Використання у медицині

Д ослідники у галузі медицини впевнені, що стовбурові клітини мають потенціал змінити зовнішній вигляд людських хвороб. Існує величезна кількість лікувальних методів, що опираються на стовбурові клітини. Проте більшість з них використовується досить рідко, бо це здебільшого експериментальні методи, до того ж вони не завжди ефективні. Медики-дослідники уважають, що стовбурові клітини можна використовувати для лікування онкозахворювань, хвороби Паркінсона, пошкоджень спинного мозку, м'язів, тощо. Тим часом досі ще не визначеною є суспільна та наукова позиція щодо етичного аспекту вживання стовбурових клітин у медицині.

Проте стовбурові клітини вже досить успішно використовуються у наукових дослідженнях, і далеко не всі вчені розділяють думку, що єдиною метою цих досліджень є клітинна терапія. Вони вважають, що дослідження стовбурових клітин є досить цінним і саме по собі.

Сьогодні в Україні дозволено проведення клінічних випробувань (Наказ МОЗ України № 630 «Про проведення клінічних випробувань стовбурових клітин», 2008 р.) з лікування наступних патологій із застосуванням стовбурових клітин: панкреонекроз, цироз печінки, гепатити, опікова хвороба, цукровий діабет II типу, розсіяний склероз, критична ішемія нижніх кінцівок. Першим, хто отримав право на проведення клінічних випробувань в галузі застосування стовбурових клітин в Україні, став Інститут клітинної терапії

Тема 5: профілактика хвороб людини, які спричиняються паразитичними одноклітинними еукаріотами.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними

одноклітинними еукаріотами.

1. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.

О дноклітинні еукаріоти можуть завдавати шкоди здоров'ю та господарству людини. Багато видів цвілевих грибів здатні псувати продукти харчування.

Паразитичні протисти, оселяючись в організмах людини, тварин і рос­лин, спричиняють різноманітні інфекційні та інвазійні захворювання. Збудниками інфекційних захворювань бувають віруси, бактерії та гриби, а інвазійних - тварини. До організму хазяїна паразитичні протисти можуть проникати через шлунково-кишковий тракт разом з їжею чи водою (дизентерійні амеби тощо). У разі необережного поводження з котами, в організм людини через подряпини або кишковий тракт можуть проникати одноклітинні тварини - токсоплазми.

Т оксоплазмоз - це захворювання, особливо небезпечне для вагітних жінок, оскільки хвора мати може передавати збудника зародку через плаценту. Уражуються лімфатичні вузли, м'язи, нервова система, органи зору тощо.

З водою у носову порожнину людини під час купання в багатих на вод­ну рослинність стоячих прісних водоймах можуть потрапити деякі вільноживучі амеби. Згодом вони проникають до клітин кори головного мозку, де масово розмножуються, що призводить до запалення мозку та смерті.

Ч ерез пошкодження покривів можуть проникати паразитичні одноклі­тинні гриби, що уражають шкіру, нігті, волосся тощо. Зокрема, від бродя­чих собак і котів людина може заразитися стригучим лишаєм та іншими небезпечними грибковими захворюваннями. Під час статевих контактів можливе зараження деякими паразитичними одноклітинними тваринами (трихомонадами) та грибами.

Стригучий лишай - захворювання шкіри, волосся та нігтів, яке викликають грибки з роду Трихофітон. Спори гриба передаються через контакти з хво­рим, його одягом, посудом, хатніми тваринами тощо. Свою назву це захворю­вання отримало тому, що волосся на вражених ділянках стає коротеньким, наче стриженим. На шкірі розвиваються плями, утворюються численні луски, які відпадають. Зрештою, вражені місця запалюються та виділяють гній. Особливо часто ця інфекція вражає дітей шкільного віку.

Потрапляння паразитичних одноклітинних тварин в організм людини та хребетних тварин можливе через укуси переносників - кровосисних комах або кліщів. Так, малярійні комарі передають збудників малярії, кровосисні мухи це-це – збудників сонної хвороби, кліщі – паразитів крові собак, великої рогатої худоби, а зрідка й людини – піроплазм. Хвороби, які вони викликають (піроплазмози), супроводжуються недокрів’ям і можуть завершитися смертю.

Профілактика захворювань людини, які спричиняють паразитичні одноклітинні еукаріоти включає дотримання правил гігієни, термічну обробку їжі, проведення заходів із переривання життєвого циклу паразита та тій чи іншій його стадії.