3. Комп’ютерна грамотність, інформаційна культура учнів.

Сучасні цілі навчання інформатики визначаються необхідністю формування основ інформаційної культури учнів, передумовою якої є комп’ютерна грамотність.

Проводячи паралель із звичайною грамотністю, під комп'ютерною грамотністю можна розуміти вміння обчислювати, читати. писати, малювати, шукати інформацію за допомогою комп'ютерів. Ознака високої грамотності, що вже сформувалася, — самостійність і ефективність роботи із застосуванням комп'ютерів.

Деякі з компонентів які належать тепер до комп'ютерної грамотності, формувалися в процесі шкільного навчання ще до появи курсу інформатики. Основну роль при цьому відігравав шкільний курс математики в якому операційні й алгоритмічні дії спочатку становили одну з істотних складових навчальної діяльності. 3 появою ЕОМ і розвитком досліджень загальноосвітніх аспектів використання інформаційних технологій було виявлено систему специфічних понять, умінь і навичок, що об'єднувалися під назвою комп'ютерна грамотність учня. Розглянемо перелік і зміст компонентів що створюють досить стійке ядро поняття комп’ютерна грамотність у сучасному його тлумаченні.

1.      Поняття алгоритм. 

2.      Поняття мови.

3.      Рівень формалізації

4.      Принцип дискретності. 

5.       Принцип блочності.   

6.      Принцип розгалуження. 

7.      Принцип циклічності. 

8.      Виконання алгоритму. 

Вище перераховані компоненти комп'ютерної грамотності, оволодіння якими має основоположне значення для формування навичок складання алгоритмів, розуміння основ алгоритмізації, а отже, і основ складання програм для комп'ютерів.

Поява персональних комп'ютерів і систем колективного користування, що привела до зростання кількості користувачів комп'ютерної техніки. які працюють у режимі безпосереднього використання комп'ютера, спричинила потребу доповнити компоненти комп'ютерної грамотності сукупністю представлень, що визначаються чинниками використання комп'ютера, розумінням його можливостей і сфер застосування .Наведемо основні з цих компонентів.

1.      Уміння працювати з комп’ютером 

2.      Складання найпростіших програм дія

3.      Уявлення про будову і принципи дії комп'ютера 

4.      Уявлення про сфери застосування і можливості використання комп’ютерів

4. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації: способи та засоби подання, зберігання, опрацювання, передачі інформації.

В більшості навчальних посібників з інформатики багато говориться про комп’ютери, алгоритми, програмні засоби, методи розв’язування задач з використанням комп’ютера, але майже нічого або мимохідь про поняття інформації. Тим самим створюється уява, що інформація – це дещо очевидне та невизначене і говорити про це довго і систематично не слід. Але ж поняття інформація є ключовим поняттям, що зв’язує різні теми курсу. Курс інформатики – це насамперед вивчення властивостей інформації, методів і засобів її збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання, коректного і правильного використання.

Поняття інформації в курсі інформатики є одним із вихідних. На

ньому базуються такі поняття інформатики, як знак, знакова система, мова, письмо, повідомлення, алгоритм, інтерпретація повідомлення,подання повідомлень, передавання повідомлень, шум, дезінформація та інші. Ознайомити учнів з поняттям інформації доцільно на перших

уроках курсу. Це дозволить аргументовано розкрити зміст навчального предмета, ознайомитись з його завданнями. Основні методи вивчення цього матеріалу – індуктивний за логікою, за джерелами подання інформації – пояснювально-ілюстративний, за ступенем самостійності учнів – репродуктивний. Поняття інформації відноситься

до основних і не визначається через простіші поняття. Зрештою

вчитель повинен пам’ятати, що немає точної відповіді на питання – що таке інформація, що інформація – лише одна із сторін відображення оточуючої дійсності нервовою системою живого організму, свідомістю людини. Тому вводити поняття інформації слід конкретно-індуктивним способом, за допомогою наочних, добре знайомих учням прикладів.

Для пошуку інформації використовують різні методи: стеження, спілкування, читання літератури, перегляд телепрограм, прослуховування радіо, запити до інформаційних комп’ютерних систем. Інформаційно-пошукові системи поділяють на документальні та фактографічні. Прикладами таких систем в мережі Internet є (Rambler, List, Yandex, Aport, Yahoo, Мета Україна, тощо). Людство з давніх часів зіткнулося з необхідністю збереження інформації. У сучасних умовах використовують різноманітні технічні засоби. Серед них комп’ютери займають особливе місце тому, що дозволяють компактно зберігати великі об’єми даних, здійснювати до них швидкий доступ. Пристрій за допомогою якого здійснюється опрацювання інформації, називають процесором. Мікропроцесор разом із запам’ятовуючими пристроями та пристроями введення/виведення називають мікрокомп’ютерами, до яких належать і ПК.