1) Майнові та особисті немайнові.

Майнові правовідносини спрямовані головним чином на задоволення матеріальних інтересів сторін. Більшість цивільних правовідносин є майновими (відносини власності, договірні, щодо відшкодування заподіяної шкоди тощо).

Особисті немайнові правовідносини пов'язані з охороною індивідуальності людини та з нематеріальними благами, які належать громадянину а народження і є невідчужувані від нього (честь, гідність, ділова репутація тощо);

2) Абсолютні та відносні.

В абсолютних правовідносинах правомочній особі протистоїть невизначене коло зобов'язаних осіб. Так, у відносинах власності зобов'язаною стороною виступають усі особи, які оточують власника, оскільки ніхто з них не може порушувати права власника щодо володіння, користування та розпорядження річчю.

У відносних правовідносинах правомочній особі протистоїть певна особа. Так, за договором купівлі-продажу продавець має право вимагати оплати товару від конкретного покупця, а покупець - відповідно передачі речі від конкретного продавця;

3) Речові та зобов'язальні.

У речових правовідносинах права можуть бути здійснені їх носієм самостійно. Так, власник користується своєю річчю і не потребує сприяння інших осіб.

У зобов'язальних правовідносинах реалізація права передбачає певні дії зобов'язаної особи: продавець реалізує своє право на отримання грошової суми, якщо покупець виконає обов'язок щодо її сплати.

4. Цивільна правоздатність фізичної особи.

Передмова:

Для вступу у цивільне правовідношення учасник цивільних відносин має бути наділений правовою можливістю бути суб’єктом цивільного правовідношення.

Така юридична можливість називається цивільною правосуб’єктністю.Складовими елементами цивільної правосуб’єктності є:

1) цивільна правоздатність- здатність мати цивільні права та обов’язки

2) цивільна дієздатність- здатність своїми діями набувати цивільних прав та створювати для себе цивільні обов’язків.

В юридичній літературі виділяється цивільна деліктоздатність - здатність нести самостійну цивільну відповідальність за цивільне правопорушення. Поняттям цивільна дієздатність охоплюється цивільна деліктоздатність

Стаття 24. Поняття фізичної особи

1. Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Поняттям фізична особа, охоплюються три категорії осіб:

-громадянин України

-іноземець

-особа без громадянства

Стаття 25. Цивільна правоздатність фізичної особи

1. Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

2. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

Ці положення вказують на природній характер цивільної правоздатності, яка існує в людини від природи, а не надається державою чи іншими особами.

3. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.

Це положення Цивільного кодексу України дає підстави зробити висновок про наявність вікового критерію цивільної правоздатності, а отже – про її рівні.

Вищим рівнем цивільної правоздатності є правоздатність повнолітньої фізичної особи, яка володіє здатністю мати усі цивільні права та обов’язки. Нижчим рівнем цивільної правоздатності є правоздатність дитини, яка нездатна мати окремі цивільні права та обов’язки. Наприклад, особа яка не досягла повноліття не може скласти заповіт, бути представником інших осіб, виступати засновником підприємницької організації та ін. В межах свого рівня правоздатності всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки

4. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Стаття 26. Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи

1. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.

2. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

3. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.

4. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України , цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

5. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки

1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Оскільки правоздатність фізичних осіб має природній характер вона об’єктивно не може бути ніким обмежена. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним (договір, за яким мати відмовляється від аліментів на користь дитини).

2. Правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України (с. 41 Конституції допускає примусове відчуження об’єктів права приватної власності лише як виняток з мотивів суспільної необхідності).

.