8.5. Механізм антикризового управління на мікрорівні.

Для успішної організації управління на мікрорівні при виникненні кризових явищ і ситуацій необхідні:

        організація перспективного планування;

        постійне відстежування зовнішньої і внутрішньої обстановки, виявлення чинників, здатних викликати кризу, загрозливу діяльності підприємства;

        розробка попередніх заходів по зниженню вразливості підприємства, зокрема по запобіганню аваріям, екологічним лихам, природним катаклізмам (повеней, грозових дощів, місцевих паводків і т. п.);

        створення резервів (фінансових, сировинних і ін.);

        скорочення поточних витрат на виробництві;

        створення дублюючих систем управління;

        диверсифікація;

     -  активна інноваційна політика як основний механізм виходу з кризи.

На думку сучасних менеджерів і фахівців в області економіки і управління, тільки активна інноваційна політика в поєднанні з використанням інвестиції для впровадження нових технологій, продуктів і товарів дозволяє успішно вирішувати проблеми виходу з кризових ситуацій

Тема 9: роль інвестицій для виходу підприємства з кризи

План

9.1. Інвестиційний менеджмент як метод антикризового управління.

9.2. Роль  і значення іноземних інвестицій.

9.3. Види і форми інвестицій.

9.4. Основні напрямки використання іноземних інвестицій в Україні.

9.5. Позитивний вплив і негативні наслідки іноземних інвестицій.

 

9.1. Інвестиційний менеджмент як метод антикризового управління.

Активна інвестиційна діяльність дає можливість розширювати відтворення основних фондів, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу і нововведень. Останні є найбільш ефективним способом подолання кризових явищ. У Україні на сучасному етапі розвитку економіки ефективність інвестиційної діяльності залежить від стану внутрішнього фінансово-кредитного ринку. Економічний підйом і подолання кризових явищ можуть бути досягнуті перш за все шляхом створення національного ринку капіталів. В даний час гостро постає проблема активізації господарської діяльності. Цю проблему можна вирішити на основі фінансової стабілізації, залучення заощаджень населення і вільних коштів господарюючих суб'єктів, інвестування їх в економіку.

Велике значення для активізації інвестиційних процесів мають інвестиційний клімат держави, гарантії прав інвесторів і захист інвестицій. Ринкові відносини в інвестиційній діяльності перш за все стосуються її джерел. Інвестиції повинні проводитися за рахунок власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, грошові накопичення, заощадження фізичних осіб і ін.), привернутих фінансових коштів інвесторів (засоби від продажу акцій, пайові і інші внески фізичних і юридичних осіб) і кредитів.

Позитивним прикладом залучення внутрішніх інвестицій може служити досвід холдингової компанії "Київміськбуд", що займається будівництвом житла в Києві. Об'єми будівництва житла в Києві збільшуються з року в рік: у 1999 р. відмічений приріст на 21 % порівняно з 1998 р. При цьому застосовується декілька схем залучення інвестицій холдинговою компанією "Київміськбуд" і акціонерним комерційним банком "Аркада".

1.Для молодих сімей акціонерний комерційний банк (АКБ) "Аркада" виділяє довгостроковий кредит строком на 30 років з розрахунку 3 % річних.

2. Для інших інвесторів функціонує така схема: інвестор закріплює на основі договору в житловому будинку, що будується, квартиру, для чого заздалегідь робить внесок у розмірі 30 % її вартості. Решту коштів інвестор вносить в повному об'ємі до введення об'єкту в експлуатацію.

       3. Схема "Квартира в розстрочку" дозволяє розширити коло інвесторів. Для цього необхідно профінансувати 60 % вартості квартири, а на інші 40 % інвестор отримує кредит в банку і оплачує його протягом трьох років під невисокі відсотки (10,5 % річних). Таким чином, в цьому випадку з'являється елемент іпотеки, тобто квартира є заставою.

4. Існує також наступна схема інвестування в житло: якщо до введення в експлуатацію житлового будинку залишається рік або більш, інвестор оплачує 40 % вартості квартири, що будується, а на ті, що залишилися 60 % оформляє кредит в АКБ "Аркада". Причому до введення будинку в експлуатацію погашати кредит не обов'язково, достатньо лише виплачувати відсотки в розрахунку 10,5 % річних.

5. Розроблений ще один механізм інвестування житла за рахунок коштів населення: АКБ "Аркада" пропонує населенню вкладати засоби в будівництво житла в Києві з метою отримання доходів. Це нова сфера діяльності банку, мета якої - захищати засоби інвесторів від інфляції, з одного боку, і привертати додаткові інвестиції - з іншою.

Інвесторам пропонується вкладати гроші, набуваючи так звані "Один" - одиниці інвестування. Цільові внески інвесторів АКБ "Аркада" приймає "до запитання" на різні терміни (до 1 року і більш). Внески є депозитними з розрахунку 10,5 % річних, але в "Одинах".

"Один" - еквівалент 1 дм2 житла, а 100 "Одінів" - вартості усередненого 1 м2 площі нової квартири. Таким чином, засоби інвесторів прямують на фінансування житла за програмою "Квартира в розстрочку". Громадянин, що вніс свої заощадження до банку з метою їх накопичення, упевнений, що його гроші матеріалізовані і перетворилися на високоліквідний товар - житло, тобто вони будуть захищені від інфляції.

У розвинених країнах функціонують спеціалізовані інвестиційні банки, основна мета яких - вкладення грошей з можливістю подальшого реінвестування в ще більші проекти, що забезпечують прибуток. Світовий досвід показав, що діяльність спеціалізованих інвестиційних банків ефективніша порівняно з діяльністю комерційних банків. Це обумовлено наступними чинниками:

    потенційні інвестори відносяться обережно до інвестування через комерційні (універсальні) банки, щоб не зіткнутися з додатковими ризиками, пов'язаними з неповерненням кредитів;

    об'єднання в одному банку функцій поточного обслуговування (зокрема, кредитування) і інвестиційних послуг може привести до конфлікту інтересів (швидке повернення кредитних внесків проти довгострокових внесків в інвестиційні проекти, акції);

    менеджери комерційного банку більшість часу  займаються поточними комерційними операціями і не акцентують увагу на ухваленні інвестиційних рішень;

    системи фінансових коефіцієнтів і резервування, що діють, помітно знижують ефективність комерційних банків на інвестиційних ринках;

    кваліфікаційні вимоги, моделі управління і системи оплати праці працівників інвестиційних банків значно відрізняються від аналогічних механізмів в комерційних банках, і спроби їх об'єднати можуть привести до негативних наслідків і конфліктів.

Для пожвавлення інвестиційної діяльності доцільне створення інвестиційних регіональних банків, державного інвестиційного банку і місцевих спеціалізованих інвестиційних банків за прикладом банку "Аркада".

Організаційна форма інвестиційного банку - це відкрите акціонерне суспільство, засновниками якого можуть бути юридичні і фізичні особи. Створення спеціалізованих інвестиційних банків сприяє підвищенню ступеня довіри інвесторів і кредиторів, а також ефективному інвестуванню вільних засобів в конкретні проекти.