- •1.Визначити поняття культура, нація, національна культура
- •2. Прослідкувати процес еволюції поняття культура
- •3. Розкрити суть теоретичних концепцій культурного прогресу
- •4. Охарактеризувати укр національну культуру як цілісну систему
- •5. Національна самосвідомість
- •7. Характеристика універсальних цінностей укр національної культури
- •8. Дати трактування поняттю "національне відродження"
- •9. Витоки укр культури
- •13.Про походження етнонімів «Русь» «Рось» «Русини» «Україна».
- •14.Визначити найхарактерніши риси трипільської культури.
- •16.Побут і звичаї давніх словян.
- •17.Міфологічна культура, її роль у розвитку давньо руської та сучасної української культури.
- •18.Світогляд як вихідна форма духовного освоєння світу.
- •28. Специфіка художньої культури Київської Русі
- •39.Складність церковного життя в Україні у 16 ст – перш пол.17 ст.
- •42. Пересопницьке Євангеліє.
- •43.Історико-культурні наслідки Берестейської церковної унії.
- •44.Поширення католицизму на укр..Землях.
- •45)Виникнення братств, спрямування їх діяльності на утвердження в ук гуманістичних ідеалів просвітництва.
- •46)Явище полемічної літератури в україні. Іван Вишенський.
- •47)Острозька академія в розвитку освіти й духовного життя України.
- •48)Козаччина як культурне явище: захист віри, і прав і культури українського народу.
- •49)Лицарська культура запорізького братства
- •50)Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби.
- •51)Феномен кобзарства
- •52)Образ козака мамая його символічно-узагальнюючий характер.
- •54. Козацько-гетьманська держава за часів Мазепи, Скоропадського
- •55. Діяльність митрополита Петра Могили
- •56. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії
- •57.Вертеп і вертепна драма в українській культурі
- •58. Феофан Прокопович
- •59. Г. Сковорода
- •60. Українське барокко
- •61. Козацькі літописи Самовидця, Граб*янки, Величка
- •62. Народні думи.
- •63.Розвиток барокової поезії,церковної музики
- •64.Музична культура періоду барокко
- •65.Бароко у живопису.Жовківська художня школа
- •66.Розвиток парсунного портрета і гравюри
- •68.Садово-паркове та декоративно- ужиткове мистецтво
- •69.Місце і значення «Історії Русів» в Українській культурі
- •70.Культурницько-просвітницька діяльність Харківського та Київського університетів
- •71.Кирило-Мефодіївське товариство та його роль у культурному розвитку України
- •78. Внесок м.І.Костомарова у дослідження та популяризацію укр.Культури.
- •79.Культурницько-просвітницька діяльність п.Куліша.
- •80. Роль м.С.Грушевського у національно-культурному розвитку України.
- •81.Національно-культурне відродження в Галичині. «Руська трійця».
- •82. Леся Українка в українській художній культурі.
- •83. «Українізація» 20-х років як соціокультурний феномен.
- •84. Розвиток національної освіти та науки.
- •85. Впливи європейського модернізму на розвиток української культури
- •86. Український театр 20-30 р. Хх ст. Театр «Березіль» Леся Курбаса.
- •87. Розвиток образотворчого мистецтва школи м. Бойчука.
- •88. О. Довженко та український кінематограф
- •89. Досягнення і втрати української культури 30-х років. Чорна доба «розстріляного відродження»
- •97.Трансформація української культури в процесі становлення інформаційної цивілізації.
- •100. Культурологічний підхід до осмислення світу молоді.
- •102. Студентська субкультура.
- •104. Система соціальних потреб студенства їх культурнотворче спрямування.
- •106. Процес національної ідентифікації української молоді.
- •107. Культура дозвілля української молоді
7. Характеристика універсальних цінностей укр національної культури
Цінності – визначальний елемент культури, її ядро.
Якщо всі існуючі цінності розподілити за ступенем їх значимості для існування людини, то одержимо класифікацію ієрархії цінностей, що підпорядкована принципу субординації, де кожна цінність належить до певної вищої цінності та відіграє роль засобу або умови. Вищі цінності буття – людина і людство. Всі інші цінності є цінностями лише оскільки забезпечують існування і еволюцію людства. Соціальні, політичні інтереси завжди спільні. Важливою складовою частиною культурного освоєння людиною дійсності – соціальні цінності. Соціальні цінності характеризують значимість для суспільства або індивіда певних явищ дійсності. Соціальні цінності – основа прийняття рішень людиною, що визначають її життєдіяльність з допомогою надання стратегічних орієнтирів (рівність, свобода, щастя, добробут, справедливість, чесність, вірність та ін.), заради досягнення яких варто боротися і навіть померти, і конкретних рекомендацій стосовно того, які дії, вчинки мають звершити людина
8. Дати трактування поняттю "національне відродження"
Украї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-угорської імперії, що виступав за культурно-національне відродження й становлення української нації. Існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. Український національний рух зародився на території Російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичних процесів у Європі кінця XVIII ст. Великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в Росії в середині XIX ст. На початку XX ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. З виникненням українських партій, розв'язання національного питання в Росії пов'язується з вирішенням глобальних політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод.
9. Витоки укр культури
Справжніми творцями і носіями культури були широкі маси суспільства — селяни, козаки, ремісники. Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна.
Що стосується витоків української культури, то на сьогодні існує декілька гіпотез етногенезу українців: теорія «споконвічності» — українці існують стільки, скільки взагалі існує людина сучасного типу, тобто від 30-40 тис. до 2-3 млн років;
1)теорія автохтонності (М. Грушевський), згідно з якою етнічну основу українців становило населення пізнього палеоліту, яке проживало на території України, а росіяни і білоруси мали свою окрему етнічну основу і територію проживання;
2)теорія «єдиної колиски» (яка була загальноприйнятою в СРСР): зародження і розвиток трьох близьких слов'янських народів з єдиної древньоруської народності;
3)теорія «незалежного розвитку окремих східнослов'янських народів», тобто українців, росіян, білорусів, яка набула поширення останнім часом.
10.Наукові розвідки з проблем етногенезу й культурогенезу українців. Етнокультурні проблеми походження слов’ян постали перед наукою давно. Тривалий час, переважно в наукових колах проросійської орієнтації, у тлумаченні причин походження українського народу перевага надавалася міграційним процесам; Наукові розвідки з питання етногенезу слов’ян, зокрема українців, були поодинокими, а з проблем культуро- генезу і сьогодні немає жодної ґрунтовної праці.Одним із перших науковців, який звернув увагу на теорію походження слов’ян і докладно дослідив її, щоправда, в одному з аспектів — мовознавчому, був академік О. Шахматов. Він поклав в основу своїх досліджень теорію міграціонізму.. У результаті ґрунтовних археологічних досліджень він довів, що український народ не мігрант, а корінне, споконвічне населення, яке створило, трансформувало, дало тенденції розвитку культурних процесів і що ці процеси мають свої, притаманні тільки території України особливості. Запропонована В. Хвойкою періодизація зберегла своє значення і сьогодні.
11.Проблема історичної періодизації української культури. Головні періоди у розвиткові української культури
1.українську культуру сьогодні слід розглядати як єдине ціле, витворене в галузі матеріального і духовного виробництва генієм нашого народу;
2.цілісна система культури включає в себе об'єктивну оцінку ідейно-протилежних течій і напрямів у ній. Адже у створенні української культури, як і культури будь-якого іншого народу, брали участь усі класи, усі соціальні верстви нашого суспільства;
3. відмова від підходу до вивчення української культури як замкнутого соціального організму. Українська культура, як оригінальна і своєрідна система, самостверджуючись, на всіх етапах розвитку була включена в сферу міжнаціонального духовного синтезу та взаємодії, в регіональний і світовий культурний процес.
4 .об'єктивно спричинена нерівномірність розвитку культури, відсутність прямолінійного, одночасного прогресу всіх її видів, галузей і напрямків не можуть слугувати обгрунтуванням надання переваги у вивченні та аналізові тієї чи іншої її складової. 5.цілісний підхід до культури передбачає такий її аналіз, коли до уваги однаковою мірою береться безперервність її розвитку, та аналізу періодів розвитку нашої культури.
12.Теорії походження українського народу.
основні теорії походження українського народу:1.Трипільсько-арійська: Найбільш давня теорія. Згідно з якою, українці, як народ виникають ще за часів ТрипілляIV-III тис. до н. е. або давніх Аріїв – II-I тис. до н. е. 2.Азійська: Говорить, що предками сучасних українців були народи вихідці з Азії – скіфи, сармати, гунни, хазари, печеніги, половці та ін. 3.Ранньослов'янська: Українці як етнос виникають в часи Раннього Середньовіччя – V – VIII ст. 4.Києворуська: Український етнос виникає за часів існування першої української держави – Київської Русі у ΙX - XΙΙ ст. 5.Пізньосередньовічна: Теорія М. Погодіна, який стверджував, що найдавнішим населенням України були росіяни, які після монгольської навали втекли до межиріччя Оки та Волги, а на їх місце, з-за Карпат прийшли поляки, чехи, угорці, німці, змішання яких і було причиною винекнення українців. Це все теорії і в кожній з них є свої неточності. Проте, все частіше ми звертаємось саме до Ранньослов'янскої теорії, вона є найбільш переконливою.
