- •Методи дослідження природознавства.
- •Зародження методики викладання природознавства.
- •О.Я.Герд - основоположник методики викладання природознавства
- •Становлення методики викладання природознавства.
- •К.Д.Ушинський про вивчення природи в початкових класах.
- •Погляди н.П.Ягодовського, п.О.Завітаєва. М.М.Скаткіна на викладання природознавства.
- •Система в. О. Сухомлинського по спілкуванню дітей із природою.
- •9. Перебудова початкової освіти в 80-роках та її вплив на викладення природознавства.
- •10. Основні принципи побудови програми з природознавства.
- •11. Аналіз природничого матеріалу в програмі предмета „я і Україна'" для 1-2 класів.
- •12. Аналіз програм з природознавства 3-4 класів.
- •Аналіз підручників з природознавства для 3-4 класів.
- •Освітні завдання з природознавства.
- •15. Формування наукового світогляду під час навчання природознавства.
- •Патріотичне та екологічне виховання молодших школярів.
- •Естетичне виховання молодших школярів засобами природи.
- •Характеристика природознавчих понять.
- •Методика формування уявлень про предмети та явища природи.
- •Формування природничих понять.
- •Організаційні форми навчання природознавства. Класифікація форм навчання природознавства.
- •Типи уроків з природознавства,
- •Урок - головна форма навчально-виховної роботи з природознавства. Функції уроку та основні вимоги до нього.
- •Взаємозв'язок типу і структури уроку. Структура предметного уроку.
- •Структура комбінованого уроку з природознавства.
- •Структура уроку на здобуття нових знань з природознавства.
- •Структура уроку узагальнення і систематизації знань з природознавства.
- •Фронтальні, групові та Індивідуальні види робіт на уроці, їхнє поєднання.
- •Екскурсії з вивчення природи їхнє місце і роль в процесі навчання молодших школярів.
- •Підготовка вчителя до уроку-екскурсії, організація і методика проведення Питання охорони природи на екскурсіях.
- •Фенологічні спостереження в природі, ведення щоденників спостережень Взаємозв'язок урочної і позаурочної роботи з природознавства.
- •Позакласна робота з природознавства, її значення і зміст.
- •Індивідуальна позакласна робота.
- •Групова позакласна робота.
- •Масова позакласна робота. Організація і проведення натуралістичних заходів.
- •Методи навчання природознавства, їхня класифікація.
- •Методичні прийоми. Метод як сукупність методичних прийомів.
- •39. Характеристика словесних методів навчання. Недоліки словесного викладання.
- •40. Характеристика наочних методів навчання. Загальні вимоги, особливості
- •41. Практичні методи навчання. Види практичних методів, їхня характеристика, особливості застосування у викладанні природознавства.
- •42. Вибір методів навчання, їхнє поєднання в навчальному процесі з Природознавства.
- •43. Наочні засоби навчання природознавства. Особливості комплексного застосування засобів наочності на уроках природознавства.
- •44 Куточок живої природи, організація і його обладнання.
- •Географічний майданчик, методика роботи на ньому.
- •Навчально-дослідна ділянка, методика роботи на ній.
- •Обладнання кабінету природознавства для учнів молодших класів Робота вчителя в умовах кабінетної системи.
- •Навести фрагмент уроку з курсу „я і Україна" для 1-2 класів з показом специфічних методів і прийомів цих уроків (урок "Рослини - дерева, кущі, трави" 2 кл.)
- •Хід роботи
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •I. Організація класу до уроку II. Перевірка домашнього завдання
- •V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу
- •VI. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок
- •VII. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок
- •VIII. Підсумок уроку
- •Навести схему аналізу уроку природознавства.
- •Підготувати запитання для актуалізації опорних знань і чуттєвого досвіду учнів для уроку "Рослини лісу "Природознавство" 3 кл.)
- •57. Скласти план проведення масового натуралістичного заходу на природоохоронну тему.
- •58. Скласти план. Краєзнавчої екскурсії. В плані зазначити мету, місце проведення, обладнання та її хід.
- •59. Скласти план-конспект фрагменту уроку з використанням лабораторного досліду („Термометр", Природознавство 3 кл.)
- •60. Фрагмент уроку з використанням ботанічного матеріалу.
58. Скласти план. Краєзнавчої екскурсії. В плані зазначити мету, місце проведення, обладнання та її хід.
Екскурсія готується за таким планом:
1. Дата проведення: 2. Тема, Мета. 3. Повідомлення маршруту. 4.Обладнання. 5. Проведення екскурсії. 6Опрацювання матеріалів екскурсії
Тема. Екскурсія в природу. Знайомство з об’єктами живої і неживої природи.
Мета: закріпити поняття про живу і неживу природу; розвивати вміння порівнювати, зіставляти об’єкти; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.
Підготовка вчителя до екскурсії. Екскурсія проводиться на території школи парку. Учитель завчасно вивчає, які саме об’єкти живої і неживої природи розташовані на місці
Проведення екскурсії.
Обаднання:
План
1. Вступна бесіда про тему і завдання екскурсії. Повідомлення про місце і проведення екскурсії та об'єкти спостереження.
а) Спостереження за висотою Сонця: як воно світить, скільки тепла посилає на Землю.
- за температурою.- за силою вітру (сильний, слабкий, вітру немає);- за станом неба- опадами;
- рослинами (які зміни стались із рослинами, як .змінилось забарвлення листочків, як кружляють листочки у тих) і вітряну погоду):
- тваринами ( як готуються до зими метелик, мурашка, пташки);
- працю людей восени ( яку роботу виконують люди на полях, парках, садах, городах).
2. Маршрут екскурсії «екологічної стежки»
Ліс
Поле
Сад
Школа
Житловий масив
3.Правила тіоведітіки в лісі (бесіда-інструкція та бесіда з правил техніки безпеки)
4. Розподіл учнів на ланки і завдання для групової роботи.
5. Проведення екскурсії ( бесіда з елементами гри відповідно до теми і мети екскурсії, розгляд живих об'єктів, порівняння рослин із малюнками, спостереження за змінами, які сталися в живій і неживій природі та праці людей; пісні, вірші, описи природи, збір гербарного матеріалу).
6. Підсумки екскурсії (бесіда).
- Як змінився ліс восени?- Як відбилися зміни в неживій природі, в житті лісу?
- Що найбільше сподобалось у лісі?- Чому потрібно охороняти ліс і його мешканців?
7. Домашнє завдання (диференційоване).
Вивчити вірші про осінь, намалювати малюнки осінніх листочків. Виготовити аплікації з листочків рослин, підібрати книжечки, в яких є вірші і малюнки про осінь. Написати оповідання про "екологічну стежину".
59. Скласти план-конспект фрагменту уроку з використанням лабораторного досліду („Термометр", Природознавство 3 кл.)
Тема: Термометр.
Мета:формувати поняття "термометр – прилад для вимірювання температури", дати уявлення про його будову, види термометрів, їх призначення вчити користуватися термометром: вимірювати та записувати температуру розвивати спостережливість, уміння аналізувати і робити висновки; виховувати потребу у збереженні свого життя і здоров'я.
Хід уроку:
І 1. Організація класу. 2. Хвилинка спостережень.
Яке сьогодні небо? Чи були опади? Чи є сьогодні вітер?
3. Постановка проблеми. Назвіть зображені предмети. Для чого вони призначені?
Розподіліть їх на дві групи: інструменти й прилади. Чому серед приладів ви першим назвали термометр?
4.Ознайомлення з темою уроку. Яка ж тема нашого уроку? ( Термометр.) Сьогодні на уроці ви навчитесь користуватися термометром, записувати температуру, дізнаєтесь, які є термометри та яких правил безпеки необхідно дотримуватися під час користування термометром.
5. Вивчення нового матеріалу. Ознайомлення з презентацією «Термометр» Гра « Так чи ні?»
Температуру вимірюють лінійкою? Термометр – іграшка? Термометр – прилад для вимірювання температури? У термометрах використовують спирт і ртуть? Ртуть – смачна і корисна для здоров'я рідина?
Робота в зошиті с.6 Допоможіть звірятам підписати назви частин термометра.
У термометрі є шкала з поділками. До шкали термометра прикріплена запаяна скляна трубка, яка внизу заповнена зафарбованою рідиною. На шкалі біля поділок є числа, що показують температуру в градусах. Кожна поділка відповідає 1 градусу..
Рівень стовпчика рідини в трубці показує число градусів - температуру. Числа, розміщені вище від "нуля" показують градуси тепла, а нижче - холоду. Коли надворі тепло, рідина у трубці піднімається вище "нуля", а коли холодно - опускається до поділки "нуль" і нижче.
Пояснення вчителя правил визначення і запису температури. Практична робота з моделями термометрів. Позначка 0 – межа між градусами тепла і холоду.
1. Полічи, на скільки поділок від нуля піднявся чи опустився стовпчик рідини, і запиши це число. Наприклад, 10. 2. Визнач, вище чи нижче від нуля це число. Якщо вище від нуля, то число показує «тепло». Перед ним пишуть знак плюс (+). Слово градус позначають маленьким кружечком праворуч від числа (+10°). Читай запис так: «плюс 10 градусів», або «10 градусів тепла». 3. Якщо число нижче від нуля, то воно показує «холод» і перед ним пишуть знак мінус (-). Слово градус позначай так само, як і в попередньому випадку (-10°). Читай запис так: «мінус 10 градусів», або «10 градусів морозу».
Робота в зошиті с. 6 Показати температуру і записати показники в зошиті. +15º -3º А як записати 0 градусів? Який знак + чи – потрібно поставити?
Домашнє завдання. с.6 Закінчити запис температури. Виконати завд.3
Робота в групах а) Виміряти температуру води. ( обережно ставитись до термометра, щоб правильно назвати температуру потрібно, щоб край стовпчика був на рівні очей.)б) Творчі завдання. 1 група Одягнути дівчинку на прогулянку, якщо на вулиці температура – 7 º.2 група Подумайте, чому в термометрах не використовують воду? 3 група Яким термометром вимірюють температуру, коли хворіють? Кімнатним, водяним, медичним. 4група На запитання матері "Яка температура повітря?", дівчинка відповідає "12°". Що дівчинка зробила неправильно? 5 група Термометр має іншу назву – градусник. Чому його так назвали? 6 група При якій температурі найтепліше? -7º, +7º, +12º
ІІ Підсумок уроку. Градусна шкала скляну сорочку одягла. По шкалі вперед-назад біга рідина. На тепло і холод реагує вона. (термометр). Що нового ви дізналися на уроці? Що було найцікавішим?
