39. Характеристика словесних методів навчання. Недоліки словесного викладання.

До словесних методів навчання належить розповідь, бесіда.

Розповідь – це спосіб організації взаємопов’язаної діяльності вчителя і учня, в якій вчитель виконує функції джерела навчального змісту і суб’єкта керування навчально-пізнавальної діяльності учня. Цей метод поєдную інформаційну та керівну функцію вчителя. Інформаційна реалізується шляхом підготовки і монологічного викладу змісту навчального предмета. Керівна здійснюється через організацію і стимулювання пізнавальних процесів, контроль за ними та їх регулювання.

Розповідь має чітко визначену ціль і будується на матеріалі логічно завершеної частини теми власне предметного змісту, яка відображає певний елемент знань. Зміст і обсяг його визначаються програмою. Розуміння змісту усного викладу залежить від його структури, яка включає три частини: вступну, основну, заключну. У вступній повідомляється мета та завдання розповіді. Також здійснюється мотивація пізнавальної діяльності. Основна представляє собою виклад змісту елементу знань, розкриття його внутрішніх зв’язків і залежностей. Для забезпечення послідовності складається план розповіді. У заключній робляться висновки, виділяються основні зв’язки й етапи викладу та закріплюються знання.

Залежно від мети і характеру змісту навчального предмета розповідь буває описовою і пояснювальною. Описова будується на змісті, який містить інформацію про конкретний предмет, явище й передбачає формування уявлень. Пояснювальна будується на матеріалі, який містить теоретичні положення про суть предметів і явищ, внутрішні взаємозв’язки і залежності між ними. Метою її є засвоєння школярами природознавчих понять і закономірностей природи.

Пізнавальна діяльність учнів у процесі розповіді буває репродуктивна і творча. Творча зумовлена розв’язанням проблеми. За рівнем пізнавальної самостійності учнів розповідь буває репродуктивною і продуктивною (проблемний виклад). Репродуктивна організовує сприймання та усвідомлення учнями готової емпіричної чи теоретичної інформації. Вона використовується якщо власне предметний зміст новий для учнів, зміст дуже складний, на уроці обмаль часу, для застосування інших методів. Проблемний виклад – один із методів проблемного навчання. Передбачає створення проблемної ситуації, формулювання проблеми та розв’язання її вчителем

Бесіда - діалог між учителем і учнем,який підпорядковується конкретній меті. Вдало побудована бесіда спонукає учнів до висунення власних міркувань, оціночних суджень. Особливість методу полягає в тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання – відповідь. Основним інструментом є запитання від них залежить успіх бесіди. За допомогою системи запитань діти залучаються як до відтворення знань, так і до активної розумової діяльності. Запитання вчителя повинні бути конкретними за змістом. Не повинні бути невизначеними. Слід уникати альтернативних запитань (так, ні).Вони не повинні бути подвійними чи потрійними. Крім основних у бесіді є додаткові запитання, які виконують функцію коригування відповідей, уточнення і доповнення. Вони не повинні бути підказуючими.

Запитання які складають бесіду можуть бути різними за характером: репродуктивно-мнемічні – активізують пам’ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань; репродуктивно-пізнавальні - стимулюють репродуктивну пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел; продуктивно-пізнавальні – за допомогою операцій логічного мислення. Репродуктивно-пізнавальні запитання є перцептивні (подивіться, послухайте) та практичні (виміряйте, зважте).