Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_komplexny (2).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
224.47 Кб
Скачать

1.Технологія навчання учнів прийомам невербального спілкування.

Невербальне спілкування - вид спілкування, для якого характерним є використання невербальної поведінки і невербальних комунікацій як головного засобу передачі інформації, організації взаємодії, формування образу і поняття про партнера, здійснення впливу па іншу людини.невербальне спілкування здійснюється по декількох каналах:міміка; дотик;жест;дистанція спілкування;візуальна взаємодія;інтонація.Гра "Передай рух"Мета: Розвиток невербального взаєморозуміння в групі, формування почуття спільності у дітей, доброзичливого ставлення один одному.Діти стають в коло і закривають очі. Ведучий, перебуваючи в загальному колі, придумує який-небудь рух (причісується, спить, ловить рибу і т.д.), потім будить свого сусіда і показує йому свій рух. Той будить наступного, і так по колу, поки всі діти не прокинуться. Наприкінці педагог уточнює, чи правильно передано рух. Навчання дитини невербального спілкування відбувається за методом, який називається моделювання. Це означає зв'язування простих слів з жестами.Згідно створення учителем ситуації мовлення виконуючи такі види вправ: 1)Імітація зразку мовлення. Учні за допомогою мови жестів імітують команди учителя. Наприклад гра «Пантоміма» з таким комунікативним завданням - оживіть команди разом з мавпочкою. 2) Лаконічні відповіді на запитання Наприклад Гра «З фішкою» з таким комунікативним завданням - відгадай задуману вчителем дію.

2.Використання сінтерактивної технології»Ажурна пилка» при вивченні лінії «Сюжетні задачі» на уроках математики у початковій школі.

Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивч значну кількість інформації за короткий проміжок часу, заохочує учнів допомагати одне одному «вчитися навчаючи» учні працюють в різних групах. 1 варіант Спочатку учні працюють в «домашній» групі. Потім в іншій групі учні виступають в ролі «експертів» з питання, над яким працювали в «домашній» групі, та отримують інформацію від представників інших груп. Після цього учні повертаються в свою «домашню» групу, для того щоб поділитися тією новою інформац, яку їм надали учасники інших груп. 2 варіант Під час перевірки засвоєння вміння розв’яз сюжетні задачі вчитель пропонує учням об'єднатися у четвірки (по дві парти, що стоять одна за одною) і роздає кожній групі по 4 підготовлені ним заздалегідь задачі так, щоб кожен учень у групі отримав різну задачу. На 1 етапі вчитель пропонує самост обдумати спосіб її розв'язання. По закінченні часу він дає вказівку пояснити хід розв’яз своєї задачі сусіду по парті і обмінятися задачами. Наступний крок передбачає аналогічну роботу з учнями, що сидять позаду (попереду) в межах четвірки і обмін задачами , які вони отримали після першого спілкування. На наступному етапі учні знову повертаються до роботи в початков парах і пояснюють один одному розв'яз задачі, отриману від попереднього спілкування та відтворюють почуте знову від сусіда. У результаті кожен з учнів зможе пояснити розв'язання всіх чотирьох задач. Далі вчитель пропонує кожній групі визначити учня, який представлятиме хід виконання одної із 3-хзадач, що йому запропонували партнери по групі, тобто не ту задачу, яку він отримав від учителя. учитель попереджає, що учні-представники повинні стежити за тим, щоб не повторювати задачу, яка була вже представлена. кожний наступний представник, узявши уявний мікрофон, повинен спочатку сказати, чи погоджується він з відповіддю свого попередника. Якщо ні, то обґрунтовує чому і передає мікрофон наступному представнику, який теж має сказати, чи погоджується з почутим обґрунтуванням і, якщо так, то представляє розв'язання іншої задачі і т.д. Після презентацій своїх відповідей залишаються представники груп, які не брали участі в обговоренні, вчитель їх запитує, чи погоджуються вони з тими думками, які прозвучали. В тому випадку, якщо виявиться учень, що має іншу версію або не погоджується з відповіддю попередників, то йому дається мікрофон і він обґрунтовує свої міркування. Пр задачі: “Два потяги відправилися з однієї станції у протилежних напрямках. Один з них пройшов 175 км, а інший на 62 км менше. На якій відстані один від одного знаходилися потяги в цей час?”. Розв’яз: 1) 175 – 62 = 113 (км) пройшов другий потяг, 2) 175 + 113 = 288 (км) пройшли разом обидва потяги, відстань між ними.

3.Методичні прийоми формування у молодшого школяра граматичних понять. «Аналогії», «Мозковий штурм». Граматичні поняття формуються внаслідок тривалої роботи над відповідним мовним матеріалом, запропонованим учителем. Ця робота складається з таких компонентів, як сприймання окремих однорідних мовних явищ, абстрагування, виділення істотних для даної групи явищ ознак, узагальнення їх у спеціальному слові-терміні. Етапи: 1-поля­гає в аналізі мовного матеріалу з метою виділення істот­них ознак поняття. 2-полягає в узагальненні істотних ознак, встановленні зв'язків між ними та у введенні терміна 3-полягає в уточненні суті ознак поняття і зв'язків між ними. Напр, учні усвідомили важливу ознаку поняття «частини мови»: щоб визначити, до якої частини мови належить слово, потрібно знати не тільки його лексичне значення, а й на яке питання слово відповідає. 4-по­лягає в конкретизації вивченого поняття завдяки вико­нанню вправ, які

вимагають практичного застосування одержаних знань. Мозковий штурм (Осборн А. 1937 р.) – допомагає знаходити нові рішення, вчить застосовувати набуті знання на практиці. Використовують для збирання

найбільшої кількості ідей, фактів на підготовчому етапі прийняття рішення, під час роботи в парах, малих групах або фронтальному розгляді всіх ідей щодо теми. Метою є залучення всіх учасників до роботи. Мета «мозкового шторму» полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо озвученої проблеми від усіх співрозмовників протягом обмеженого періоду часу, визначеного головуючим. Роботу організовую так:1. Поділіть дітей на групи по 5 – 7 осіб. 2. Чітко визначте проблему або тему для « Мозкового штурму».3.Працюйте в колі. 4. Оберіть головуючого ( спікера групи), який веде обговорення і заохочує появу нових ідей. Головуючий повинен заохочувати кількість, а не якість ідей. 5 Дайте дітям час на роздуми для того, щоб збільшити появу нових ідей.6. Дотримуйтесь правил « Мозкового штурму». Жодної критики. Запозиченням інших ідей є нормальним явищем. Велика кількість ідей бажана. Оцінка приходить пізніше.7. діліться ідеями циклічно, коли окремі учасники або групи розповідають про одну ідею по черзі й ідеї не повторюються. Метод аналогій (синектика) виник у 50-ті роки ХХ століття, завдяки американцю У.Гордону. Зробити аналогічно – означає зробити щось за тими самими правилами. 4 види аналогій: 1. Пряма аналогія – пошук схожих явищ, процесів, ознак в інших галузях дійсності. Напр, добираються аналогії з природного світу, які лягли в основу створення деяких рукотворних об’єктів: вертоліт – бабка,

тунель – підземні ходи, які риють кроти, весло

для човна – лапки водоплавних птахів, душ – дощ. 2.Особистісна аналогія (емпатія) – здатність особистості до співпереживання, до розуміння психічного стану інших людей. 3.Фантастична аналогія – побудова аналогії при відмові від реальних природних законів та переносу ситуації в казковий світ. прийоми фантазуван, як збільшення, зменшення, прискорення, уповільнення, оживлення, закам’яніння, подрібнення, об’єднання та інші. 4.Символічна аналогія. відносяться такі приклади з літератури та усної народної творчості, як небесний цар, володар морів і т.п.

БІЛЕТ № 27

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]