним принципом їх побудови:

закриті системи - не мають можливостей розширення, вони здатні виконувати тільки той набір функцій, який однозначно визначений на момент покупки.

відкриті системи відрізняються легкістю пристосування, можливостями розширення, так як можуть бути добудовані самим користувачем за допомогою спеціального апарату (вбудованих мов програмування).

За просторового (територіального) охопленням:

- глобальні (планетарні);

загальнонаціональні;

регіональні;

локальні (у тому числі муніципальні).

За проблемно-тематичної орієнтації:

- загальногеографічні;

екологічні та пріродопользовательскіе;

галузеві (водних ресурсів, лісокористування, геологічні, туризму тощо);

За способом організації географічних даних:

- векторні;

растрові;

векторно-растрові ГІС.

До основних компонентів ГІС відносять : технічне, програмне, інформаційне забезпечення. Вимоги до компонентів ГІС визначаються, в першу чергу, користувач, перед яким стоїть конкретне завдання (облік природних ресурсів, або управління інфраструктурою міста), яка повинна бути вирішена для певної території, що відрізняється природними умовами та ступенем її освоєння. ...

.1 Технічне забезпечення

Технічне забезпечення - це комплекс апаратних засобів, що застосовуються при функціонуванні ГІС: робоча станція або персональний комп'ютер (ПК), пристрої введення-виведення інформації, пристрої обробки і зберігання даних, засоби телекомунікації.

.2 Програмне забезпечення

Програмне забезпечення - сукупність програмних засобів, що реалізують функціональні можливостей ГІС, і програмних документів, необхідних при їх експлуатації.

Структурно програмне забезпечення ГІС включає базові та прикладні програмні засоби.

Базові програмні засоби включають: операційні системи (ОС), програмні середовища, мережеве програмне забезпечення і системи управління базами даних