Поняття, зміст та форма права власності.

Право власності - право особи на річ, яке вона

здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Змістом права власності є:

Право володіння - забезпечення можливості фактичного утримання речі у сфері господарювання, фізичного її утримання, можливість власника впливати на річ.

Право користування - юридичне забезпечення можливості власника одержання від речі корисних властивостей для задоволення своїх потреб або одержання від неї плодів і прибутків.

Право розпорядження - юридична можливість визначити юридичну чи фактичну долю речі.. Власник має право на свій розсуд у своїх інтересах продати, обміняти, подарувати чи переробити належну йому річ.

Суб'єкти права власності. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин. Усі суб'єкти є рівними перед законом.

Право приватної власності

Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Право державної власності

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Право комунальної власності

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності,

здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Форми держави

Форма правління — це спосіб організації державної влади.Монархія — вища державна влада здійснюється одноособово і переходить, зазвичай, за спадком. необмежені й обмежені. Необмежена монархія — це форма правління, за якої влада монарха не обмежена чинністю законів чи повноваженнями державних органів. У рамках необмеженої монархії можна виділити такі її різновиди:— деспотичну монархію, за якої влада монарха обожнюється, а він сам офіційно визнаний божеством або напівбожеством.— абсолютну монархію — це форма правління, за якої влада монарха зумовлюється його належністю до правлячої династії, але йому не надаються божественні почесті (Саудівська Аравія).Обмежена монархія — дуалістична монархія — це така монархія, за якої глава держави не має законодавчої влади, що перейшла до парламенту, але формує склад уряду, яким керує особисто або через призначеного ним прем'єр-міністра;— парламентська монархія —влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади, за ним лише формально зберігається статус глави держави, який, зазвичай, обмежується лише представницькими функціями. (Англія, Японія, Швеція).Республіка —вища державна влада здійснюється виборними органами, котрі обираються народом на певний термін.

Парламентська республіка — це форма правління, за якої вищу державну владу здійснює парламент, котрий формує повністю відповідальний перед ним уряд (Італія, Австрія, Фінляндія, Індія, Греція).

Президентська республіка — це форма правління, за якої вищу державну владу здійснює президент, котрий поєднує повноваження глави держави і глави уряду (Аргентина, Мексика).

Змішана республіка поєднує в собі ознаки парламентської і президентської республіки. За такої форми правління парламент набуває повноважень контролю президента щодо формування уряду та здійснення ним виконавчої влади (Франція, Україна, Фінляндія).

Форма державного устрою — це спосіб поділу держави на певні складові частини та розподіл влади між нею та цими складовими.

Унітарна держава — це форма устрою держави, окремі складові якої не мають суверенітету, всіх ознак державності. (Італія, Україна)

Складними формами державного устрою є федерація і конфедерація. Федерація — це держава, до якої входять кілька територіальних утворень, що володіють суверенітетом, або мають певні ознаки державності. Російська Федерація).Конфедерація — це тимчасовий юридичний союз суверенних держав, який створюється для досягнення спільних цілей.

Форма державного режиму — це сукупність методів і способів здійснення державної влади.