12. «Озерна школа»

«Озерна школа» англійських поетів-романтиків — напрям в англійській поезії на межі XVIII—XIX ст. До групи цих поетів-лейкістів належали талановиті майстри слова: Вільям Вордсворт, Роберт Сауті та Семюел Колрідж. Вони мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму тапросвітництва, здійснити оновлення англійської лірики. Для їхньої поезії характерні мрійливість, переживання природи, любов до простої людини, ідеалізація середньовічної минувшини. «Озерна школа» - так називали перших англійських поетів-романтиків кінця XVIII — початку XX століття, які жили і творили у знаменитому Озерному краї, розташованому на півночі Англії. Поети-реформатори мріяли відновити британську поезію, яку вважали штучною, пишномовною, перенасиченою штампами і занадтораціоналістичною та елітарною. У ранній період творчості поети захоплювались ідеями французької революції, але потім, перелякані хвилею Якобінського терору, відійшли від неї, стали її активними противниками. У творах "лейкістів" посилилися релігійні тенденції та мотиви, їх пізня творчість набула консервативного характеру

Перший період ( кін. 80-х – поч. 90-х рр. XVIII ст. )

Семюел Колрідж

Ранній творчості «лекістів» притаманні деякі критичні тенденції. У їх ранніх творах відбилося масове зубожіння англійського селянства, засуджувалися нелюдяність та жорстокість правлячих класів Британії, що гнобили народи Англії та Ірландії. Перший період творчості «лекістів» відзначений загальним для усіх трьох поетів інтересом до найважливіших соціальних питань тогочасного життя. Французька буржуазна революція мала великий вплив на ранню творчість поетів. Революційні події викликали до себе гострий інтерес молодих людей, які в цей період ще засуджували суспільний устрій Англії, вважали його несправедливим. Критичне ставлення до англійської дійсності відчувається у багатьох творах Колріджа, Вордсворта і Сауті, написаних у перші роки французької буржуазної революції. Характерною особливістю зображення французьких революційних подій в поезії лейкістів було різко виражене релігійно-містичне забарвлення. Справа рук народу, перемога революційних мас зображувались як здійснення волі "провидіння", яке карало жорстоких тиранів.

Другий період ( середина 90-х рр. XVIII ст. )

Роберт Сауті

У другому періоді творчості лейкістів визначаються їх реакційно-романтичні погляди. Разом з Сауті, Колрідж мріє поїхати до Америки, створити там спільноту вільних людей, трудівників і інтелектуалів-гуманістів, що не підкоряються жодній влади. Захоплення поета соціально-утопічними ідеями відобразилося у віршах "Пантисократія" ( 1794 ) і "Про перспективу встановлення пантисократіі в Америці" ( 1794 ). Драматургія лейкістів рясніє жорстокими сценами, злочинами,убивствами, а оточення характеризується підкреслено похмурим колоритом. Так, у творах поетів "Озерної школи" з'являються риси, які тяжіють до реакційної поетики готичного роману. Страх перед силами реакційного терору, які пущені в хід проти народу, переважає в оді Колріджа "Полум'я, Голод і Вбивство"( 1796 ), хоча проявляється в ній і скорбота понівеченої Ірландії.